Іменем України
11 травня 2011 року Справа № 5002-21/4123-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Ткаченка М.І.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим;
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 16Д від 21.01.11, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 57 від 10.05.11, відкрите акціонерне товариство "Золоте поле";
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 57 від 10.05.11, відкрите акціонерне товариство "Золоте поле";
третьої особи: не з'явився, Золотополенська сільська Рада, Кіровський район;
третьої особи: не з'явився, Житлово-комунальне господарство Золотополенської сільської ради, Кіровський район;
розглянувши апеляційні скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим та прокурора Кіровського району Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 10 березня 2011 року у справі № 5002-21/4123-2010
за позовом прокурора Кіровського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі (вул. Р. Люксембург, 45,Кіровське,97300)
Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
до відкритого акціонерного товариства "Золоте поле" (вул. Центральна, 16,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)
3-ті особи Золотополенська сільська Рада, Кіровський район (вул. Центральна, 14,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)
Житлово-комунальне господарство Золотополенської сільської ради, Кіровський район (вул. Центральна, 18 б,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)
про повернення майна
13 серпня 2010 року прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Золоте поле" про повернення відповідачем безпідставно набутого майна у вигляді очисних споруд, розташованих за адресою: вул. Комарова, 9-а, с. Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим, вартістю 117454,00 грн., власнику -Фонду майна Автономної Республіки Крим. (а.с. 3)
Позов мотивований тим, що очисні споруди, розташовані за адресою: вул. Комарова, 9-а, с.Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим, перебувають у незаконній власності відкритого акціонерного товариства "Золоте поле", які були передані йому з порушенням норм чинного законодавства.
Протягом розгляду справи судом першої інстанції, відповідач позовні вимоги не визнавав та просив відмовити прокурору у задоволенні позову, посилаючись на те, що приватизація спірних споруд, на момент передачі останніх у власність, проводилася без порушення чинного на той час законодавства.
Оскільки у процесі розгляду справи виникли питання, для роз'яснення яких необхідні спеціальні знання, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2010 року по справі була призначена комплексна судова будівельно-технічна та економічна експертиза (а.с. 70).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року у задоволені позову відмовлено (а.с. 103-106).
Вирішено питання про судові витрати.
З Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кримське експертне бюро” стягнуті витрати, пов'язані із проведенням експертизи, у розмірі 6 444,00 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що очисні споруди, тобто спірний об'єкт, є технологічно необхідним у складі майнового комплексу та не є об'єктом інженерної інфраструктури та благоустрою на території сільської ради у с.Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим, який обслуговує соціальні та побутові потреби населення. Таким чином, будь-яких обмежень на приватизацію цього об'єкту не було, у зв'язку з чим, доводи прокурора, якими він обґрунтовує позовні вимоги є безпідставними.
11 квітня 2011 року, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у частині розподілу судових витрат, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати п. 2 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим, за яким з Фонду стягнуто витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи у розмірі 6 444,00 грн.(а.с.118).
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Так заявник вказує, що статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачений порядок розподілу господарських витрат при розгляді справи у суді, проте, оскільки, відповідно до пункту 35 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, від сплати держмита звільняються державні органи приватизації -в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, а Фонд майна Автономної Республіки Крим може виступати у господарському процесі як позивач або відповідач, останній звільняється від сплати державного мита в усіх справах, пов'язаних із здійсненням функцій, передбачених чинним законодавством про приватизацію та про оренду державного майна, а тому з нього не підлягають стягненню і судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
19 квітня 2011 року, не погодившись з рішенням суду, прокурор Кіровського району звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у повному обсязі вищевказане рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с. 130).
На його думку, судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, які мають значення для розгляду справи та висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають дійсним обставинам справи.
При цьому прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставини, що водовідведення від об'єктів соціально-культурного і побутового призначення Льговської та Золотополенської сільських рад Кіровського району Автономної Республіки Крим у період з 1966 по 2001 років здійснювалося через систему центральної каналізації до комплексу очисних споруд відкритого акціонерного товариства „Золоте Поле”. Та будь-які інші очисні споруді на території с. Золоте Поле взагалі відсутні.
Також прокурор зазначав, що суд першої інстанції не звернув уваги на законність перебування вищевказаних очисних споруд у власності відкритого акціонерного товариства "Золоте поле". В обґрунтування цього доводу, заявник апеляційної скарги вказує, що у наслідок вищевказаного факту, 17 лютого 2010 року прокуратурою Кіровського району Автономної Республіки Крим порушено кримінальну справу №11001270032 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КПК України. Тобто посадова особа (ОСОБА_4), яка на той момент займала посаду головного спеціаліста відділу реформування об'єктів Фонду майна Автономної Республіки Крим, у порушення вимог законодавства, 16 серпня 2001 року підписала акт приймання-передачі, безоплатно передавши у власність відповідача майно, яке не підлягає приватизації, проте, приймаючи рішення, суд не дав належної оцінки цім обставинам.
Крім того, у своєї апеляційній скарзі, прокурор ставить під сумнів висновки судової будівельно-технічної та економічної експертизи (а.с. 75-82), посилаючись при цьому на необхідність призначення повторної експертизи.
Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2011 року апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий -суддя Проценко О.І., судді Фенько Т.П., Ткаченко М.І. (а.с. 109).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року апеляційну скаргу прокурора Кіровського району Автономної Республіки Крим прийнято до провадження та призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючий -суддя Проценко О.І., судді Фенько Т.П., Ткаченко М.І. (а.с. 125).
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Остапової К.А. від 11 травня 2011 року, у зв'язку із відпусткою судді Фенько Т.П., у складі колегії її було замінено на суддю Градову О.Г. (а.с. 142)
В судовому засіданні 11 травня 2011 року представник Фонду майна Автономної Республіки Крим підтримала доводи апеляційної скарги та просила частково скасувати рішення суду першої інстанції, у частині стягнення витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 6 444,00 грн.
Представники відповідача проти задоволених вимог апеляційних скарг заперечували, наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, як законного та обґрунтованого.
Прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим та представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності прокурора.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу судова колегія встановила наступне.
Відповідно до акту, затвердженому наказом № 587 від 28 червня 2000 року, була проведена оцінка вартості цілісного майнового комплексу агрофірми „Золоте поле”(а.с.38-39).
Після цього, 07 грудня 2000 року наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 961 „Про утворення відкритого акціонерного товариства „Золоте поле”, агрофірму „Золоте поле” перетворено у відкрите акціонерне товариство „Золоте поле”. Також даним наказом у власність відповідача передано майно, яке було державною власністю, у тому числі очисні споруди, які розташовані за адресою: вул. Комарова, с.Золоте поле, б.9-а, тобто на території цілісного майнового комплексу агрофірми „Золоте поле”, що підтверджується додатком до наказу № 961 від 07 грудня 2000 року. ( а.с.17-18).
За результатами цього, 16 серпня 2001 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (в особі головного спеціаліста відділу реформування об'єктів груп В,Г і АПК Фонду майна АР Крим ОСОБА_4) та відкритим акціонерним товариством "Золоте поле" був підписаний акт прийому-передачі державного майна у власність останньому (а.с. 33-35).
Зазначені вище накази до даного часу э дійсними, ні ким не оспорювалися, недійсними не визнавалися.
17 березня 2010 року прокурором Кіровського району Автономної Республіки Крим було порушено кримінальну справу №11001270032, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статею 367 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_4, за фактом порушення вимог законодавства в процесі приватизації державного підприємства (а.с. 10).
Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2010 року вищевказану кримінальну справу відносно ОСОБА_4 припинено відповідно до статі 7 Кримінально-процесуального кодексу України (а.с. 11).
У зв'язку із наведеним, прокурор вважає, що у результаті злочинних дій ОСОБА_4, яка припустила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного ставлення до них, була спричинена істотна шкода державним інтересам, а саме державне майно, у вигляді очисних споруд, розташованих за адресою: вул. Комарова, 9-а, с. Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим, вартістю 117 454,00 грн. незаконно перебуває у власності відкритого акціонерного товариства "Золоте поле", чим грубо порушуються інтереси держави, що стало підставою для звернення прокурора до суду із відповідним позовом.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення з'явившихся осіб, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про особливості приватизації майна у агропромисловому комплексі”, приватизація майна у агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а саме відповідно до вимог цього Закону здійснюється приватизація майна підприємств, що перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основними видами діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, продукції рибного та лісового господарства, їх переробка і реалізація, виконання робіт і надання послуг товаровиробникам.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань; земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” не підлягають приватизації державні інженерні інфраструктури та благоустрою міст, включаючи споруди, устаткування, які пов'язані із постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.
З метою встановлення категорії та функціонального призначення спірного об'єкту, ухвалою суду по справі призначалася судова будівельно-технічна та економічна експертиза, з якої, відповідно до висновку від 14 грудня 2010 року № 143/10 вбачається, що спірний об'єкт, розташований за адресою: Кіровський район, с.Золоте поле, вул.Комарова, 9-а, вказаний у додатку наказу Фонду майна Автономної республіки Крим від 07 грудня 2000 року „Про утворення відкритого акціонерного товариства „Золоте поле”, як очисні споруди, є частиною виробничого комплексу заводу відкритого акціонерного товариства „Золоте поле” у відповідності з діючими нормативними документами. Ця споруда є обов'язковою частиною вказаного комплексу. Фактичні функції вказаного об'єкту -затримання піску, мінеральних сумішей та уловлювачем плаваючих речовин (масел, виноградних гребенів, мазуту та іншого) з ціллю забезпечення попереднього очищення стічних вод винзаводу перед скиданням їх у селищну каналізацію з побутовими стічними водами населеного пункту. Вказаний об'єкт не знаходиться у межі об'єктів соціально-побутового призначення.
Таким чином, оцінивши усі обставини по справі у їх сукупності, дослідивши надані сторонами документи та приймаючи до уваги висновки проведеної по справі експертизи, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що очисні споруди, яки розташовані за адресою: Кіровський район, с. Золоте поле, вул. Комарова, 9а, не є об'єктом, обслуговуючим побутові та соціальні потреби населення, тобто даний об'єкт не є об'єктом інженерної інфраструктури та благоустрою.
Судова колегія критично оцінює доводи прокурора про необхідність призначення по справі додаткової експертизи, оскільки прокурором не доведено суду наявності обґрунтованих підстав для її призначення.
Водночас судова колегія знаходить неспроможними доводи прокурора у обґрунтування своєї позиції, щодо незаконного володіння відповідачем спірним об'єктом, тому що вони засновані лише на постанові Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2010 року за якою, посадову особу ОСОБА_4, визнано винною у вчинені злочину, але кримінальну справу відносно неї припинено та вона звільнена від кримінальної відповідальності. Тоді як, згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинною у вчинені злочину, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішені спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Тобто посилання апелянтом на вищевказаний факт не є обґрунтованим и не є достатнім для доведення факту незаконної приватизації очисних споруд, розташованих за адресою: вул. Комарова, 9-а, с. Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим.
Посилання прокурора на те, що приватизація спірного об'єкту була неможливою оскільки водовідведення від об'єктів соціально-культурного і побутового призначення Льговської та Золотополенської сільських рад Кіровського району Автономної Республіки Крим здійснюється через систему центральної каналізації до комплексу очисних споруд відкритого акціонерного товариства „Золоте Поле”, суд не приймає до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, так відповідно до листа голови Золотополенської сільської ради, спірні очисні споруди ніколи на балансі сільської ради не перебували та не перебувають (а.с.98), фактичними функціями спірного об'єкту є затримка піску, мінеральних сумішей та уловлювання плаваючих речовин (масел, виноградних гребенів, мазуту) з метою забезпечення попередньої очистки стічних вод він заводу перед скиданням їх у посилкову каналізацію з побутовими стічними водами населеного пункту.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що в супереч вимог статей 33, 34 ГПК України, прокурором не надано суду протягом розгляду справи належних доказів, що підтверджують безпідставність набуття відповідачем спірного об'єкту, тому що право власності на очисні споруди виникло у відповідача у результаті приватизації цілісного майнового комплексу на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2000 року, який на даний час є чинним, недійсним у встановленому законом порядку не визнаний. Водночас, акт прийому-передачі державного майна у власність відкритому акціонерному товариству „Золоте поле” від 16 серпня 2001 року, який включає спірне майно, та на який посилається прокурор, як на підставу своїх вимог, складений у виконання вищенаведеного наказу і є лише заключним етапом у процедурі приватизації.
У зв'язку із наведеним, судова колегія вважає вимоги прокурора щодо витребування безпідставно набутого майна, неспроможними та не заснованими на фактичних обставинах справи, а тому такими що не підлягають задоволенню.
Що стосується доводів апеляційної скарги Фонду державного майна Автономної Республіки Крим судова колегія зазначає наступне.
Заявник у апеляційній скарзі посилається на те, що останній звільнений від сплати державного мита в усіх справах, пов'язаних із здійсненням ним функцій передбачених чинним законодавством про приватизацію майна та про оренду державного майна, а тому суд неправомірно при вирішенні справи стягнув з останнього судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Але, колегія суду, не погоджується із зазначеними доводами, оскільки вони не засновані на вимогах закону. Так відповідно до вимог частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто діючим процесуальним законодавством не передбачені підстави звільнення сторін від оплати судових витрат за результатами розгляду господарської справи.
Таким чином судова колегія вважає, що судом першої інстанції було вірно вирішено питання, щодо зобов'язання відповідача відшкодувати експертній установі судові витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи, тобто рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому вимоги апеляційної скарги про скасування рішення суду у цієї частині також задоволенню не підлягають.
Враховуючи усе наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційні скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим та прокурора Кіровського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2010 року у справі № 5002-21/4123-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Проценко
Судді М.І. Ткаченко
О.Г. Градова
Розсилка:
1.Прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 45,Кіровське,97300)
2.Прокуратура міста Севастополя-до відома (м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011)
3.Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
4.Відкрите акціонерне товариство "Золоте поле" (вул. Центральна, 16,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)
5.Золотополенська сільська Рада, Кіровський район (вул. Центральна, 14,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)
6.Житлово-комунальне господарство Золотополенської сільської ради, Кіровський район (вул. Центральна, 18 б,Золоте Поле,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97330)