Іменем України
16 травня 2011 року Справа № 5002-25/251-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, дов. № 14259 від 30 грудня 2010 року (відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії)
відповідача: не з'явився (мале підприємство "Каштак")
розглянувши апеляційну скаргу малого підприємства "Каштак" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-25/251-2011
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ 30, 01030)
в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії (пр. Перемоги, 34,м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
до малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в, с. Уютне, Сакський р-н, 96555)
про стягнення 1027,63 грн.
21 січня 2011 року відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до малого підприємства "Каштак" про стягнення 1027,63 грн. (а.с. 2).
Позов мотивований тим, що мале підприємство "Каштак" порушило умови договору № 953 від 14 лютого 2002 року про надання послуг електрозв'язку та договору № 953 від 22 червня 2007 року про надання послуги ADSL -підключення до мережі Інтернет щодо своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 967,13 грн. Також, за порушення договірних зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 19,95 грн., 3% річних в розмірі 1,71 грн. та індекс інфляції в розмірі 38,84 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-25/251-2011 позов задоволено.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, які підтвердженні матеріалами справи.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, мале підприємство "Каштак" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 4.4 договору № 953 від 14 лютого 2002 року про надання послуг електрозв'язку, а також пунктом 5.2 договору № 953 від 22 червня 2007 року про надання послуги ADSL -підключення до мережі Інтернет -споживач (відповідач по справі) проводить оплату за отримані послуги щомісяця до 20-го числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до десятого числа поточного місяця. Однак позивач ні яких рахунків про оплату отриманих відповідачем послуг на адресу останнього не направляв, що свідчить про порушення умов договору з боку позивача. Доказів про направлення вказаних рахунків суду не надано. Також, позивач вказує на неправильність розрахунку суми заборгованості, пені, 3% річних та індексу інфляції, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
В судове засідання, яке призначене на 16 травня 2011 року, мале підприємство "Каштак" явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засідання повідомлено своєчасно та належним чином.
В судовому засіданні, яке призначене на 16 травня 2011 року, було оголошено перерву до 16 травня 2011 року на 16 год. 00 хв.
Після оголошеної перерви представники сторін не з'явились.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим закінчити розгляд справи без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами.
14 лютого 2002 року та 22 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії (далі -Підприємство зв'язку) та малим підприємством «Каштак»(далі -Споживач) були укладені договори про надання послуг електрозв'язку № 953 та про надання послуг ADSL - підключення до мережі Інтернет № 953 (а.с. 27-31).
Згідно з пунктом 1.1 Договору від 14 лютого 2002 року Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, що викладені в додатку № 1 та безоплатні послуги, що перелічені в додатку № 2.
Відповідно до пункту 3.2.8 Договору від 14 лютого 2002 року Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, що надані по телефону.
Пунктом 3.2.16 Договору від 14 лютого 2002 року встановлено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування радіоточкою.
Згідно з пунктом 1 Договору від 22 червня 2007 року Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентський лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) IP-адреси.
Відповідно до пункту 3.2.1 Договору від 22 червня 2007 року Споживач зобов'язується своєчасно згідно з розділом 5 договору вносити плату за користування послугую.
Розділом 5 Договору від 22 червня 2007 року передбачені умови та порядок розрахунків.
Згідно з пунктом 5.1 Договору від 22 червня 2007 року, розрахунок вартості послуг здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Споживачем тарифного плану.
Відповідно до пункту 5.2 Договору від 22 червня 2007 року Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при встановленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 5.3 Договору від 22 червня 2007 року Укртелеком починає нарахування абонентної плати за послугу з дати підключення обладнання на стороні Споживача до вузла Інтернет Укртелекому, дата зазначається в акті здавання-приймання послуги.
Пунктом 5.4 Договору від 22 червня 2007 року встановлено, що час неотримання послуги Споживачем у зв'язку з виходом зі строю його обладнання або проблемами з програмним забезпеченням на стороні Споживача, або власною телекомунікаційною мережею, яка взаємо з'єднана з портом Інтернет телекомунікаційної мережі Укртелекому, не вважається простоєм і оплачується Споживачем в повному обсязі.
26 жовтня 2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 70 (а.с. 9) з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги в розмірі 1027,63 грн., однак відповідач на зазначену претензію не відповів, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення до суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно з нормами статті 509 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначалось вище, взаємні права та обов'язки між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії та малим підприємством "Каштак" виникли на підставі договорів про надання послуг, а саме, № 953 від 14 лютого 2002 року про надання послуг електрозв'язку та договору № 953 від 22 червня 2007 року про надання послуги ADSL -підключення до мережі Інтернет.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії, згідно з умовами Договорів, були надані малому підприємству "Каштак" послуги на загальну суму 967,13 грн., що підтверджується наданими позивачем рахунками (а.с. 15-26), яку відповідач не сплатив.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів про оплату отриманих послуг в розмірі 967,13 грн. Також, відповідачем не надано доказів того, що ним не споживались надані послуги.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 967,13 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 19,95 грн., 3% річних в розмірі 1,71 грн., індекс інфляції в розмірі 38,84 грн.
Відповідно пункту 6.9 Договору від 22 червня 2007 року при невиконанні пункту 5.2 договору (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який переховується пеня, за весь період затримки.
Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом першої та апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені та встановлено, що він відповідає діючому законодавству та умовам договору.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 19,95 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід підкреслити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Судом першої та апеляційної інстанції перевірено розрахунки 3% річних та індексу інфляції встановлено, що вони відповідають діючому законодавству.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1,71 грн. та індексу інфляції в розмірі 38,84 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивач ні яких рахунків про оплату отриманих відповідачем послуг на адресу останнього не направляв, що свідчить про порушення умов договору з боку позивача, а тому відповідача відсутні підстави для сплати за надані послуги, слід зазначити наступне.
Вказані доводи відповідача про відсутність виставлених рахунків за телекомунікаційні послуги спростовуються наявністю документів, які надані позивачем суду першої інстанції (а.с. 15-26). Також, відповідно до норм чинного законодавства України, споживач послуг зобов'язаний їх сплачувати у строки, а саме, щомісячно, та розмірі, які встановлені умовами договору, а тому у випадку неотримання рахунку про оплату наданих послуг, не позбавляє споживача обов'язку їх оплатити.
Таким чином, вказані доводи є необґрунтованими.
Доводи про неправильність розрахунку суми заборгованості, пені, 3% річних та індексу інфляції є безпідставними, оскільки вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення та заявником апеляційної скарги не надано належних доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу малого підприємства "Каштак" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-25/251-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Ю.М. Гоголь
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ 30, 01030)
2. Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в місті Євпаторії (пр. Перемоги, 34,м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
3. Малому підприємству "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в, с. Уютне, Сакський р-н, 96555)
4. до господарського суду Автономної Республіки Крим.