Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 5002-20/6089-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 18 січня 2011 року у справі № 5002-20/6089-2010
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" (вул. Л. Чайкіної, 38-2, Сімферополь, 95050)
про стягнення 261882,71 грн.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" з позовом про стягнення 261882,71грн.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем були зменшені позовні вимоги відповідно до яких він просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з частини сплати за суборенду з урахуванням індексу інфляції у розмірі 241354,09грн. та пеню у розмірі 15528,62грн., оскільки відповідачем була частково погашена сума заборгованості з плати за суборенду у розмірі 5000грн.
Позовні вимоги обґрунтовані укладеним між сторонами договором оренди цілісного майнового комплексу ДО Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73. За згодою орендодавця відповідач як орендар здав орендоване майно у суборенду, шляхом укладення договорів суборенди. Умовами договору оренди було передбачено, що суборендну плату у розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди отримує орендар, а решта суборендної плати спрямовується до державного бюджету України. Однак, у порушення умов договору, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення решти суборендної плати до державного бюджету, у зв'язку з чим, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 241354,09грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) на яку позивачем була нарахована пеня у розмірі 15528,625грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) позов задоволено частково.
З відповідача до державного бюджету України стягнуто заборгованість з частини плати за суборенду з урахуванням індексу інфляції у сумі 241354,09грн.
В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" до державного бюджету України пеню за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 у розмірі 15528,62грн. - у позові відмовлено.
Крім того, з відповідача в дохід державного бюджету міста Сімферополя стягнуто 2413,54грн. - державного мита та 217,50грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, заявник апеляційної скарги посилається на те, що ним не було отримано ані ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі, ані рішення господарського суду, у зв'язку з чим сторона була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи та надати суду необхідні докази в обґрунтування своїх заперечень. Про наявність вказаного судового рішення заявник дізнався після отримання заказного листа з рішенням господарського суду у справі №5002-20/6089-2010 та наказу господарського суду від 31.01.2011 з Фонду майна Автономної Республіки Крим.
В судове засідання апеляційної інстанції призначене до розгляду на 12.05.2011, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначених учасників спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
14 вересня 2009 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" (орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу Державного об'єднання Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73 (а.с.6-9 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 18.05.2009 №316 "Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу ДО Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73, в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" і проведення оцінки вартості" передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного об'єднання Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташований за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.05.2009, вартість якого становить 6007, 449 тисяч грн.
Умовами договору сторони також визначили умови передачі та повернення орендованого майна підприємства, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк чинності, умови зміни та припинення договору та інше.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, акта прийому-передачі майна.
Згідно пунктом 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2009 року - 25406,50грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць липень 2009 року на індекс інфляції за серпень і вересень 2009 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Державним комітетом статистики України (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору, орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 100% - до Державного бюджету України.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2008 у справі №2-17/2210-2008, постанови підрозділу примусового виконання рішення ГУ юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 07.05.2009, договір укладено строком на 49 років, а саме з 14.09.2009 до 13.09.2058.
14 вересня 2009 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі державного майна - цілісного майнового комплексу Державного об'єднання Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73 (а.с.10-16 том 1).
Також, 14 вересня 2009 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" був укладений договір купівлі-продажу матеріальних оборотних засобів, а саме - матеріальні засоби, що входили до складу цілісного майнового комплексу Державного об'єднання Агропромисловий комбінат "Кримрадгоспвинпром", розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул.Київська, 73, який без оборотних засобів передається в оренду за договором оренди від 14.09.2009, укладеним між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" і визначаються згідно протоколу інвентаризації майна та актом оцінки (а.с.19-22 том 1).
В подальшому, Фондом майна Автономної Республіки Крим на підставі пункту 6.3 договору оренди було надано товариству з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" згоду на передачу орендованого майна до суборенди шляхом укладення договорів суборенди.
Отримавши відповідну згоду орендодавця, орендарем були укладені відповідні договори суборенди з юридичними особами та фізичними особами -підприємцями, зокрема: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; ПП "Гео - Крим"; ПП "Строй-Техно"; ФОП ОСОБА_3; фірмою "Каліостро - ПРО"; ТОВ "Юта ЛТД"; ТОВ "СіЕйчЕс"; КРО Партії регіонів; ТОВ "Видавництво "ПРО МЕДІА"; ТОВ "СНП - Крим"; ТОВ "Сучасні технології будівництва"; ФОП ОСОБА_4; Християнська община "Школа Христа"; ФОП ОСОБА_5; ПП "Юніонс"; ФОП ОСОБА_6.; підприємством "СВ - Транзит"; ФОП ОСОБА_7; ПП "Орбіта-Крим"; ФОП ОСОБА_8.; Фондом підтримки підприємництва АР Крим; ПП "Террікон"; ТОВ "Одіссея - XXI"; ВАТ "Кримм'ясо"; ФОП ОСОБА_9; ФОП ОСОБА_10.; ТОВ "ЕСИ"; ТОВ "Кримбудмонтаж - 2007"; ТОВ "Агро - ТЕК"; КП "АНДИ"; КП "Технобуд"; ТОВ "Кримський центр екологічних технологій"; ПП "Вісла-Сервіс"; ТОВ "Агро-Ніка"; Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПІ в АРК; Державним центром експертизи сортів рослин АРК Держінспекції з охорони прав на сорти рослин АРК; Кредитною спілкою "Фенікс - Черкаси"; ТОВ "Хаус Ресорсіз"; ФОП ОСОБА_11; ФОП ОСОБА_12; ФОП ОСОБА_13 Всього було укладено 42 договори суборенди.
22 жовтня 2010 року, Фондом майна Автономної Республіки Крим на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" було направлено лист - вимогу, згідно до якого позивач повідомляв про наявність за товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" заборгованості, зокрема, з частини плати за суборенду, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету України та необхідність погашення такої заборгованості (а.с.23 том 1).
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми заборгованості з частини плати за суборенду у розмірі 241354,09грн., позивачем була нарахована пеня за період з 01.04.2010 до 30.09.2010 на суму 246354,09грн. у розмірі 15528,62грн., яку позивач просив суд примусово стягнути з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В пункті 6.3 договору оренди сторони, зокрема, встановили, що суборендну плату у розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує орендар, а решта суборендної плати спрямовується до державного бюджету України.
Частиною 4 статті 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Положення аналогічного змісту були закріплені сторонами в пункті 5.3 договору оренди, згідно до якого орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.
Так, в ході дослідження судом апеляційної інстанції відповідних розрахунків заборгованості за кожним договором суборенди, укладеними відповідачем (а.с.66-105 том 1), судовою колегією встановлено, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо своєчасності та повноти перерахування частини суборендної плати до державного бюджету України.
Крім того, судом були досліджені оригінали договорів суборенди, що були укладені орендарем з іншими особами, частина яких була залучена до матеріалів справи (а.с39-65 том 1).
Втім, з пункту 3.5 договору оренди вбачається, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь державного бюджету України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Так, дослідивши розрахунок позивача, судова колегія погоджується з висновком господарського суду стосовно того, що сума заборгованості за відповідачем з частини плати за суборенду за всіма укладеними договорами суборенди з урахуванням індексу інфляції та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, становить 241 354,09грн.
Вказана сума на думку судової колегії є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, відповідач не довів судовій колегії факту своєчасності перерахування ним до державного бюджету України частини плати за суборенду та, відповідно, відсутності за ним заборгованості зі сплати таких платежів.
Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення 15528,62грн. пені, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З вищезазначеного вбачається, що порядок нарахування пені був встановлений сторонами в пункті 3.5 договору оренди, згідно якого орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь державного бюджету України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути пеню за період з 01.04.2010 до 30.09.2010.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З розрахунків, наявних в матеріалах справи, (а.с.66-105 том 1) вбачається, що зобов'язання у відповідача щодо перерахування (сплати) до державного бюджету України частини плати за суборенду за всіма договорами суборенди виникло у жовтні 2009 року, виходячи з чого, апеляційна інстанція зазначає, що позивач вправі був нараховувати пеню відповідно до вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України не більше ніж за 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже нарахування штрафних санкцій поза визначений Законом термін є необґрунтованим, у зв'язку з чим не може бути задоволено судом.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що ним не було отримано ані ухвали господарського суду, ані рішення господарського суду у справі, судова колегія вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.25 том 1), товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" знаходиться за адресою: 95050, місто Сімферополь, вул.Л.Чайкіної, б.38 к.2. Крім того, саме така адреса вказана відповідачем в своїй апеляційній скарзі та саме на цю адресу господарським судом рекомендованою кореспонденцією було скеровано як копію ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 22.12.2010 так і копію рішення у справі від 18.01.2011.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України, на яку також посилається заявник апеляційної скарги, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі судова колегія вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2011 року у справі № 5002-20/6089-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.В. Волков
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсадвинпром" (вул. Л. Чайкіної, 38-2,Сімферополь,95050)