Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 5002-7/456-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Латиніна О.А.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: Феодосійська міська рада - не з'явився;
відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.05.2011 р.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" на господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 10 березня 2011 року у справі № 5002-7/456-2011
за позовом Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, Феодосія, 98100)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" (вул. Сумгаїтська, 17,Черкаси,Черкаська область,18000)
про зміну умов договору оренди землі
04 лютого 2011 року Феодосійська міська рада на підставі ст. 632 ЦК України, ст.ст. 188, 189 ГК України, ст. 21 ЗУ „Про оренду землі”, ст. 18 ЗУ „Про плату за землю” звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до ТОВ "Будмонтажполімер" про зміну умов договору оренди землі від 14.07.2005 р. (реєстраційний № 040401900109), укладеного між ТОВ "Будмонтажполімер" та Феодосійською міською радою у наступній редакції:
Пункт 1 -слова „зона «Байбуга»№85" читати: „З 01.01.2009 р. економіко-планувальна зона №27''
Пункт 5 -читати у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:
з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. - 3 793 267,79 гривень, з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 14 673 901,04 гривень, 3 01.01.2010 р. - 15 539 661,20 гривень."
Пункт 9 - читати у наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., у грошовій формі із зазначенням 3-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 113 798,03 грн. (Сто тринадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 03 коп.) на рік, починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., у грошовій формі із зазначенням 3-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 440 217,03 гри. (Чотириста сорок тисяч двісті сімнадцять гривень 03 коп.) за рік, починаючи з 01.01.2010 р., у грошовій формі із зазначенням 3-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 466 189,84 гри. (Чотириста шістсот шістдесят тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 84 кой.) за рік."
Пункт 10 - читати у наступній редакції: „Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством"
Пункт 12 абзац 2 - читати у наступній редакції: „зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, (міни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".
Пункт 33 у наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції, повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду."
Доповнити п. 43 у наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. ".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється від добровільної зміни договору оренди земельної ділянки та відмовляється виконувати свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки, укладеним між ним та позивачем, в частині внесення змін додатковою угодою до договору у зв'язку зі зміною оціночної вартості земельної ділянки, яка знаходилась за договором оренди в користуванні відповідача, суттєвою зміною умов договору оренди стосовно ціни орендної плати за користування земельною ділянкою (а.с. 2-5).
Рішенням господарського суду АР Крим від 27 січня 2011 року позовні вимоги Феодосійської міської ради задоволені частково. Змінено умови п. 5 та п. 9 укладеного 05.07.2005 р. договору оренди землі (зареєстрований 14 липня 2005 р. за № 040501900109). Викладені пункти договору у наступній редакції:
пункт 9 -„Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни, у грошовій формі із зазначенням 3-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 466 189,84 грн. (чотириста шістдесят шість тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 84 коп.) за рік”.
пункт 5 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2010 р. становить 15 539 661,20 грн.”.
В задоволенні позову в частині внесення інших змін до договору відмовлено. Вирішені питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що зміни в земельному законодавстві призвели до виникнення нових прав та обов'язків учасників земельних правовідносин, у зв'язку з чим укладені договори оренди землі підлягають приведенню у відповідність з чинним законодавством, тобто розмір орендної плати був змінений законодавцем, що не залежало від волі сторін договору оренди, а у зв'язку з відмовою відповідача від досягнення згоди щодо добровільної зміни договору оренди земельної ділянки, цей договір повинен бути змінений у судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог суд 1-ої інстанції виходив з того, що внесення змін в п.п. 1, 10, 12, 33 та доповнення договору п. 43 позивачем в достатній мірі не обґрунтована (а.с. 31-42).
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Будмонтажполімер” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 56-61).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом 1-ої інстанції порушені норми процесуального та матеріального закону:
- діюче законодавство не передбачає порядку обов'язкового перегляду умов існуючого договору оренди землі,
- нормативними актами не надано позивачу права встановлювати регульовані ціни на оренду земельних ділянок,
- на момент укладення договору оренди землі вже існувала нормативна грошова оцінка земельної ділянки,
- зміна коефіцієнтів та зонування оціночних районів міста не стосуються відносин сторін за договором,
- справа розглянута 10.03.2011 р. у відсутність представника відповідача,
- рішенням ГС АРК від 15.02.2011 р. у справі № 5002-5/6215-2010 визнані недійсними п.п. 4.1 та 5 рішення 37-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради № 1698 від 29.08.2008 р. у частині односторонньої зміни орендної плати на землю в додаткових угодах до договорів.
Від Феодосійської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міська рада заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх безпідставними та не обґрунтованими.
У судовому засіданні 12 травня 2011 року представник ТОВ „Будмонтажполімер” підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник Феодосійської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившегося представника позивача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Феодосійської міської ради № 2206 від 30.06.2005 р. затверджена технічна документація з землеустрою з відведення земельної ділянки ТОВ «Будмонтажполімер»для обслуговування комплексу будівель та споруд молокозаводу, а також вирішено передати вказаному підприємству на строк до 30.06.2030 р. земельну ділянку по вул. Сімферопольське шосе, 56 в м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000010140188, площею 4,3790 га (а.с. 14).
На підставі цього рішення 05.07.2005 р. між Феодосійською міською радою та ТОВ „Будмонтажполімер”, укладений договір оренди землі, п. 1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку у м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 56, зона „Байбуга” №85, кадастровий номер 0111600000010140188 (а.с. 9-11).
Договір зареєстрований в Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2005 р. за №040501900109.
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,3790 га, у тому числі по угіддям: землі промисловості 4,3790 га, за рахунок земель, не переданих у власність чи постійне користування, що входять в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й іншого призначення в межах м. Феодосія.
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 565 168,32 грн.
В пункті 9 Договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі розміром 35 651,68 грн. на рік, виходячи з цього, орендна плата становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 р. (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-УІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі»були викладені у такій редакції:
"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
В подальшому, Законом України N 2756-VI від 02.12.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»вказані частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі»були виключені.
У той же час, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 р. передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Таким чином, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено, що орендна плата за передану в користування відповідачу земельну ділянку не може бути меншою 3% від грошової оцінки. При цьому, саме грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель»не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель»передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Матеріали справи свідчать, що станом на момент укладення між сторонами договору оренди землі від 05.07.2005 р. нормативна грошова оцінка переданої відповідачам земельної ділянки складала 3 565 168,32 грн.
Рішенням Феодосійської міської ради №2299 від 30.09.2005 р. розмір орендної плати за земельні ділянки, надані в оренду для промисловості, рекреаційного призначення, громадського призначення, оздоровчого та освітнього призначення, був встановлений в розмірі 2-х відсотків їх нормативної грошової оцінки (а.с. 15).
До вказаного рішення були внесені зміни рішенням Феодосійської міської ради №1345 від 26.01.2008 р. та ставка орендної плати була підвищена до 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки (а.с. 16).
При цьому, 29.08.2008 р. Феодосійською міською радою було прийнято рішення №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», яким була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста та введено в дію з 01.01.2009 р. нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосія.
Пунктом 4.1 вказаного рішення приписано всі зміни в розміри орендної плати на землю по договорам оренди землі, пов'язані зі змінами в законодавстві України та щорічною індексацією грошової оцінки земель, фіксувати в додаткових угодах до договорів оренди землі.
Згідно з Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.01.2010 р. N 641/22/6-10, у 2010 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.96, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.95, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.01.97, підлягає індексації станом на 01.01.2010 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, 1997 рік -1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік -1,028, за 2008 рік - 1,152 та за 2009 рік - 1,059.
Таким чином, зазначені Відділом Держкомзему України в м. Феодосії в довідці №2653/01-13 від 23.04.2010 р. вихідні дані для обчислення розміру нормативної грошової оцінки в 2010 році відповідають фактичним обставинам справи (а.с. 20).
Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в користуванні у відповідачів, в 2010 році дорівнює 15 539 661,20 грн. (282,96 грн. х 43790 кв. м. х 1,028 х 1,152 х 1,059).
На виконання вищевказаних рішень та змін в законодавстві, позивачем на адресу товариства від 30.07.2010 р. №02-30-26 була направлена додаткова угода від 11.06.2010 р., якою передбачалося внести зміни до договору оренди землі від 05.07.2005 р. (а.с. 12-13).
Судова колегія не може погодитися з доводами апеляційної скарги ТОВ „Будмонтажполімер” відносно того, що Феодосійська міська рада ультимативно, а не шляхом досягнення згоди зі співпозивачами, як з орендарями землі, виклав у своєму рішенні в однобічному порядку вимогу про відображення нових розмірів орендної плати в додаткових угодах, а не запропонувала переглянути умови договорів оренди землі шляхом підписання додаткових угод, та, крім того, встановила обов'язок своїх виконавчих органів здійснити перерахунок орендної плати по всім укладеним і зареєстрованим договорам оренди землі.
Відповідно до статті 651-652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
В пункті 3.4 7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»від 02.02.2010 р. N 04-06/15 Президія Вищого господарського суду України зазначила, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах, повинні ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.
З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що прийняття Феодосійською міською радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оціни земель м. Феодосії, які є обов'язковими для виконання, є підставами для перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.
Разом з тим, судова колегія вважає вимогу позивача про зміну орендної плати з 01.01.2008 р. не підлягаючою задоволенню, оскільки частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України закріплено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року №309-УІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України „Про оренду землі” № 161-XIV від 06.10.1998 р., відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю” № 161-XIV від 06.10.1998 р.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.
Тобто, твердження відповідача, що затвердження позивачем нових коефіцієнтів економіко-планувальної зони і оціночних районів за грошовою оцінкою земель не є зміною ставок орендної плати за договором оренди, не приймається з тих підстав, що пунктом 13 цього договору передбачено: „розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”, тобто встановлення нових коефіцієнтів економіко-планувальної зони та зміна грошової оцінки земель є підставою для зміни орендної плати за користування земельною ділянкою.
Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997 р. встановлено, що акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяні місцевому самоврядуванню збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Пунктами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права і обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії” затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії у відповідності зі статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” № 1378-IV від 11.12.2003 р., з урахуванням даних економічної оцінки земель, розробленої з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно - правових угод, передбачених законодавством України, визначення розмірів земельного податку та є вихідною базою для здійснення операцій з землею, відповідно до якої встановлено розмір земельного податку.
Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
Пункт 5 рішення містить лише вказівку міському фінансовому управлінню здійснити перерахунок орендної плати по всім укладеним договорам оренди землі і ніяким чином не змінює умови діючих договорів оренди землі.
Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 „Про введення ставок орендної плати за землю” встановлено розмір річної орендної плати згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки (а.с. 21).
За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону „Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при не досягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України „Про оренду землі”, згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України „Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 р., який діяв на момент укладення рішення ради, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. А тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
29 серпня та 28 листопада 2008 року рішеннями відповідача №1345, №1698 та №1842 з 1 січня 2009 року введені нові ставки орендної плати (зокрема, для земель промисловості введена ставка в 3 % від нормативної грошової оцінки землі) та введена нова нормативна грошова оцінка земель міста Феодосії, ніж раніше діючі ставка в 2% та нормативна грошова оцінка землі, з яких розраховувалася сума орендної платні при укладенні вказаного вище договору.
Ці рішення органу місцевого самоврядування були оприлюднені 13 грудня 2008 року в газеті „Победа”, що є друкарським органом цієї ради.
Вказане рішення про нову грошову оцінку землі прийнято у виконання приписів частини 2 статті 18 Закону України „Про оцінку земель” №1378-IV від 11 грудня 2003 року (зі змінами на 29 серпня 2008 року - дату прийняття рішення), якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 - 10 років. До цього, нормативна грошова оцінка земель в місті Феодосії була проведена за рішенням міської ради №136 від 16 жовтня 1998 року, тобто 10 років назад до введення нової оцінки.
Слід зазначити, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. у справі 5002-5/6215-2010 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії” залишено без змін.
Відносно доводів про розгляд справи у відсутності керівника ТОВ „Будмонтажполімер” судова колегія зазначає, що відповідно п. 3.2.2. Рекомендацій Вищого господарського суду України „Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України” № 04-06/113 від 19.07.2010 р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-4 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).
Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, виклавши свою позицію у постанові від 19.01.2011 р. у справі № 5002-23/3683-2010
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року у справі № 5002-7/456-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді О.А.Латинін
О.Г. Градова
Розсилка:
1. Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" (вул. Сумгаїтська, 17,Черкаси,Черкаська область,18000)