Іменем України
05 травня 2011 року Справа № 5002-21/4917-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Латиніна О.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор, ОСОБА_2, посвідчення №363 від 08.12.10, помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України;
позивача, ОСОБА_3, довіреність №41/42 від 20.12.10, Адміністрація Державної прикордонної служби України;
позивача, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 04.05.11, Сімферопольський прикордонний загін (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України;
відповідача, не з'явився, Виконавчий комітет Фороської селищної ради;
третьої особи, не з'явився, Фороська селищна рада;
третя особа, ОСОБА_5, НОМЕР_1 від 11.07.95, ОСОБА_5;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;
третя особа, ОСОБА_7, НОМЕР_2 від 11.05.10, ОСОБА_7;
третя особа, ОСОБА_8, НОМЕР_3 від 12.09.98, ОСОБА_8;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_9;
третя особа, ОСОБА_10, НОМЕР_4 від 10.02.99, ОСОБА_10;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_11;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_12;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_13;
третьої особи, не з'явився, Комунальне підприємство "Управління селищного господарства";
третя особа, не з'явився, ОСОБА_14;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фороської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 16 грудня 2010 року у справі № 5002-21/4917-2010
за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011)
в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, Київ, 01034)
Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Федотова, 27, Сімферополь, 95000)
до Виконавчого комітету Фороської селищної ради (вул. Космонавтів, 3, Форос, м. Ялта, 98690)
3-ті особи: Фороська селищна рада (вул. Космонавтів, 3, Форос, м. Ялта, 98690)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_10 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_14 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_11 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_12 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_13 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_7 (АДРЕСА_3)
ОСОБА_8 (АДРЕСА_3)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_3)
комунальне підприємство "Управління селищного господарства" (вул. Космонавтів, 4, Форос, м. Ялта, 98690)
про визнання незаконним та скасування рішення,
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету селищної ради про визнання права власності на житлову будівлю як безхазяйного майна (а.с. 101-108 т. 1).
Рішення суду мотивовано тим, що виконавчий комітет селищної ради прийняв рішення з перевищенням повноважень та порядку визнання майна безхазяйним; вказана будівля була збудована на земельній ділянці, яка надана військовій частині, та є державним майном, яке за рішенням компетентного органу не передавалося у комунальну власність селищної ради.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та у позові відмовити тому, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 117-118 т. 1).
З відзивів на апеляційну скаргу Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України та заступника прокурора Військової прокуратури Севастопольського гарнізону слідує, що ці особи з апеляційною скаргою не згодні тому, що відповідачем був порушений порядок визнання майна безхазяйним (а.с. 59-64 т. 2).
Відзивів на апеляційну скаргу від інших осіб не надійшло.
У судовому засіданні прокурор та позивачі з апеляційною скаргою не погодилися тому, що відповідачу було відомо про те, що будівля є державною власністю та знаходиться у веденні військової частини; треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, погодилися з апеляційною скаргою тому, що житлова будівля протягом тривалого часу не утримується військовою частиною.
Відповідач та треті особи - Фороська селищна рада, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, комунальне підприємство "Управління селищного господарства", не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 18 квітня 2011 року направлені на їх адреси рекомендованою кореспонденцією (а.с. 6-7 т. 3), ця кореспонденція поштою не повернута. Заяв про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю осіб, що не з'явилися.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 128-135 т. 1, а.с. 2-39, 42-52, 66-73, 76-96, 109, 111-112, 114-136 т. 2), встановив наступне. Військова частина 2161 є юридичною особою, яка з 01 серпня 2003 року внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 42 т. 2), військова частина 1476 - з 29 травня 2008 року (а.с. 73 т. 2).
21 травня 1997 року здійснена державна реєстрація відповідача (ОКПО 04367565) та Фороської селищної ради (ОКПО 35688378) як юридичних осіб (а.с. 67-70 т. 2).
16 березня 1966 року рішенням Ялтинського міськвиконкому №8 було вирішено надати військовій частині 2161 за рахунок земельної ділянки санаторію "Форос" земельну ділянку площею 1,5 га під будівництво нового комплексу прикордонної застави (а.с. 43-44 т. 2).
01 червня 1972 року актами прийому-здачі військового містечка №560 прийняті в експлуатацію будівлі та споруди військової частини 2161 в селищі міського типу Форос, в тому числі:
двоповерхова казарма на 42 людини, житловою площею 186,5 кв.м.,
двоповерховий, чотириквартирний (вісім кімнат) будиночок офіцерського составу, житловою площею 123,18 кв.м, під забудовою 175,67 кв.м.
Ці будівлі 1970 року побудови, вони були поставлені на бухгалтерський звіт військової частини 2161 Західного пограничного округу Управління державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, що підтверджується актами та інвентаризаційними відомостями (а.с. 114-131 т. 2).
05 травня 1995 року постановою Кабінету Міністрів України №316 прикордонна застава "Форос" визнана загальнодержавною власністю та віднесена до сфери управління Адміністрації Держприкордонслужби (а.с. 87-89 т. 1).
04 серпня 2005 року відбулася пожежа в кімнаті №15 другого поверху гуртожитку на площі 285 кв.м. військової частини 1476 по вул. Терлецького, 11-а, Державної прикордонної служби, про що складений акт та надана довідка органу МНС (а.с. 111-112 т. 2).
Будиночок офіцерського составу в військовому містечку "Форос" знаходиться на балансі військової частини 2161, станом на червень 2009 року мав балансову вартість 245.232 грн. (а.с. 12-17 т. 1).
У вказаному будиночку офіцерського составу по вул. Терлецького, 11-А, смт. Форос зареєстровані та мешкають:
з 06 серпня 1987 року ОСОБА_11 (військовослужбовець, який направлений до місця служби), ОСОБА_6 (за місцем служби чоловіка),
з 20 червня 1989 року ОСОБА_17 (військовослужбовець), ОСОБА_8 (за місцем служби чоловіка), з 28 травня 1996 року ОСОБА_17 (за місцем служби батька),
з 11 квітня 1991 року ОСОБА_5 (військовослужбовець) та ОСОБА_10 (за місцем служби чоловіка), з 1994 року ОСОБА_18 (за місцем служби батька),
що слідує з пояснень сторін та третіх осіб, а також з домової книги прикордонної застави селища міського типу Форос, військової частини 2161 (а.с. 92-99 т. 1).
Але 27 червня 2003 року рішенням Виконавчого комітету Фороської селищної ради №77 вирішено:
визнати право власності за Фороською селищною радою на будівлю в АДРЕСА_4,
оформити технічну документацію по передачі цієї будівлі як житлової та провести реєстрацію в БТІ (а.с. 5 чи 47 т. 1).
Це рішення було прийнято на підставі звернень мешканців цього будинку ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_18 (а.с. 86 т. 1) та рішення Фороської селищної ради №21 від 21 березня 2003 року, яким АДРЕСА_4 була поставлена на облік у виконавчому комітеті як безхазяйне майно, це рішення прийнято на підставі звернень громадян та довідки БТІ (а.с. 46 т. 1).
Предметом спору по даній господарській справі є рішення відповідача №77 від 27 червня 2003 року.
З інвентарної справи БТІ вбачається, що основна інвентаризація вказаного житлового будинку була здійснена 10 листопада 2005 року за замовленням селищної ради, будівля була збудована в 1970 році, будівля складається з основної - за літерою "А" (площею житлової 90,8 кв.м., підсобних приміщень - 160,3 кв.м.) та прибудов - за літерами "а1" (площею 9,3 кв.м.), "а2" (площею 8,7 кв.м.), тамбурів "а3" (площею 8,7 кв.м.) та "а4" (площею 7,4 кв.м), будівля має два поверхи, чотири квартири (а.с. 12-39, 88, 92-94 т. 2, а.с. 40-45 т. 1).
В подальшому відповідач розпорядився вказаною будівлею, а саме:
1) 26 грудня 2006 року прийняв рішення №136 про зміну адреси з АДРЕСА_4 (а.с. 48 т. 1),
2) 17 січня 2008 року прийняв рішення №96 про визнання за Фороською селищною радою права власності на вказаний будинок (а.с. 80 т. 1 чи а.с. 26 т. 2), але це рішення оспорено у судовому порядку, провадження у справі зупинено до набрання чинності рішення по даній справі (а.с. 45-52 т. 2), 04 лютого 2008 року надано свідоцтво про право власності на будинок за Фороською селищною радою (а.с. 6-7 чи 38-39 т. 1, а.с. 28-29 т. 2),
3) 06 лютого 2008 року прийняв рішення №27 про передачу вказаної будівлі на баланс комунального підприємства "Управління селищного господарства", у квітні 2008 року будинок переданий балансоутримувачу (а.с. 51, 52, 128-135 т. 1),
4) 25 квітня 2008 року прийняв рішення №98 про надання мешканцям квартир №1, №3 та №4 цього будинку ордерів на право користування житлом, квартира №2 закріплена як службова (а.с. 53 т. 1 чи а.с. 66, 91 т. 2), при цьому, 16 квітня 2010 року рішенням Ялтинського міського суду по справі №2-432/10 за позовом Фороської селищної ради до ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 вказані громадяни виселені з службового приміщення (квартири №2), рішення набрало законну силу 10 серпня 2010 року (а.с. 54-60 т. 1),
5) 15 грудня 2008 року надані розпорядження про приватизацію квартир №1, №3, №4 та здійснена державна реєстрація права власності на ці квартири за:
- ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_12 по 1/4 частини квартири №1 (а.с. 65-66 т. 1, а.с. 2-5, 38-39 т. 2),
- ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_18 по 1/3 частини квартири №3 (а.с. 61-62 т. 1, а.с. 6-8, 36-37 т. 2),
- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 1/3 частини квартири №4 (а.с. 63-64 т. 1, а.с. 9-11, 34-35 т. 2), які є власниками до наступного часу.
З усних та письмових пояснень, плану, фото та письмових доказів (довідок) вбачається, що причиною звернення громадян до відповідача з проханням прийняття будинку до власності селищної ради було те, що протягом тривалого часу військова частина 2161 не утримувала будинок, мешканці не мали належних комунальних умов, були вимушені за власні кошти переобладнувати приміщення, окремо укладати договори на електропостачання (а.с. 79 т. 1, а.с. 71, 76-87, 89, 90, 95-96, 109 т. 2).
Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року, який діяв на час прийняття спірного рішення, та з змінами на той час) майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.
Частина 3 цієї статті встановлювала, що заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.
Частина 4 вказаної статті передбачала, що порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначається Міністерством фінансів Української РСР.
Такий порядок був визначений Інструкцією про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна, затвердженої наказом Міністерства фінансів УРСР №112 від 17 грудня 1987 року, яка діяла до 22 червня 2004 року, коли була визнана такою, що втратила чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2004 року N417.
Пункт 4 цієї Інструкції передбачав, що після одержання повідомлення про наявність майна, яке не має власника або власник якого невідомий, фінансовий орган не пізніше наступного дня провадить необхідну перевірку щодо виявлення цього майна. При виявленні такого майна фінансовий орган за участю представників підприємств і організацій або осіб, які повідомили про наявність безхазяйного майна, в разі необхідності - представника міліції, а в сільській місцевості - сільської (селищної) Ради народних депутатів, складає акт опису майна з попередньою оцінкою за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
А пункт 7 Інструкції передбачав, що виявлене майно на підставі акта опису фінансовим органом в той же день береться на облік.
Відповідно до пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (з змінами на 27 червня 2003 року - дата прийняття спірного рішення, далі Закон України "Про місцеве самоврядування") питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень щодо придбання об'єктів державної власності є виключною компетенцією селищних рад, яке вирішується виключно на пленарних засіданнях селищної ради.
Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачала, що територіальним громадам селищ належить право комунальної власності на нерухоме майно, житловий фонд та інше майно, нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності (частина 1), підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина 2).
Згідно зі статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР (яка діяла станом на 27 червня 2003 року) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є адміністративні акти (у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування), внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
Апеляційний господарський суд вважає, що виконавчий комітет селищної ради прийняв рішення з перевищенням повноважень тому, що рішення про визнання майна безхазяйним було повноваженням виконавчого комітету районної чи міської Ради народних депутатів, а селищні ради таких повноважень не мали. Також це рішення прийнято з порушенням закону та процедури його прийняття. А саме, безхазяйне майно передавалося до державного майна, а не майна територіальної громади, як це вирішив відповідач. До визнання майна безхазяйним, майно підлягало постановці на облік з складенням акту опису, але такої процедури дотримано не було взагалі.
Посилання відповідача на існування до наступного часу правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності не впливають на вирішення даного спору тому, що рішення про право власності селищної ради на вказаний будинок, державна реєстрація цього права та подальше розпорядження цим будинком є похідними діями від події щодо визнання майна безхазяйним; вирішення питань щодо законності таких подій виходить за межі заявленого позову по цій справі.
Також не впливає на вирішення даного спору та обставина, що тривалий час військова частина 2161 не утримувала житлову будівлю та мешканці будинку були вимушені за власні кошти поліпшувати комунальне обслуговування, окремо укладати договори на отримання комунальних послуг з відповідними юридичними особами.
Не відповідають обставинам справи доводи відповідача та третіх осіб (мешканців будинку) про те, що будиночок офіцерського составу, який був збудований військовою частиною 2161 в 1970 році та прийнятий в експлуатацію в 1972 році, згорів в серпні 2005 року, а будинок, в якому вони зараз мешкають, в експлуатацію військовою частиною 2161 не приймався. Як свідчать письмові докази, у серпні 2005 року пожежа була в кімнаті №15 другого поверху гуртожитку на площі 285 кв.м. по вул. Терлецького, 11-а, а безхазяйним був визнаний 4-хквартирний будинок за тією ж адресою. Тобто пожежа відбулася в будинку, який визначений в акті прийому в експлуатацію 1972 року як казарма на 42 людини.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, викладені в цьому рішенні висновки відповідають обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фороської селищної ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року у справі № 5002-21/4917-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.А.Латинін
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011)
2. Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, Київ, 01034)
3. Сімферопольський прикордонний загін (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Федотова, 27, Сімферополь, 95000)
4. Виконавчий комітет Фороської селищної ради (вул. Космонавтів, 3, Форос, м. Ялта, 98690)
5. Фороська селищна рада (вул. Космонавтів, 3, Форос, м. Ялта, 98690)
6. ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
7. ОСОБА_10 (АДРЕСА_1)
8. ОСОБА_14 (АДРЕСА_1)
9. ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)
10. ОСОБА_11 (АДРЕСА_2)
11. ОСОБА_12 (АДРЕСА_2)
12. ОСОБА_13 (АДРЕСА_2)
13. ОСОБА_7 (АДРЕСА_3)
14. ОСОБА_8 (АДРЕСА_3)
15. ОСОБА_9 (АДРЕСА_3)
16. комунальне підприємство "Управління селищного господарства" (вул. Космонавтів, 4, Форос, м. Ялта, 98690)