Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 5002-24/5765-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Маслової З.Д.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_1, довіреність №03 від 25.11.10, фірма "Квадрат і КО";
відповідача, ОСОБА_2, довіреність №346/40/01 від 22.03.11, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради;
третьої особи, не з'явився, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя";
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 10 березня 2011 року у справі № 5002-24/5765-2010
за позовом фірми "Квадрат і КО" (вул. Київська, 163, к. 167, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)
3-тя особа - комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" (вул. Дзюбанова, 13, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
про спонукання до виконання певних дій,
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено, зобов'язаний відповідач виконати рішення місцевої ради щодо приватизації шляхом викупу нежитлових приміщень (підвалу в житловому будинку). З відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати: 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судове рішення мотивовано тим, що рішення місцевої ради про приватизацію частини підвалу в житловому будинку шляхом викупу позивачем є діючим, вказане приміщення не є допоміжним та є комунальною владністю громади, яке може бути приватизовано шляхом викупу (а.с. 108-116 т. 1).
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, у позові відмовити через те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права (а.с. 128-130 т. 1).
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що позивач з її доводами не згоден тому, що органом місцевого самоврядування прийнято рішення про приватизацію частини підвалу в житловому будинку, яка не є допоміжним приміщенням, у відповідача не було передбачених законом підстав для відмови у здійсненні засобів по приватизації (а.с. 1-7 т. 2).
Від інших осіб відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач та третя особа просили розглянути справу без участі їх представників в судовому засіданні.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 139-145 т. 1, а.с. 8-13, 25-43, 45-47, 56-70 т. 2) та встановив наступне.
З 2006 року житловий будинок по вул. Київська, 106, міста Сімферополя, після передачі до комунальної власності знаходиться на балансі комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" (а.с. 140-142 т. 1).
22 грудня 2009 року між орендодавцем - комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" (а.с. 143-145 т. 1), та орендарем - позивачем (а.с. 25 т. 1, а.с. 9-13 т. 2), у простій письмовій формі був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна - нежитлового приміщення площею 139,22 кв.м. цокольного поверху житлового будинку №106 по вулиці Київська, в місті Сімферополі, для розміщення складу (а.с. 9-10 т. 1).
19 січня 2010 року орендодавець надав згоду на поліпшення орендованого майна без проведення перепланування приміщення (а.с. 11 т. 1) та 04 лютого 2010 року орендодавець погодив кошторис таких поліпшень (а.с. 12 т. 1).
У лютому 2010 року позивач через підрядника СПП "Строитель-Плюс" здійснив поліпшення орендованого майна балансовою вартістю 38.988,19 грн., з яких невід'ємні поліпшення здійснено на 94.292 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, довідкою балансоутримувача про балансову вартість, аудиторським висновком, звітом про незалежну оцінку вартості об'єкту до приватизації, висновком судового експерта (а.с. 13-22, 61-86 т. 1).
Позивач належним чином виконував свої обов'язки орендаря, в тому числі по сплаті орендної плати, що слідує з пояснень сторін та пояснень балансоутримувача (а.с. 46 т. 1).
24 грудня 2009 року рішенням 55 сесії V скликання Сімферопольської міської ради №882 була стверджена Програма приватизації об'єктів комунальної власності на 2010 рік, в тому числі пунктами 6-7 розділу ІІ Програми передбачена можливість приватизації цокольних поверхів та підвалів (а.с. 57-59 т. 2).
15 квітня 2010 року позивачем до відповідача була подана заява про включення об'єкта - нежитлового приміщення житлового будинку №106 по вулиці Київська, в місті Сімферополі, в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу (а.с. 8 т. 2).
21 жовтня 2010 року рішенням 65 сесії V скликання Сімферопольської міської ради №1070 був затверджений Перелік об'єктів, що підлягають приватизації, відповідно до якого приміщення орієнтовною площею 139,22 кв.м. по вул. Київська, м. Сімферополя, підлягає приватизації фірмою "Квадрат і КО" шляхом викупу під складські послуги (а.с. 23 т. 1).
Станом на 21 жовтня 2010 року в житловому будинку по вул. Київська, 106, міста Сімферополя, громадянами були приватизовані квартири (а.с. 25-36 т. 2).
18 листопада 2010 року відповідач повідомив позивача про неможливість проведення засобів по приватизації вказаного об'єкту через законодавчу неурегульованість питань правового режиму власності та встановлення категорії допоміжних приміщень житлового комплексу (а.с. 24 т. 1).
За висновками фахівця та судового експерта нежитлове приміщення площею 139,22 кв.м. по вул. Київська, 106, м. Сімферополя, розташовано в цокольному поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, це приміщення включає до себе 10 нежитлових приміщень (в тому числі санвузол та коридор), має окремий вхід-вихід, воно є вбудованим у будівлі приміщенням, по ньому проходять трубопроводи опалювання, інші комунікації не проходять, а тому воно не є допоміжним тому, що не бере участь в обслуговуванні і життєзабезпеченні будинку (а.с. 26-28, 61-86 т. 1).
Також з акту приймання-передачі будинку №106 по вул. Київська, м. Сімферополя, до балансоутримувача слідує, що будинок не має допоміжних приміщень (а.с. 141-142 т. 1), з копій інвентарної справи по вказаному будинку вбачається, що цокольний поверх не використовувався як допоміжне (а.с. 37- 42 т. 2).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції Закону України №189/96-ВР від 15 травня 1996 року, з змінами та доповненнями) об'єктами малої приватизації може бути окреме індивідуально визначене майно.
Згідно до частин 3 та 5 статті 7 вказаного Закону України за поданням органів приватизації або з ініціативи покупців місцеві ради відповідно до місцевих програм приватизації затверджують переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають продажу шляхом викупу.
При цьому, орган приватизації протягом місяця розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Відмова у приватизації можлива тільки у встановлених цією нормою закону випадках, в тому числі коли: є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідач вважає таким законодавчо встановленим обмеженням на приватизацію підвалу у житловому будинку приписи Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" з урахуванням рішення Конституційного Суду України про тлумачення статей 1 і 10 цього Закону через те, що підвали є допоміжними приміщеннями житлових будинків та передаються безкоштовно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир в багатоквартирних будинках.
Дійсно, відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" №2482-XII від 19 червня 1992 року (з змінами) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Частина 2 статті 10 вказаного Закону передбачає, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, допоміжні приміщення (підвали, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України "У справі по конституційному зверненню Ярового Сергія Івановича і інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і за конституційним зверненням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)" №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків; підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього; власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир; питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Однак, апеляційний господарський суд вважає, що питання законодавчої заборони на малу приватизацію підвалів повинно було вирішуватися органом приватизації (позивачем) при розгляді заяви про включення органом приватизації цього підвалу до подання та Переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації. Рішення про відмову у задоволенні заяви та про не включення вказаного об'єкту до названого Переліку орган приватизації був зобов'язаний прийняти протягом місяця. Саме такі обов'язки та права органу приватизації передбачені вказаними вище нормами Закону України №189/96-ВР (частини 4 і 5 статті 7).
Відповідач, як орган приватизації комунального майна, який діяв в межах своїх повноважень щодо пункту 1.3 Положення про Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, що затверджено додатком №28 до рішення Сімферопольської міської ради №161 від 18 січня 2007 року (а.с. 60-68 т. 2), не відмовив позивачу у включенні підвалу до Переліку майна, що підлягає викупу, а, навпаки, включив таке майно до вказаного Переліку.
Слідством прийняття органом місцевого самоврядування Програми про приватизацію комунального майна з переліком об'єктів, що підлягають викупу, відповідно до статей 8-12 Закону України N189/96-ВР є підготовка органами приватизації протягом двох місяців об'єкту до приватизації (визначення ціни продажу шляхом проведення незалежної оцінки, публікація інформації про об'єкти малої приватизації, при необхідності проведення екологічного аудиту).
Повноважень органу приватизації відмовити у проведенні підготовки до приватизації об'єкту малої приватизації, який включено до відповідної Програми приватизації з переліком об'єктів приватизації, цей Закон не передбачає.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (з змінами) акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, без визнання недійсним у встановленому порядку рішення Сімферопольської міської ради про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради та Переліку об'єктів, в частині включення до приватизації вказаного вище нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку, що орендує позивач, орган приватизації не має повноважень відмовляти позивачу у здійсненні підготовки до приватизації (оцінки об'єкту приватизації, публікації у пресі про об'єкт приватизації, при необхідності проведення екологічного аудиту).
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права (пункт 1); припинення дії, яка порушує право (пункт 3); примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5); визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, позивач не довів того, що спірне приміщення є допоміжним, а із сукупності письмових доказів (в тому числі судової експертизи) вбачається, що це приміщення не бере участь в обслуговуванні і життєзабезпеченні будинку, тобто не є допоміжним.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування не має; апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року у справі № 5002-24/5765-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді З.Д. Маслова
О.А.Латинін
Розсилка:
1. фірма "Квадрат і КО" (вул. Київська, 163, к. 167, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
2. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)
3. комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" (вул. Дзюбанова, 13, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)