29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" травня 2011 р. Справа № 16/5025/531/11
За позовом Дочірнього підприємства „Проектне бюро „Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніагара”, м. Хмельницький
2. Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький
за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -
- Хмельницького управління архітектури та містобудування, м. Хмельницький
- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про - визнання недійсним реєстраційного посвідчення №985 від 21 травня 1999 року, виданого на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
- зобов'язання Хмельницького БТІ виключити запис із державного реєстру.
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю від 30.06.2010 р.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: ОСОБА_2. -за довіреністю від 11.09.2008р. №3614
від третьої особи -3: не з'явився;
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним реєстраційне посвідчення №985 від 21 травня 1999 року, виданого Хмельницькому державному торгівельно-виробничому підприємству робітничого постачання „Локомотив” на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Хмельницьке БТІ виключити запис із державного реєстру.
Представник позивача в засіданні суду 23.05.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про задоволення позову.
Відповідач 1 (ТОВ „Ніагара”, м. Хмельницький) повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про розгляд справи повідомлявся із направленням ухвал.
Відповідача-2 в судове засідання 23.05.2011р. не прибув, у направленому суду письмовому відзиві від 18.04.2011р. №833/01-15 повідомив суду наступне: 06.04.1998 р. до Хмельницького БТІ звернулося Хмельницьке державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання „Локомотив” з заявою про виготовлення технічної документації на приміщення магазину № 33, що знаходиться по АДРЕСА_1
На підставі вказаної заяви Хмельницьким БТІ було виготовлено технічний паспорт на вищевказане приміщення. В подальшому (21.05.1999р.) на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 395 від 16.12.1996р. та акту прийому-передачі основних засобів від 16.12.1996р. Хмельницьким БТІ було зареєстровано право власності на приміщення магазину № 33, що знаходиться по вул. АДРЕСА_1 та внесено запис № 985 в реєстрову книгу.
Вказана реєстрація права власності на нерухоме майно проводилась відповідно до ЦК УРСР від 18.07.1963р. та Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998р. за №399/2839, які діяли на момент проведення реєстрації права власності.
Крім того, відповідач 2 зазначає, що 15.03.2001р. право власності на приміщення магазину, загальною площею 258,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 було зареєстровано Хмельницьким БТІ за реєстровим № 4/179 за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.11.2000р. та зареєстрованого в реєстрі за № 7525 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6
11.12.2001р. право власності на приміщення магазину, загальною площею 258,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 було зареєстровано Хмельницьким БТІ за реєстровим №4/179 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2001р. посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7., зареєстрованого в реєстрі за № 3374.
На даний час питання реєстрації права власності регулюються Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. №1952-ГУ та Тимчасовим положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5) (20582-10), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Тобто, Позивач має оспорювати не саме реєстраційне посвідчення, а документи, які стали підставою для його видачі.
Відповідно до п.3.3. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. за р/н 7/5 скасування запису розділу Реєстру прав полягає в анулюванні відповідного запису розділу Реєстру прав у цілому. Скасування запису виконується в такій послідовності: спочатку скасовуються записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, а потім у разі необхідності скасовується запис про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації (Скасувати можливо лише останній запис).
Відповідач-2 звертає увагу суду на те, що реєстрація права власності Хмельницького державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання „Локомотив” на приміщення магазину № 33, що знаходиться по вул. АДРЕСА_1 здійснювалась без внесення даних в реєстр, оскільки на той час ведення електронного реєстру прав власності не здійснювалось.
На даний час в реєстрі прав власності зареєстровано право власності Волікової О.Ю. на приміщення магазину, загальною площею 258,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1
Посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві на позов відповідач 2 просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених ним вимог.
Треті особи -1, -3 повноважних представників в судове засідання не направили, пояснення по суті позовних вимог не надали.
Представник третьої особи -2 в судовому засіданні та у письмовому поясненні повідомив наступне: державна реєстрація будівлі магазину-павільйону №33 по АДРЕСА_1 проводилася відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 16 грудня 1996 р. №395 „Про створення Хмельницького державного торговельного-виробничого підприємства робітничого постачання „Локомотив”.
Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998р. (яка діяла на момент проведення реєстрації) встановлений вичерпний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.
Переліком до правовстановлюючих документів накази Міністерств не віднесені. Також, в самому наказі відсутні вимоги про проведення державної реєстрації. Наказом виключно врегульовувався порядок створення підприємства „Локомотив”, а не проведення державної реєстрації будівлі.
Таким чином, державна реєстрація проведена з порушенням встановлених вимог.
Третя особа -2 позов вважає обгрунтованим, таким, який підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, оглянувши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх на відповідність діючому законодавству, судом враховується наступне:
Позивач, звертаючись із позов, просить суд визнати недійсним реєстраційне посвідчення № 985 від 21 травня 1999 року, виданого Хмельницькому державному торгівельно-виробничому підприємству робітничого постачання „Локомотив” на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Хмельницьке БТІ виключити запис із державного реєстру.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним реєстраційного посвідчення №985 від 21.05.1999 року, судом до уваги приймається наступне:
Згідно з п.2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного інтересу.
Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним, проте спірне реєстраційне посвідчення №985 за своїм змістом не є правочином, а лише документом, яким оформлялось (підтверджувалось) право власності.
Із наявних у справі доказів слідує, що на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №395 від 16.12.1996р. та акту прийому-передачі основних засобів від 16.12.1996р. Хмельницьким БТІ було зареєстровано право власності на приміщення магазину №33, що знаходиться по вул. АДРЕСА_1 та внесено запис №985 в реєстрову книгу.
Вказана реєстрація права власності на нерухоме майно проводилась відповідно до Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. та Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998р. за №399/2839, які діяли на момент проведення реєстрації права власності.
15.03.2001р. право власності на приміщення магазину, загальною площею 258,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 було зареєстровано Хмельницьким БТІ за реєстровим № 4/179 за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.11.2000р. та зареєстрованого в реєстрі за № 7525 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6
Згодом, 11.12.2001р. право власності на приміщення магазину, загальною площею 258,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 було зареєстровано Хмельницьким БТІ за реєстровим №4/179 за ОСОБА_3. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2001р. посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7., зареєстрованого в реєстрі за № 3374.
На даний час питання реєстрації права власності регулюються Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. №1952-ГУ та Тимчасовим положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445.
Крім того, реєстраційне посвідчення не являється також й актом, з якого у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, виникають цивільні права та обов'язки та який може бути визнаний незаконним з метою захисту цивільного права або інтересу.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, правовий режим об'єктів нерухомості передбачає їх державну реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності.
Згідно з п.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.
Стаття 12 ГПК України передбачає вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарським судам, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Тому вимоги позивача про визнання недійсним реєстраційного посвідчення №985 від 21 травня 1999 року, виданого на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і про зобов'язання Хмельницького БТІ виключити запис із державного реєстру, суд виходить з того, що реєстраційне посвідчення №985 від 21 травня 1999 року є лише документом, що підтверджує право власності та видається на підставі правовстановлюючого документа, а тому не являється актом державного чи іншого органу, в розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України. Державна реєстрація права власності, що здійснена Бюро технічної інвентаризації, є дією вчиненою на підставі правовстановлюючого документа -на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №395 від 16.12.1996р. та акту прийому-передачі основних засобів від 16.12.1996 р.
При цьому судом враховується, що відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України, держава не втручається у здійснення власником права власності. Спір виник фактично навколо встановлення дійсного власника спірного приміщення. Тобто, правовідносини стосуються права та підстав набуття права власності на нерухоме майно. Визнання права власності на нерухоме майно є підставою для реєстрації права власності. Дана позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2010 р. по справі № 6/71-Н.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Згідно ст. 49 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розміром” (із змінами), сплачене держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст. 1, 2, 12, 21, п.1 ч.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Провадження у справі №16/5025/531/11 за позовом Дочірнього підприємства „Проектне бюро „Проскурів”, с.Розсоша Хмельницького району до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніагара”, м. Хмельницький, 2. Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький
за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1. Хмельницького управління архітектури та містобудування, м. Хмельницький; фізичної особи-підприємця ОСОБА_3; фізичної особи-підприємця Волікової Ольги Юріївни, м. Хмельницький про визнання недійсним реєстраційного посвідчення №985 від 21 травня 1999 року, виданого на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання Хмельницького БТІ виключити запис із державного реєстру припинити.
Повернути Дочірньому підприємству „Проектне бюро „Проскурів”, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша (код ЗКПО 23833174) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.), сплачене згідно квитанції №ПН4331 від 18.03.2011р., державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.), сплачене згідно квитанції №ПН1147 від 04.05.2011р. та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно квитанції №ПН1886 від 25.03.2011р.
Видати довідки.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 7 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачам;
5 - Хмельницькому управлінню архітектури та містобудування (м. Хмельницький, вул. Подільська, 10);
6 - ФОП ОСОБА_3. (АДРЕСА_2
7 - ФОП ОСОБА_4. АДРЕСА_3