про залишення апеляційної скарги без розгляду
"16" травня 2011 р. Справа № 18/550/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Бородіна Л.І., суддя Кравець Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лан”, с. Шенгури Кобеляцького району Полтавської області (вх. № 2011П/2-6) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2011 р. у справі № 18/550/11 (суддя Бунякіна Г.І.)
за позовом Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лан”, с. Шенгури Кобеляцького району Полтавської області
про визнання недійсним вчинений ТОВ “Агрофірма “Лан” односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, -
встановила:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2011 р. у справі № 18/550/11 (суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги було задоволено; визнано недійсним вчинений ТОВ “Агрофірма “Лан” односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: вимог АБ “Банк регіонального розвитку” за укладеними з ТОВ “Агрофірма “Лан” кредитними договорами № 14/1-1-128 від 06.08.2008 р., № 14/1-1-15 від 29.01.2008 р., № 14/10-33 від 15.03.2007 р., № 14/10-66 від 26.05.2005 р. та № 14/10-27 від 03.03.2006 р. на суму 9200000,00 грн. з одного боку та вимог ТОВ “Агрофірма “Лан” за договорами про залучення грошових коштів на умовах субординованого боргу № 4-2003 від 06.03.2003 р. та № 8-2006 від 31.01.2006 р. на суму 9200000,00грн. з іншого боку, у вигляді поданих ТОВ “Агрофірма “Лан” заяв № 1-03/23 від 16.03.2010 р. та 1-03/27 від 18.03.2010 р. при зарахуванні зустрічних однорідних вимог; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Крім того, апелянт у своїй скарзі просив визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку подання апеляційної скарги поважною, та відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що строк було пропущено з поважних причин, а саме: оскільки “дану апеляційну скаргу подається за межами встановлених законодавством строків, оскільки оскаржуване рішення… було отримано лише 07 квітня 2011 року, про що свідчить штамп на конверті, однак в межах десяти днів з дня її отримання”.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, перевіривши матеріали справи дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що вказане оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 31.03.2011 р. за присутності представників позивача. Підписане суддею це рішення було 04.04.2011 р. на адреси, зазначені в позовній заяві та в апеляційній скарзі, тобто у встановлений законодавством термін. Таким чином, право на оскарження відповідного рішення у відповідача було до 14.04.2011 р. включно.
Апеляційна скарга відповідачем була надіслана поштою до Господарського суду Полтавської області лише 16.04.2010 р., у той час як отримано відповідачем копію оскаржуваного рішення було (як вказує сам відповідач) 07.04.2011 р., тобто з пропущенням строку, встановленого частиною ч. 1 ст. 93 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.
З апеляційної скарги та матеріалів, доданих до неї, встановлено, що апелянтом не надано обґрунтованих доказів причин пропуску строку (а саме: не надано обґрунтованих доказів того, що відповідач не мав можливості вчасно подати апеляційну скаргу), адже у нього була можливість протягом тижня (з 07.04.2011 р. по 14.04.2011 р.) підготувати та надати апеляційну скаргу до суду.
З матеріалів справи також не вбачається підстав для відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Зазначена обставина є підставою для відмови у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та залишення апеляційної скарги без розгляду, як це передбачено ч. 2 ст. 93 ГПК України.
Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 50, 51, 53, 86, 93 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
1. В задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лан”, с. Шенгури Кобеляцького району Полтавської області, відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лан”, с. Шенгури Кобеляцького району Полтавської області, залишити без розгляду.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Кравець Т.В.