01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.05.2011 № 12/277-31/325
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача:ОСОБА_1., довіреність № ЦХП-18/438 від 28.03.2011;
відповідача:не з'явився;
третя особа 1:не з'явився;
третя особа 2:ОСОБА_2., довіреність № 71 від 01.01.2011;
третя особа 3:ОСОБА_3., довіреність № 1330-Н10 від 12.05.2009;
третя особа 4:не з'явився;
розглядаючи апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 04.11.2010
у справі № 12/277-31/325 (суддя Качан Н.І.)
за позовом Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас - Україна»
треті особи 1. Державне підприємство «Донецька залізниця»;
2. Державне підприємство «Придніпровська залізниця»;
3. Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно - Західна залізниця»;
4. Одеська залізниця;
про стягнення штрафу в розмірі 614166,62 грн.
Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас - Україна», треті особи: Державне підприємство «Донецька залізниця»; Державне підприємство «Придніпровська залізниця»; Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно - Західна залізниця»; Одеська залізниця про стягнення штрафу в розмірі 614166,62 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2010 у справі № 12/277-31/325 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 у справі № 12/277-31/325 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 прийнято до розгляду справу № 12/277-31/325. Розгляд апеляційної скарги призначений на 21.03.2011 о 12:10.
21.03.2011 представник відповідача та третьої особи 4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 12/277-31/325 відкладено на 04.04.2011 о 10:40.
04.04.2011 представник третьої особи 4 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 12/277-31/325 відкладено на 26.04.2011 о 10:10.
26.04.2011 представники відповідача, третьої особи 1, третьої особи 4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
26.04.2011 представником позивача в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору. Представники третьої особи 2 та третьої особи 3 заявлене клопотання підтримали.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 12/277-31/325 відкладено на 23.05.2011 о 10:00, а також продовжено строк вирішення спору по справі № 12/277-31/325.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.11 № 01-23/1/6 у справі № 17/487 доручено розгляд апеляційної скарги колегії суддів у складі: Зеленіна В.О. - головуючого-судді, суддів Дикунської С.Я., Чорної Л.В.
23.05.2011 представники відповідача, третьої особи 1, третьої особи 4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду відповідач, третя особа 1, третя особа 4 повідомлені належним чином.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
07.03.2007 між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас - Україна» (постачальник) було укладено договір поставки № ЦХП-07-00207-01 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник, зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною.
Згідно специфікації № 1 до Договору сторони погодили поставку продукції - системи контролю експлуатації транспортних засобів “Дельта” (ТУ У 30011577.001-2000) у кількості 784 шт. ціною за штуку 45833,33 грн., загальною вартістю 35933 330,72 грн. (разом з ПДВ - 43119996,86 грн.).
З договорів від 28.12.2006: № ЦХП-40107 з ДТГО “Південно-Західна залізниця” (третя особа 3.), № ЦХП-30107 з СТГО “Південна залізниця”, № ЦХП-20107 з ДП “Придніпровська залізниця” (третя особа 2.), № ЦХП-10107 з ДП “Донецька залізниця” (третя особа 1.) та № ЦХП-50107 з Одеською залізницею (третя особа 4.) на матеріально-технічне забезпечення, укладеними між позивачем та залізницями України вбачається, що кінцевими одержувачами продукції визначені залізниці України, які виступають третіми особами.
Згідно Програми модернізації тепловозів електронними системами контролю витрат дизельного палива у 2007р., затвердженого наказом генерального директора Укрзалізниці від 26.12.2006р., постачання системи контролю експлуатації транспортних засобів “Дельта” розподілено між залізницями України у таких розмірах: Донецька залізниця - 122 од., Придніпровська залізниця - 160 од., Південна залізниця - 207 од., Одеська залізниця - 192 од., Львівська залізниця - 187 од.
Згідно умов Договору укладеного між сторонами, продукція передається у власність саме позивачу як покупцю.
Будь-яких застережень щодо укладення договору на користь третіх осіб в порядку ст. 636 ЦК України текст договору не містить, протягом періоду модернізації тепловозів сторони додаткових угод та узгодженої програми не приймали.
Таким чином, зобов'язання з поставки продукції належної якості у відповідача як постачальника виникло виключно перед позивачем як покупцем, тоді як жодних зобов'язань перед третіми особами (залізницями України), яким позивач, в свою чергу, передав отриману продукцію, у відповідача не виникло.
З матеріалів справи вбачається, що починаючи з квітня протягом усього 2008 року, на адресу позивача почали надходити акти про приховані недоліки продукції, поставленої відповідачем.
Як вбачається з актів про приховані недоліки, загальна кількість системи контролю для тепловозів, яка постачалась відповідачем та під час експлуатації яких були виявлені несправності, дорівнює 67 одиницям, 55 одиниць поставлених систем - потребують заміни.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що якість продукції, яка постачається, повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам (ТУ У 30011577.001-2000) і підтверджуватися технічним паспортом виробника з відміткою органу технічного контролю та декларацією відповідності.
Згідно з п. 2.3. Договору гарантійний термін продукції визначено - 12 місяців з моменту вводу її в експлуатацію. Гарантійний термін збереження продукції, що поставляється - 6 місяців з моменту її виготовлення.
Відповідно до п. 2.5 Договору відповідач гарантує доброякісність продукції, що поставляється, протягом гарантійного терміну експлуатації, передбаченого в п. 2.3, крім випадків псування через недотримання умов збереження, транспортування та експлуатації.
Таким чином, на підставі ст. 680 Цивільного кодексу України, ст. 269, 231 Господарського кодексу України скаржник просить суд зобов'язати відповідача замінити неякісну продукцію у кількості 55 одиниць та стягнути з відповідача штраф за поставку продукції неналежної якості в розмірі 20% вартості неякісної продукції, що становить 614166, 62 грн. (загальна вартість неякісної продукції становить 2887499, 79 грн.)
Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткових накладних скаржником отримано продукцію на загальну суму 43119996,86 грн., що становить загальну суму договору.
Колегія суддів відзначає, що підчас отримання скаржником від відповідача продукції на підставі Договору, зі сторони скаржника не було жодних зауважень щодо якості, кількості та комплектності поставленої продукції.
До того ж, зі сторони третіх осіб також не було зауважень щодо якості, кількості та комплектності отриманої продукції від скаржника.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору виконав належним чином, в той час, як позивачем не була здійснена повна оплата за Договором.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи акти про приховані недоліки продукції, колегія суддів прийшла до висновку, що вони були складені з порушенням, що вбачається з наступного.
Згідно з п. 2.6 Договору при виявленні дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, виклик представника постачальника для складання двостороннього акту обов'язковий.
Виклик представника постачальника для складення такого акту передбачений також п. 20 Инструкции “О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству” від 25.04.1966 р. № П7, що застосовується до правовідносин сторін згідно умов договору.
Представник відповідача не був присутній при підписанні актів про приховані недоліки. Крім того, жодного акту компетентної експертної установи надано не було, з якої вбачалось в зв'язку з чим виявились недоліки в продукції.
Зокрема, надані суду акти про приховані недоліки (акти рекламацій) складені третіми особами як кінцевими споживачами продукції і, згідно договірних правовідносин учасників по справі, стосуються саме постачальника за укладеними ними договорами, тобто, ДП “Укрзалізничпостач”, яке і має відповідати за поставку продукції неналежної якості перед своїми контрагентами згідно чинного законодавства та умов укладених договорів.
До того ж, згідно листів скаржника до відповідача від 07.08.2008 № ЦХП 18/2745, від 01.09.2008 № ЦХП 18/2805, від 17.09.2008 № ЦХП 19/1431, повідомлення відповідача про несправність систем контролю відбувалось вже після складання третіми особами актів про приховані недоліки
Відповідно до п. 2.7. Договору, якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти продукції або якість продукції не буде відповідати умовам договору, постачальник за свій рахунок зобов'язується провести гарантійний ремонт протягом 30-днів або замінити дефектну продукцію на якісну в 20-денний термін, за умови складання двостороннього акту про приховані недоліки.
Згідно протоколу наради про розгляд результатів дослідної експлуатації від 28.01.2008р. дослідна експлуатація систем “Дельта-СУ” починається з 01.10.2008р. і проводиться до 31.01.2009р., тобто, СКПРТ “Дельта-СУ” взагалі не були введені в експлуатацію, а проводилися випробування.
Проте, більшість з представлених актів складались за період, що передував початку проведення дослідної експлуатації і в подальшому про стан чи виправлення недоліків систем доказів у сторін немає.
До того ж, з листа ТОВ «НВК «Дніпротехтранс» від 16.01.2008 № 20, протоколу № ЦЗТ - 5/32 наради при заступнику генерального директора Укрзалізниці від 20.06.2008 вбачається, що зобов'язання по гарантійному обслуговуванню систем “Дельта-СУ” взяло на себе ТОВ «НВК «Дніпротехтранс».
Також, колегія суддів відзначає, що 02.06.2008 передачу інформацію на автоматичні робочі місця в тому числі було зупинено виробником систем “Дельта-СУ”, що підтверджується листами ТОВ «НВК «Дніпротехтранс» № 041 від 29.01.2008, № 192 від 28.05.2008, № 205/1 від 03.06.2008.
Таким чином, відповідач не мав жодного відношення до ведення в експлуатацію систем “Дельта-СУ”.
В той же час, до продукції допускалися треті особи (ВАТ НДП “Дніпротехтранс”) для встановлення причин несправності, які, в свою чергу, підписати акт відмовилися (лист від 22.08.2008р. № 2654 до позивача).
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем акти про приховані недоліки продукції не можуть вважатись належними доказами по справі, що підтверджують позовні вимоги скаржника.
Також, з наявних в матеріалах справи актів рекламації, наданих залізницями вбачється, що вони складені з порушенням вимог Договору та норм чинного законодавства зокрема, акти складено до введення в експлуатацію, без присутності представника постачальника, акти складено з порушенням строків, визначених в Інструкції № П-6, у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняті в якості належних доказів по справі.
Таким чином, всі надані суду докази на підтвердження поставки продукції неналежної якості стосуються саме виконання позивачем своїх зобов'язань перед третіми особами на підставі укладених між ними договорів.
В свою чергу, відповідач по справі має відповідати перед позивачем за поставку продукцію неналежної якості згідно вимог чинного законодавства та умов укладеного між ними Договору.
З огляду на викладене вище, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що всі надані докази стосуються виключно виконання позивачем своїх зобов'язань перед третіми особами, а також договірних правовідносин третіх осіб та ТОВ “Торговий дім “Дніпротехтранс” щодо модернізації тепловозів, що не є предметом розгляду по даній справі.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляційної інстанції, а тому рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 у справі № 12/277-31/325 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 у справі № 12/277-31/325 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 12/277-31/325 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
30.05.11 (відправлено)