01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.05.2011 № 22/468
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - дов. б/н від 01.10.2010 року,
від відповідача : ОСОБА_2. - дов. № 21/99 від 31.12.2010 року,
від третіх осіб: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 25/02/693 від 14.04.2011 р. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року
у справі № 22/468 (суддя - Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Роммакс»
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
треті особи 1. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
2. Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
про зобов'язання вчинити дії
за заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
06.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Роммакс» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (відповідач) про зобов'язання відповідача надіслати реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. - письмові повідомлення, відповідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку», про виключення записів щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість, що належить ТОВ «Роммакс», включених до Державного реєстру іпотек 29.12.2006 року за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 29.12.2006 року та зареєстрованим у реєстрі за № 4676; про зобов'язання відповідача надіслати реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. - письмове повідомлення про припинення Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 29.12.2006р. за реєстровим № 4676, та заяви про вилучення обтяжень об'єктів нерухомого майна - майнових прав на нерухомість, що належить ТОВ «Роммакс»; просить витрати у розмірі 300 грн. пов'язані з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записів щодо заборони відчуження майнових прав та витрати, пов'язані з виключенням із Державного реєстру іпотек записів щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість покласти на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» судові витрати (а.с.3-5) (позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення від 13.12.2010 року (а.с.44-46).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2010 року № 22/468 провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» витрати по сплаті держмита в сумі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236 грн.(а.с.74-75).
На виконання ухвали суду від 24.12.2010 року стягувачеві - ТОВ «Роммакс» видано наказ про примусове виконання ухвали про стягнення судових витрат в сумі 423 грн. (а.с. 78).
28.03.2011року відповідач подав до суду першої інстанції заяву про визнання наказу № 22/468 від 24.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню (а.с. 81). В обґрунтування даної заяви Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» посилається на укладений між ним та стягувачем кредитний договір, за яким останній має значну заборгованість, стверджує, що в порядку ст. ст. 202,203 ГК України, ст. 601 ЦК України направив ТОВ «Роммакс» заяву про зарахування однорідних вимог, а саме зарахував суму боргу в розмірі 423 грн. за наказом суду в рахунок погашення заборгованості по відсоткам по кредитному договору № 166/06 від 25.12.2006 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 22/468 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання наказу від 24.12.2010 року у справі № 22/468 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 106-108).
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», через місцевий господарський суд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким визнати наказ від 24.12.2010 року у справі № 22/468 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено матеріали справи, неналежним чином надана оцінка поданим доказам у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.05.2011 року.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 року № 01-23/2/2 склад колегії змінено.
Під час розгляду апеляційної скарги представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким визнати наказ від 24.12.2010 року у справі № 22/468 таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача заперечив доводи апелянта, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу від 06.04.2011 року - без змін.
Треті особи у судове засідання 20.05.2011 року не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної судової ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом, а згідно з ч. 3 вказаної статті розгляд заяви здійснюється в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
В обґрунтування своєї заяви про визнання наказу № 22/468 від 24.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню, відповідач посилається на те, що 12.03.2011року на адресу позивача було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та згідно з вимогами ст. 601 ЦК України, зобов'язання банку перед ТОВ «Роммакс» щодо сплати за ухвалою суду від 24.12.2010 року по справі 22/468 в розмірі 423 грн. припиняється.
Відмовляючи ПАТ «АКБ «Київ» у задоволенні заяви про визнання наказу № 22/468 від 24.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вказані обставини не є підставами з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 203 ГК України, 601 ЦК України, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211).
Крім того, при проведеному відповідачем зарахуванні зустрічних вимог, звернення позивача до суду з позовом вже унеможливлене, оскільки спір щодо зобов'язання, яке існувало у відповідача перед позивачем вирішено в судовому порядку, а до стягнення присуджено судові витрати, сплата яких не є господарським зобов'язанням в розумінні положень ст. 202 ГК України, оскільки обов'язок їх сплати (відшкодування) врегульовано нормами процесуального закону (ст. 49 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося після видачі судом наказу на виконання ухвали від 24.12.2010 року у справі № 22/468, тобто на стадії його виконання, а тому, наказ суду, який в силу приписів ст. 117 ГПК України, містить резолютивну частину ухвали, судове рішення, яким є ухвала суду, підлягає виконанню за виданим на його підставі виконавчим документом, виключно у зазначений в ньому спосіб.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що виконання відповідачем зобов'язання по сплаті судових витрат у справі 22/468 шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням ухвали суду у справі від 24.12.2010 року, оскільки згідно вказаної ухвали з відповідача підлягають стягненню грошові кошти. Таке зарахування зустрічних вимог суперечить вимогам ст. 115 ГПК України, а тому не допускається згідно з ст. 602 ЦК України (не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом).
Нормами ч. 4 ст. 117 ГПК передбачено вичерпний перелік, що підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті є: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини, наведені апелянтом, не підтверджують відсутності обов'язку боржника щодо виконання ухвали суду, яка є чинною та набрала законної сили, не підтверджують наявність підстав, які б свідчили про припинення обов'язку боржника виконувати ухвалу суду.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 22/468 про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу від 24.12.2010 року у справі № 22/468, є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, отже підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись ст. ст. 98, 99, 101, 103-106, 117 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 22/468 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 22/468 залишити без змін.
3. Справу № 22/468 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді