донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №9/19д/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівЛомовцевої Н.В., Приходько І.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 -за дов.,
ОСОБА_5 -за дов.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від28.02.2011 року
у справі№9/19д/11 (суддя Боєва О.С.)
за позовомпідприємства “Господарське управління облпрофради”, засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок м. Запоріжжя
до
про фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя
стягнення заборгованості в розмірі 75 487 грн. 88 коп. та розірвання договору
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2011 року у справі №9/19д/11 позовні вимоги підприємства “Господарське управління облпрофради”, засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок м. Запоріжжя (далі -підприємство “Господарське управління облпрофради”) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя (далі -ФОП ОСОБА_6), про розірвання договору № 69/08 оренди приміщень від 17.11.2008р., стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 13777,72 грн., пені за прострочення грошового зобов'язання в сумі 530,02 грн., 3 % річних за прострочення платежу у сумі 102,58 грн., суми 215,36 грн. інфляційних витрат та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період неповернення боксів № НОМЕР_2,НОМЕР_1 в розмірі 60862,20 грн. (згідно остаточних вимог) - задоволено частково.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не прийнявши до розгляду зустрічну позовну вимогу.
Крім того, скаржник звертає увагу на незаконне нарахування орендної плати та штрафних санкцій станом на 01.02.2011р., тоді як спірне майно повернуто за відповідним актом 28.12.2010р.
Представники позивача як у відзиві на апеляційну скаргу, так і під час судового засідання просили оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі повноважного представника в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники позивача не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між Підприємством “Господарське управління облпрофради” (орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) 17.11.2008р. укладено договір оренди приміщення № 69/08, відповідно до якого орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: три бокси (великий, № НОМЕР_2,НОМЕР_1) та складське приміщення площею 32,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Приміщення надаються для використання під ремонт та техобслуговування транспортних засобів (розділи 1,2 договору).
За актом прийому-передачі від 17.11.2008р. об'єкт передано в оренду.
Згідно з п. 8.1. договору, останній вступає в силу з дня підписання його сторонами та діє до 15.11.2011р.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що орендна плата великого боксу становить 5500 грн. (з ПДВ); орендна плата боксу № НОМЕР_2 становить 700 грн. (з ПДВ); орендна плата боксу НОМЕР_1становить 700 грн. (з ПДВ); орендна плата складського приміщення становить 500 грн. (з ПДВ). Всього за перший місяць оренди орендна плата за чотири нежитлові приміщення становить 7400 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п.6.2 договору).
В пункті 6.6 зазначено, що плата за користування приміщенням, що орендується, сплачується орендарем щомісячно до 15 числа оплачуваємого місяця, на підставі виставленого рахунку. У випадку вступу даного договору в силу не з першого календарного числа місяця плата за користування приміщенням повинна бути здійснена орендарем у 7-мидений строк після вступу в силу даного договору.
Крім того, із п. 6.5. договору вбачається, що плата за користування орендуємим приміщенням включає в себе орендну плату та витрати по відшкодуванню затрат по утриманню орендуємого приміщення (експлуатаційні та видаткові витрати).
Пунктом 5.1.4. договору оренди визначений обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю платежі у розмірі та порядку згідно з договором.
Вищевказаний договір укладено з низкою додаткових угод до нього.
Так, Додатковою угодою № 1 від 30.11.2008р., яка вступає в силу з 01.12.2008р., сторони внесли зміни до договору оренди приміщення № 69/08 від 17.11.2008р., зокрема, виклали п.п.1.2.2. та 6.1. договору у наступній редакції:
“1.2.2. приміщення надається у кількості одного великого боксу та складського приміщення площею 32,7 кв.м.”.
“6.1. За перший місяць оренди: орендна плата великого боксу становить 5582,50 грн. з ПДВ; орендна плата складського приміщення становить 507,50 грн. з ПДВ. Всього за перший місяць оренди орендна плата за два нежитлових приміщення становить 6090 грн.”.
Додатковою угодою № 2 від 24.12.2008р., яка вступає в силу з 01.01.2009р., змінено розмір орендної плати, зокрема, орендна плата великого боксу становить 5582,50 грн. з ПДВ; орендна плата складського приміщення становить 507,50 грн. з ПДВ. Всього загальна сума за два приміщення -6090 грн.
Додатковою угодою № 3 від 16.06.2009р., яка вступає в силу з 16.06.2009р., змінено предмет оренди та п.п.1.2.2., 2.1. та 6.1. договору оренди викладено у наступній редакції: “1.2.2. приміщення надається у кількості: великого боксу, складського приміщення площею 32,7 кв.м та місця під розміщення розбірного вагончику розміром 6,0 Х 3,0м.”. “2.1. Орендуємі приміщення надаються орендарю для використання під ремонт та техобслуговування транспортних засобів та місця для розміщення вагончику”. “6.1. За місяць оренди орендна плата великого боксу становить 5582,50 грн. з ПДВ; орендна плата складського приміщення -507,50 грн. з ПДВ; орендна плата за місце для розміщення вагончику становить 150 грн. з ПДВ. Всього - 6240 грн.
Додатковою угодою № 4 від 04.01.2010р. (вступає в силу з 01.11.2009р.) змінено розмір орендної плати і встановлено: за місяць оренди орендна плата великого боксу становить 4082,50 грн. з ПДВ; складського приміщення -507,50 грн. з ПДВ; за місце під розміщення вагончику -150 грн. з ПДВ. Всього -4740 грн.
Факт повернення об'єкта з оренди підтверджується актом прийому-передачі від 28.12.2010р.
Відповідач свої договірні зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, внаслідок чого за ним за період з 16.09.2010р. по 07.12.2010р. утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13777,72 грн.
На неодноразові вимоги позивача про сплату наявної заборгованості відповідач листами гарантував погашення останньої в найкоротші строки, чого в подальшому зроблено не було.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 13777,72 грн., пені за прострочення грошового зобов'язання в сумі 530,02 грн., 3 % річних в розмірі 102,58 грн., суми 215,36грн. інфляційних втрат, неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період неповернення боксів № НОМЕР_2,НОМЕР_1 в розмірі 60862,20 грн., а також розірвання договору № 69/08 оренди приміщень від 17.11.2008р. (згідно остаточних вимог), які рішенням від 28.02.2011 року у справі №9/19д/11 задоволено частково.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 13777,72 грн., пені за прострочення грошового зобов'язання в сумі 530,02 грн., 3 % річних в розмірі 102,58 грн., інфляційних втрат в сумі 215,36грн., неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період неповернення боксів № НОМЕР_2,НОМЕР_1 в сумі 60862,20 грн., а також розірвання договору № 69/08 оренди приміщень від 17.11.2008р.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував умови договору, в т.ч. в частині направлення відповідачу рахунки для сплати, що передбачено п.6.6. договору оренди.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати належним чином не виконував, плату за користуванням майном здійснював не в строк та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього за період з 16.09.2010р. по 07.12.2010р. утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13777,72 грн. (а.с.17, т.1).
З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 69/08 оренди приміщень від 17.11.2008р. щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 13777,72 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2. договору оренди передбачено, що у випадку прострочення платежу, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.
Так, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 530,02грн. за період з 16.09.2010р. по 01.02.2011р.
Оскільки розмір заявленої до стягнення пені встановлено договором та доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та невиконання зобов'язання щодо страхування майна, враховуючи арифметичну вірність розрахунку вказаної штрафної санкції, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача в цій частині в повному обсязі, з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції за період з 16.09.2010р. по 01.02.2011р. у сумі 215 грн. 36 коп. та 3 % річних в розмірі 102 грн. 58коп. за період з 16.09.2010р. по 01.02.2011р., які судом першої інстанції задоволено в повному обсязі.
Перевіривши арифметичні розрахунки позивача, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача інфляції та 3 % річних у вищезазначених розмірах.
Що стосується вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період неповернення боксів № НОМЕР_2,НОМЕР_1 з 01.12.2008р. по 15.09.2010р. в розмірі 60862,20 грн., то в цій частині позову, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив з підстав, викладених в оскарженому рішенні, з якими погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди приміщення № 69/08 від 17.11.2008р., суд попередньої інстанції керувався приписами ч. 2 ст. 795 ЦК України, відповідно до яких повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору та з цього моменту договір найму припиняється. Оскільки 28.12.2010р. за актом прийому-передачі орендар передав орендодавцю спірне приміщення, тому договір є припиненим саме з 28.12.2010р.
Щодо посилання скаржника на порушення норм процесуального права в частині безпідставного неприйняття до розгляду зустрічного позову, то вони судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки ухвала від 14.02.2011р.про повернення зустрічної позовної заяви не є в даному випадку предметом перегляду в апеляційній інстанції.
Що стосується інших доводів відповідача, які викладено в апеляційній скарзі, то вони також до уваги апеляційним судом не приймаються за безпідставністю.
При перевірці оскарженого рішення, апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2011 року у справі №9/19д/11 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2011 року у справі №9/19д/11 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Н.В.Ломовцева
І.В.Приходько
Надруковано: 6 прим.:
1. позивачу;2,3. відповідачу;4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСЗО.