донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2011 р. справа №4/100д/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від15.02.2011 року
у справі№4/100д/10 (суддя Зінченко Н.Г.)
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “МК-Профі” м. Запоріжжя
пророзірвання договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р. та зобов'язання повернути державне нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.02.2011 року у справі №4/100д/10 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя (далі -РВ ФДМУ по Запорізькій області) до товариства з обмеженою відповідальністю “МК-Профі” м. Запоріжжя (далі -ТОВ “МК-Профі”), про розірвання договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р. та зобов'язання повернути державне нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі - відмовлено.
Вищевказане рішення мотивоване недоведеністю позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов спірного договору оренди.
Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що невиконання відповідачем взятих на себе по Договору зобов'язань щодо нарахування амортизаційних відрахувань є порушенням п. 4.1 договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р. та підставою для дострокового розірвання останнього, що суд першої інстанції залишив поза увагою.
В апеляційній скарзі наведені і інші доводи, які, на думку скаржника, є підставою для скасування оскарженого рішення.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду 13.05.2011 року надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника через участі останнього в іншому судовому процесі.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників у судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час та і місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як безпідставне з огляду на можливість забезпечення за необхідності участі в судовому засіданні іншого представника та встановлений ст. 102 ГПК України строк апеляційного провадження, а також достатність наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець) та ТОВ “МК-Профі” (орендар) 10.11.2005 р. був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 1651 (далі за текстом -Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними відповідними договорами про зміни.
Вищевказаний договір 10.11.2005р. посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 5201.
Відповідно до п.1.1 договору, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно -окремо розташовані споруди виробничого призначення, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Запоріжбуд”, а саме: склад цементу, загальною площею 187,7 кв.м. (літера Л) та навіс (літера Л'), розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77-А.
Згідно з п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення складу.
Відповідно до п. 2.1 договору, вступ відповідача у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі орендованого майна.
Факт передачі в оренду вищезазначеного державного нерухомого майна підтверджується Актом прийому-передачі від 10.11.2005 р., який підписано і скріплено печатками сторін, без зауважень і заперечень.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що останній укладений з 10.11.2005 р. по 10.11.2008 р.
Відповідно до п.10.6 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
З матеріалів справи вбачається, що ані орендодавець, ані орендар після 10.11.2008 р. не виявляли намірів про припинення дії Договору № 1651 від 10.11.2005 р., акт про повернення орендованого майна орендодавцю сторонами не складався, орендоване майно позивачу не поверталося.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що строк дії Договору сторонами пролонгований до 10.11.2011 р.
Позивач, вважаючи, що відповідачем, в порушення умов договору оренди, належним чином не виконуються зобов'язання щодо нарахування амортизаційних відрахувань, тому звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідними вимогами до відповідача про розірвання договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р., та зобов'язання відповідача повернути майно, що було предметом цього договору, шляхом підписання акту приймання-передачі, у задоволенні яких рішення від 15.02.2011 року по справі №4/100д/10 відмовлено.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є розірвання договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р., укладеного РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “МК-Профі”, та зобов'язання відповідача повернути майно, що було предметом договору, а саме окремо розташовані споруди виробничого призначення, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Запоріжбуд”, а саме: склад цементу та навіс, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77-А, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Відносини оренди майна, яке є державною власністю, врегульовані нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які є спеціальними по відношенню до норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п.6 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписи аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 188 ГК України.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Мотивуючи вимогу про розірвання спірного Договору оренди № 1651 від 10.11.2005р., позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе по договору зобов'язань щодо нарахування амортизаційних відрахувань, що є порушенням п. 4.1 Договору та ч. 3 ст. 23 Закону "Про оренду державного та комунального майна".
Відхиляючи вищевказані доводи позивача, господарський суд попередньої інстанції керувався наступним:
ѕ позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем зобов'язань, встановлених як умовами спірного договору оренди № 1651 від 10.11.2005 р., так і передбачених ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 783 ЦК України.
ѕ серед переліку обов'язків орендаря, визначеному в розділі 5 Договору оренди № 1651 від 10.11.2005р., відсутній обов'язок орендаря нараховувати амортизаційні відрахування в певному порядку і розмірі та звітувати і подавати інформацію позивачу за певною формою та у встановлені строки про суми (розмір) нарахованої амортизації орендованого об'єкта. Натомість, пунктом 4.1 договору встановлено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно накопичуються на відповідному субрахунку рахунку № 42 “Додатковий капітал” та залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів. Крім того, пунктом 4.2 Договору встановлено, що поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, а також майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, є державною власністю. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати, що відповідачем, як орендарем, не виконуються обов'язки щодо нарахування амортизаційних відрахувань, взяті на себе за спірним Договором, оскільки такі обов'язки договором не встановлені.
Доводи позивача, що орендоване майно має бути включене до балансу відповідача і саме на відповідача покладається обов'язок нараховувати амортизаційні відрахування на об'єкт оренди та подавати відповідну звітність також вірно відхилено судом першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.
Як свідчать матеріали справи, майно, що є предметом Договору № 1651 від 10.11.2005 р., не є цілісним майновим комплексом, однак, п. 1.4 Договору передбачено, що майно включається до балансу орендаря (відповідача) і враховується окремо від іншого майна орендаря (відповідача) із зазначенням, що це майно є орендованим.
При цьому, у відповідності до ч.3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.
Відповідач у справі не є правонаступником ВАТ “Запоріжбуд” створеним в процесі приватизації (корпоратизації), а, отже, у відповідача не було підстав для включення орендованого майна на баланс і нарахування амортизаційних відрахувань до вартості орендованого об'єкта.
Зазначене повністю узгоджується з роз'ясненнями Міністерства фінансів України, викладеними у листі № 31-34000-20-10/14757 від 21.04.2008 р., в яких зазначено, що нарахування амортизаційних відрахувань за об'єктами операційної оренди здійснює орендодавець, а орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” залишаються на балансі підприємства (орендодавця) із зазначенням, що це майно передане в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.
Враховуючи викладене, господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання спірного Договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005 р., укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “МК-Профі”, та повернення спірного майна з оренди, а тому правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі та які, на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення від 15.02.2011 року, до уваги апеляційним судом також не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2011 року у справі №4/100д/10 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2011 року у справі №4/100д/10 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 5прим.:
1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЗО