79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.05.11 Справа№ 5015/1420/11
Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: ТзОВ “Фермер-Сервіс”, м.Кам'янка-Бузька, Львівської обл.;
До Відповідача: Фермерське господарство “Нагорянка”, с.Нагорянка, Пустомитівський р-н, Львівської обл;
Про: стягнення 87320,82грн.
Суддя: Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: ОСОБА_1-предст (дов. № 158 від 27.01.2011р.);
Відповідача: не з'явився;
Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Фермер-Сервіс”, м.Кам'янка-Бузька, Львівської обл. до відповідача: Фермерське господарство “Нагорянка”, с.Нагорянка, Пустомитівський р-н, Львівської обл. про стягнення 87320,82грн.
Обставини справи:
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до судового розгляду, ухвалою від 21.03.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 04.04.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.
Ухвалою від 24.02.2011р. розгляд справи відкладено до 17.03.2011р., у зв”язку з неявкою представника позивача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
Розгляд справи відкладався з причин, неявки відповідача у судове засідання та не подання ним документів, витребовуваних ухвалами суду від 21.03.2011р., 04.04.2011р., 18.04.2011р., 04.05.2011р.
Суд вважає можливим розглянути матеріали справи, за наявними у ній документами керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:
09.04.2010р. між ТзОВ “Фермер-Сервіс” (надалі - позивач) та ФГ “Нагорянка” було укладено Договір купівлі-продажу №6, згідно п.1.1 якого позивач (по Договору - Продавець) зобов'язується здійснити продаж продукції відповідачу (по Договору -Покупець), а Покупець прийняти продукцію та оплатити її вартість у строки та на умовах, передбачених Договором.
Таким чином, виконуючи умови Договору, позивачем було здійснено продаж картоплі у визначеній Договором кількості, а відповідачем було прийнято продукції у відповідності до видаткової накладної (копія додається).
Відповідно до положення п.2.6. вищезазначеного Договору відповідач повинен був здійснити оплату картоплею харчовою врожаю 2010р. не пізніше 30.09.2010р. на суму проданої картоплі по діючим ринковим цінам та їх зменшенням на 15%.
Пунктом 4.1. Договору купівлі-продажу №6 від 09.04.2010р. передбачає, що за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за Договором, Покупець (відповідач), повертає суму коштів Продавцю (позивачу) суму коштів на суму 44100,00грн.
Проте, відповідач ні до вказаного періоду, ні на момент написання позову зобов'язання по Договору не виконав, вказаної суми не повернув. Відтак, позивач змушений звернутися за захистом свої прав до суду, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). З зазначеними статтями Цивільного Кодексу України кореспондується також і ст. 193 ГК України.
Згідно із ч.1. ст.530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений законом.
Таким чином, оскільки відповідачем не було виконано зобов'язання по Договору до 30.09.2010р., то починаючи з 01.10.2010р., відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені Договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).
Крім того, згідно із ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п.4.2. Договору купівлі-продажу №6 від 09.04.2010р. за несвоєчасне виконання зобов'язань, визначених Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаному періоді від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахована пеня складає 2340,16грн. Згідно п.4.3 вищезазначеного Договору, в разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань по своєчасному розрахунку картоплею харчовою у термін та строки, визначені Договором, відповідач, окрім сплати пені на вимогу позивача відшкодовує позивачу заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду, що розраховується за весь період прострочення шляхом нарахування від суми товару відсоткової ставки (13,25%), збільшеної в півтора рази. Упущена вигода становить 8764,88грн. Окрім цього, Договором передбачений штраф у розмірі 30000,00грн. за неналежне виконання чи невиконання зобов'язання.
Більше того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.
Відтак, враховуючи вищенаведене, позивач має право вимагати від відповідача сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Збитки внаслідок інфляції становлять 1564,53грн., а три відсотки від простроченої суми становлять 551,25грн.
Позивач, з метою вирішення спору в досудовому порядку, неодноразово в телефонному режимі, а також під час зустрічей наголошував відповідачу на необхідності сплати основної суми боргу. 12.11.2010р. за вих. №620 від 09.11.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія. Однак, відповідачем, зазначені звернення позивача залишилися поза увагою. Зазначене доводить те, що відповідач всіляко ухиляється від вирішення спору шляхом переговорів, а також не бажає повернути позивачу борг, розміри якого підтверджуються долученими до позовної заяви документами. Така поведінка відповідача свідчить, що ним, також можуть бути вжиті усі заходи щодо унеможливлення виконання рішення у вказаній справі. Зокрема, Відповідач, який вільно володіє, користується, розпоряджається грошовими сумами, що знаходяться на р/р 260063800600016 в КБ “Надра”, м.Пустомити МФО 325978 може в будь-який момент забрати вказані грошові суми з рахунку, чим унеможливити виконання рішення щодо стягнення з нього заборгованості і, водночас, порушити права позивача, щодо одержання оплати за поставлену продукцію.
При вирішенні справи суд виходив з наступного:
Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі вимогами ч.1, 2.ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч.2 ст 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Після з'ясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст.821 ГПК України.
Після повернення з нарадчої кімнати, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 44100,00грн.- боргу, інфляційних нарахувань в сумі 1564,53грн., 3 % річних в сумі 551,25грн., та пені в сумі 2340,16грн.
Позовні вимоги в частині стягнення суми 30000,00грн.- штрафу та 8764,88грн.- упущеної вигоди задоволенню не підлягають, як такі, що не базуються на вимогах діючого законодавства України.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 624, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарство “Нагорянка” (81105, Львівська обл., Пустомитцівський р-н, с.Нагорянка, код ЄДР 22418674, р/р 260063800600016 в КБ “Надра”, м.Пустомити МФО 325978) на користь ТзОВ “Фермер-Сервіс” (80400, Львівська обл., м.Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 52д, код ЄДР 19159234, р/р 26003140974100 АКІБ Укрсиббанк м.Харків, МФО 351005) 44100,00грн.- боргу, інфляційних нарахувань в сумі 1564,53грн., 3 % річних в сумі 551,25грн., та пені в сумі 2340,16грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя