91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.05.11 Справа № 15/61/2011
За позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області
до Логістичної інформаційної компанії «Союз 2000», м. Брянка Луганської області
про стягнення 6 000 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 000 грн. 00 коп. за надані послуги по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 221057 від 26.08.2010.
Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
При цьому, від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, за якою він просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 000 грн. 00 коп. за надані послуги по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 221057 віл 26.08.2010, адвокатські витрати в сумі 1 500 грн. 00 коп. та витрати адвоката на дорогу в сумі 475 грн. 00 коп.
Вказана заява не приймається судом як збільшення позовних вимог з наступних підстав.
Додаткові суми, заявлені до стягнення, не є позовними вимогами та стосуються включення до складу судових витрат у справі транспортних витрат щодо прибуття для участі в судовому засіданні адвоката та витрати на адвокатські послуги.
Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України про розподіл судових витрат вказується в резолютивній частині рішення.
Таким чином, вказане питання буде вирішено при розподілі судових витрат по справі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Явка представників сторін в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи суд встановив наступне.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як перевізником, та Логістичною інформаційною компанією «Союз 2000», як експеритором, укладено замовлення-договір про надання транспортно-експедеційних послуг від 26.08.2010 № 221067.
У відповідності з умовами договору його предметом є взаємовідносини сторін, які виникають під час транспортування в міжміських сполученнях вантажу, які надаються експедитором для перевезення транспортом перевізника.
Відповідно до договору ставка за перевезення встановлена в сумі 6 000 грн. 00 коп.
Виконання зобов'язань позивачем підтверджується матеріалами справи.
При цьому, позивач надав документи, отримані від одержувача продукції, яку він перевозив. Так, зокрема, надано: замовлення-договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2010 № 221057, укладений між ЛІК «Союз 2000»та ТОВ «Будкомплект»(замовник перевезення); акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.08.2010, підписаний ЛІК «Союз 2000»та ТОВ «Будкомплект»; рахунок-фактура № 221057 від 27.08.2010 та платіжне доручення від 01.09.2010 № 4154 про перерахування Логістичній інформаційній компанії «Союз 2000» грошових коштів в сумі 6 800 грн. 00 коп. (призначення платежу «за транспортне перевезення згідно рахунку № 221057 від 27.08.2010»; з рахунку вбачається, що він виписаний на оплату того ж перевезення, щодо якого виник спір у цій справі); накладні №3637 та № 3639 від 26.08.2010, які теж підтверджують отримання товару, який перевозив позивач одержувачу.
Строк виконання зобов'язань з оплати послуг договором встановлено не було.
Позивач 29.10.2010 пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією про оплату вартості виконаних робіт відповідно до заявки № 221067 від 26.08.2010 (а.с. 9).
Відповідач надані послуги не оплатив.
На час вирішення спору в суді розмір боргу становить 6 000 грн. 00 коп.
Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Строк виконання обов'язку відповідача по оплаті наданих послуг, при оформленні правовідносин сторонами письмово визначено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, враховуючи направлення вимоги про сплату коштів у сумі 6 000 грн. 00 коп., оформленої претензією № б/н від 27.10.2010, строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання станом на день подачі позову вже настав, але не був ним виконаний.
Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Факт здійснення позивачем перевезення та настання строку виконання грошового зобов'язання відповідачем не спростовано.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката у сумі 750 грн. 00 коп.
При цьому, розмір витрат на послуги адвоката зменшено судом із заявлених позивачем 1 500 грн. 00 коп. до 750 грн. 00 коп. з огляду на наступне.
У пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».
При цьому, відповідно до п. 2.1 договору про надання юридичних послуг адвоката в господарському процесі від 01.03.2011 виконавець (адвокат) зобов'язується, зокрема, складати позовні заяви та представляти інтереси замовника (позивача у справі) в господарських судах.
Представник позивача з'явився лише в одне з чотирьох судових засідань, витребувані судом документи надав лише в останнє судове засідання, що призвело до штучного затягування судового процесу .
Таким чином, суд вважає розумним розмір витрат на послуги адвоката за підготовку позовних матеріалів та участь в судовому процесі в сумі 750 грн. 00 коп.
Стягнення ж витрат адвоката на дорогу в сумі 475 грн. 00 коп. у складі судових витрат не передбачено законодавством та є необґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до логістичної інформаційної компанії «Союз 2000»про стягнення 6 000 грн. 00 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Логістичної інформаційної компанії «Союз 2000», м. Брянка Луганської області, вул. Мічуріна, б. 19, офіс 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36833412, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 6 000 грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 750 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.
В судовому засіданні 23.05.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.05.2011.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко