91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.05.11 Справа № 9/80/2011
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Облтепло", м. Луганськ
про стягнення 518 692 грн. 17 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, дов. 8/10 від 11.01.11,
від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 15/5-1-476 від 22.10.10
суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за поставлений газ в сумі 422252,89 грн., пені в сумі 32584,41 грн., інфляційних втрат -48169,28 грн. та 3 % річних -15685,59 грн. за договором постачання природного газу № 06/09-1567-ТЕ-20 від 23.09.09.
Відповідач, КП "Облтепло", проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві за № 15/5-1-227, поданому у судовому засіданні, суть яких зводиться до наступного.
· Відповідно до рішення Луганської обласної ради від 31.07.08 № 23/70 з балансу відповідача у комунальну власність територіальної громади м. Луганська була передана котельня ЛВВАУШ з обладнанням за розподільчим балансом з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості.
· Крім того, між КП "Облтепло" та ЛМКП "Теплокомуненерго" 22.06.10 було підписано передавальний баланс про передачу заборгованості на баланс останнього в розмірі 495374,58 грн. за спожитий природний газ перед ДК "Газ України".
· Поряд з цим, у 2010 році КП "Облтепло" та ЛМКП "Теплокомуненерго" підписали трьохсторонній договір про переведення боргу за договорами поставки газу від 23.09.09 № 06/09-1567-ТЕ-20 та № 06/09-1568-БО-20, укладеними між позивачем та відповідачем, на суму 495374,58 грн. Відповідач звертався до позивача з приводу підписання цього договору про переведення боргу, однак відповіді не отримав.
У судовому засіданні 26.05.11 представник відповідача звернувся до суду із заявою про залучення у справу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ЛМКП "Теплокомуненерго".
Суд не вбачає підстав для задоволення цієї заяви, оскільки рішення за цією справою ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки ЛМКП "Теплокомуненерго".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір постачання природного газу № 06/09-1567-ТЕ-20 від 23.09.09, згідно з яким він зобов'язався передати відповідачу протягом листопада-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року природний газ, а відповідач -прийняти та оплатити поставлений газ.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав відповідачу протягом вказаного періоду природний газ на суму 422252,89 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі.
За умови п. 6.1 договору оплата за газ повинна здійснюватися наступним чином:
· перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,
· подальша оплата проводиться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
· остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач не виконав грошові зобов'язання, у зв'язку з чим станом на день подачі цього позову сума основного боргу становить 422252,89 грн.
Умовою п. 7.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
За цієї умови відповідачу нарахована пеня за 6 місяців в загальній сумі 32584,41 грн.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з грудня 2009 року по березень 2011 року в загальному розмірі 48169,28 грн. та 3% річних за період прострочення платежів в загальній сумі 15685,59 грн.
Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.
Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача боргу за поставлений природний газ з урахуванням інфляції, 3% річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу № 06/09-1567-ТЕ-20 від 23.09.09 (а.с. 11 -18), згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу протягом листопада-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року природний газ, а відповідач -прийняти та оплатити поставлений газ.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав відповідачу протягом вказаного періоду природний газ на суму 422252,89 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі (а.с. 19 -24).
За умови п. 6.1 договору оплата за газ повинна здійснюватися наступним чином:
· перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,
· подальша оплата проводиться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
· остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідач порушив грошові зобов'язання, обґрунтовуючи це підставами, викладеними у відзиві на позов, з якими суд не погоджується, зважаючи на таке.
Прийняті Луганською обласною радою рішення від 21.03.08 № 21/32 та від 31.07.08 № 23/70 ніяким чином не можуть вплинути на права та обов'язки сторін за договором постачання природного газу № 06/09-1567-ТЕ-20.
Питання оплати за вказаним договором могло бути вирішеним шляхом укладення договору про переведення боргу за договорами поставки газу від 23.09.09 № 06/09-1567-ТЕ-20 та № 06/09-1568-БО-20, проект якого був направлений позивачу, однак такий договір не був укладений через відсутність згоди останнього, тому посилання відповідача на те, що договір переведення боргу був підписаний КП "Облтепло" та ЛМКП "Теплокомуненерго", не має значення для вирішення цього спору.
На час звернення з цим позовом до суду оплата за договором відповідачем не здійснена, станом на день подачі цього позову борг складає 422252,89 грн., що не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував відповідачу за період з грудня 2009 року по березень 2011 року інфляційні втрати в сумі 48169,28 грн. та 3% річних за період з 11.12.09 по 18.04.11 в загальній сумі 15685,59 грн. згідно з розрахунком (а.с. 3 - 4), з яким суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.
За правилом п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За умовою п. 7.2 договору відповідачу нарахована пеня за 6 місяців з 18.10.10 по 18.04.11 (182 дні) в загальній сумі 32584,41 грн.
Суд вважає нарахуванням позивачем пені у заявленому розмірі правомірним, зважаючи на таке.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Спірним договором сторони встановили інше, що відповідає наведеній вище нормі та враховуючи, що відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами пунктів 7.2, 7.10 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору відповідач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
За таких обставин, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідач це не спростував та не довів належними доказами іншого, тому позов слід задовольнити.
При подачі позову позивачем було сплачене держмито згідно з платіжним дорученням № 2419 від 13.04.11 в сумі 5187,00 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, КП "Облтепло", 91011, м. Луганськ, кв-л Єрьоменко, буд. 7, код 35306808, на користь позивача, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, борг в сумі 422252,89 грн., пеню в сумі 32584,41 грн., інфляційні втрати -48169,28 грн. та 3 % річних -15685,59 грн., крім того, витрати зі сплати держмита -5186,92 грн. та інформаційно-технічні витрати -236,0 грн.
3.Повернути позивачу, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, з державного бюджету зайво сплачене мито у розмірі 00,08 грн.
Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінали платіжних доручень знаходяться у матеріалах справи.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 26.05.11.
Суддя А.Г. Ворожцов