ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/94 11.05.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»
До Військової частини А 0351
Третя особа-1 Державне казначейство України
Третя особа-2 Міністерство оборони України
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Ковтун О.П.-предст.,
Від відповідача Роллер В.С.-предст., Кавалець В.І.-предст.,
Від третьої особи-1 Зайченко О.І. - предст.,
Від третьої особи-2 Бредельов О.О. -предст.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А 0351 Міністерства оборони України про стягнення 4 928 508,58 грн. заборгованості, 147 501,05 грн. пені, 241 772,10 грн. інфляційних втрат, 57 560,27 грн. нарахувань 3% річних від суми заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»та Військовою частиною А 0351 Міністерства оборони України за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 18/224.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Військова частина А 0351 Міністерства оборони України не мала змоги розрахуватись за надані послуги у зв'язку з недостатньою сумою бюджетних надходжень та звертає увагу суду на те, що Відповідач не брав добровільно на себе зобов'язання по виконанню умов Договору, оскільки останній був укладений за рішенням суду.
У судовому засіданні представник Третьої особи-2 надав клопотання, в якому просить суд визнати фактичну заборгованість Військової частини А 0351 Міністерства оборони України перед Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в частині основного боргу та не стягувати з Відповідача штрафних санкцій, оскільки в останнього заборгованість перед Позивачем виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням Міністерства оборони України, не з вини Відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
08.07.2010 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 18/224 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі -Позивач, Укртелеком) та Військовою частиною А 0351 Міністерства оборони України (далі -Споживач) укладено Договір про надання у користування виділених не комутованих каналів (трактів) електрозв'язку.
Відповідно до розділу 1 Договору Укртелеком надає Споживачу в тимчасове платне користування виділені некомутовані канали (тракти) згідно додатків № 1 та № 2, які є невід'ємною частиною договору, а споживач сплачує вартість робіт по організації каналів (трактів) та вартість наданих послуг.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.2.3 Договору на Відповідача покладений обов'язок своєчасно вносити плату за організацію та користування каналами.
Вартість послуг встановлюється згідно з діючими тарифами. Виставлення рахунків за місяць проводиться, виходячи з фактичної кількості днів в розрахунковому періоді (п. 5.1 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору виставлення Укртелекомом рахунку проводиться щомісячно (за каналами тимчасового користування) до 1 числа наступного місяця та один раз на два місяці протягом 10 днів по закінченню двохмісячного терміну (за канали тимчасового користування), виходячи з фактичного часу їх роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення спору Відповідач не сплатив грошові кошти за отримані послуги за період з січня по грудень 2010 року у розмірі 4 928 508,58 грн., що підтверджується відповідними рахунками, Актами здавання-приймання робіт та Актом звіряння взаєморозрахунків від 19.08.2010, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками Відповідача та Позивача.
Належним чином засвідчені копії вказаних вище документів долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Згідно з ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Стаття 68 Закону України «Про телекомунікації»визначає, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Таким чином, Позивач свої зобов'язання за Договором про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отримані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував Позивачу кошти у розмірі 4 928 508,58 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у зв'язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 4 928 508,58 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що він не брав на себе зобов'язання по виконанню умов Договору, в тому числі стосовно термінів сплати рахунків та відповідальності за їх порушення, оскільки вказаний договір укладений за рішенням суду, судом не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
До матеріалів справи долучено рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 18/224, яким між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»та Військовою частиною А 0351 Міністерства оборони України укладено Договір про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку. Доказів скасування вказаного рішення суду не надано.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду визначена серед основних засад судочинства у статті 129 Конституції України.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 36 Закону встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно з якою споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що у разі затримки оплати за надані послуги Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем відповідно до положень п. 6.5 Договору застосовуються саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати наданих послуг, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що встановлена Договором відповідальність передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.
Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог договору та Закону України «Про телекомунікації»виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період та становить 147 501,05 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 57 560,27 грн. та 241 772,10 грн. інфляційних нарахувань, вважає їх обґрунтованими, законними та такими, що підлягають стягненню з Відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Збройні сили України»№ 2019 від 05.10.2000 фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.
Таким чином, суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме неустойки у вигляді пені до 73 750,52 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача.
Оскільки нарахування трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, то у суду відсутні правові підстави для їх зменшення.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А 0351 Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код 09965650) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код 21560766) заборгованість у розмірі 4 928 508 (чотири мільйони дев'ятсот двадцять вісім тисяч п'ятсот вісім) грн. 58 коп., пеню у розмірі 73 750 (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 52 коп., 241 772,10 грн. (двісті сорок одну тисячу сімсот сімдесят дві гривні десять копійок) інфляційних втрат, 57 560,27 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень двадцять сім копійок) нарахувань 3% річних, державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 24.05.2011