ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/13521.04.11
За заявою Історико-архітектурної памятки-музею "Київська Фортеця" про відстрочку та розстрочку виконання рішення у справі № 32/135
За позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі
1. Міністерства внутрішніх справ України.
2. Військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України.
до Історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця"
про стягнення заборгованості.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від прокуратури не з'явилися,
Від заявника Кулініч В.Я. -директор,
Від позивача не з'явилися,
Від позивача-2 ОСОБА_1 -юрисконсульт,
Від ДВС не з'явилися
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 повністю задоволено позов заступника військового прокурора Дарницького гарнізону, стягнуто з Історико-архітектурної пам'ятки- музею "Київська фортеця" на користь Військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України 445 430,06 грн. заборгованості, стягнуто зі відповідача до Державного бюджету України 4 454,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
25.08.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 видано відповідні накази на примусове виконання.
Боржник -Історико-архітектурна пам'ятка-музей "Київська фортеця" звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 32/135 від 28.04.2010: до квітня 2012 року стягнення заборгованості на користь військової частини у сумі 275544,06 грн. та розстрочку стягнення на користь держави 4 690,30 грн. до кінця 2011 року.
Заява мотивована тим, що боржник є бюджетною установою і може здійснювати платежі у відповідності до затвердженого Головним управлінням культури м. Києва річного кошторису музею на виділення коштів з Київського міського бюджету. Погашення заборгованості за 2009 рік перед військовою частиною в міському бюджеті було передбачено певними частинами у 2010 та 2011 роках. Кошти, які були передбачені на виплату заборгованості у бюджеті цього року, вже виплачені. Наступна частина коштів відповідно може бути передбачена тільки в кошторисі 2012 року. Крім того, заявник вказав, що практика показує, що виплати в поточному році починаються, як правило, з другого кварталу, за рідкісним виключенням, з лютого.
Розглянувши надані заявником документи та матеріали, оцінивши наведені ним доводи та обґрунтування, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 121 ГПК України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оцінюючи доводи заяви боржника про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 у справі № 32/135, суд виходить з того, що боржник є бюджетною установою, яка фінансується виключно з бюджету відповідно до затвердженого Головним управлінням культури м. Києва річного кошторису на відповідний рік.
Відповідно до ст.ст. 2, 21, ч. 1 ст. 23, ч. 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а бюджетне асигнування - це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок складання проектів місцевих бюджетів визначений ст. 75 Бюджетного кодексу України. Зокрема, Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані надавати необхідну інформацію: Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Комітету Верховної Ради України з питань бюджету - для розгляду цих розрахунків.
У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).
У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів. У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.
Інформація, отримана відповідно до частин п'ятої, шостої, восьмої і дев'ятої цієї статті, є підставою для складання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад проектів місцевих бюджетів і підготовки проектів рішень про відповідні місцеві бюджети.
Бюджетні кошти можуть виділятися та витрачатися виключно на підставі затверджених кошторисів.
Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.
Суд враховує, що відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, у тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду. Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками; планів використання бюджетних коштів - одержувачами.
У процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації в межах загального обсягу його бюджетних призначень окремо по загальному та спеціальному фондах державного бюджету. Перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу головного розпорядника коштів державного бюджету, збільшення бюджетних призначень на видатки розвитку за рахунок зменшення бюджетних призначень на видатки споживання окремо по загальному та спеціальному фондах здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України.
Зважаючи на те, що боржник не є головним розпорядником бюджетних коштів, без внесення змін до місцевого бюджету виконати рішення у даній справі буде неможливо.
Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки джерелом коштів на виконання судового рішення у вказаній справі є бюджетні кошти, з метою встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення відповідних коштів у кошторисі для виплати коштів за рішенням суду, з урахуванням визначених законодавством строків бюджетного процесу, враховуючи недостатність грошових ресурсів для негайного належного виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Історико-архітектурної памятки-музею "Київська Фортеця" про відстрочку виконання рішення у справі № 32/135.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Задовольнити заяву Історико-архітектурної памятки-музею "Київська Фортеця" про відстрочку та розстрочку виконання рішення у справі № 32/135.
Відстрочити до 31.12.2011 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 у справі № 32/135 в частині стягнення до Державного бюджету України 4 454,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Відстрочити до 01.04.2012 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 у справі № 32/135 в частині стягнення з Історико-архітектурної пам'ятки- музею "Київська фортеця" на користь Військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України 275 544,06 грн. заборгованості.
Суддя О.О.Хрипун