ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1426925.05.11
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТІ-Груп”
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Морозов С.М.
Представники сторін:
від заявника: ОСОБА_1. (довіреність №40 від 29.04.2011р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТІ-Груп” звернулось до суду із заявою згідно якої просить суд вжити запобіжні заходи а саме: накласти арешт на майно або грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсел”(код ЄДРПОУ: 37038600; п/р 2600000531221 у ПАТ КБ “Правекс-Банк”в м. Києві, МФО 321983; 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 25), а у випадку відсутності коштів -будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання ухвали) у сумі ціни позову та судових витрат, а сааме 104 337,55 грн. (103 304,51 грн. боргу, 1 033,04 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Заява обґрунтована тим, що на виконання укладеного з ТОВ «Продсел»Договору №01/10 від 01.12.2010р. заявником було передано товар для роздрібної реалізації через мережу магазинів «Бебі Бум»на загальну суму 338 361,95 грн., однак ТОВ «Продсел»лише частково сплатило суму отриманого товару в розмірі 47 000,00 грн. та частково здійснило повернення товару на суму 188 057,44 грн.
За розглядом поданих разом з заявою про вжиття запобіжних заходів матеріалів, суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів та задоволення вимог щодо накладення арешту на майно та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю , з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
До видів запобіжних заходів включені: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Як про те зазначено у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 “Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів” частиною першою статті 43-4 ГПК встановлено дводенний строк розгляду господарським судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У разі, якщо суд вважає за необхідне вчинити під час розгляду заяви певні процесуальні дії (наприклад, викликати представників заявника чи заінтересованих осіб, витребувати додаткові докази тощо), такі дії мають відбуватися в межах зазначеного строку.
Ухвалою суду про призначення заяви до розгляду, заявника було зобов'язано надати суду: обгрунтування та представити належні докази термінового закриття магазинів мережі “Бебі Бум”; докази що свідчать про імовірність настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК України (підстави вважати, що права підприємства порушені або існує реальна загроза їх порушення); обґрунтування підстав терміновості вжиття запобіжних заходів, з посиланням на докази що свідчать про необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Вказаних вимог суду заявником не виконано, та зазначено в судовому засіданні, що всі можливі докази вже прикладені до даної заяви про вжиття запобіжних заходів.
Викладене заявником у заяві не є підставою для вжиття запобіжних заходів, не свідчить про наявність обставин, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.
Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 “Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів”у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 431;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене суд визнає, що заявником не доведено необхідність застосування заявлених запобіжних заходів, в тому числі з урахуванням зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, а додані до заяви документи не підтверджують наявності вказаних обставин.
Окрім того, положення ГПК України (ст. 43-2) до видів запобіжних заходів відносять накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, що виключає накладання арешту на грошові кошти як запобіжний захід. Перелік встановлених статтею 43-2 ГПК запобіжних заходів є вичерпним про що зокрема зазначено у п. 10.1 Рекомендацій Вищого господарського суду від 10.06.2004, № 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", п. 2 Листа Вищого господарського суду, від 20.04.2007р. № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів", коментованій статті ГПК України.
Виникнення у заявника сумнівів щодо можливого вчинення іншою стороною протиправних дій не може бути підставою для накладення арешту на майно підприємства шляхом прийняття ухвали про вжиття запобіжних заходів, а жодних належних доказів вважати що ТОВ «Продсел»будуть вчинятись такі дії суду не представлено.
За таких обставин, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, ТОВ «ІТІ-Груп»не доведено підстав для вжиття запобіжних заходів до подання позову шляхом накладення арешту на майно та кошти ТОВ «Продсел, у зв'язку з чим, вимоги викладені у заяві ТОВ «ІТІ-Груп»задоволенню не підлягають.
В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст. 434, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
У задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів -відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов