24.05.2011 Справа № 5008/572/2011
за позовом відкритого акціонерного товариства „Ужгородоптторг”, м. Ужгород
до відповідача приватного малого підприємства „ІМАЙ”, м. Ужгород
про стягнення 47653,64 грн.
Суддя С.Б. Швед
секретар судового засідання -Кость В.В.;
від позивача -ОСОБА_1, представник по довіреності від 12.05.11.
Відкрите акціонерне товариство „Ужгородоптторг” звернулося до суду з позовом до приватного малого підприємства „ІМАЙ” про стягнення суми 47653,64 грн. заборгованості за поставлений товар (в т.ч. 41295,73 грн. -основний борг, 4855,11 грн. -інфляційні нарахування, 1502,80 грн. -річні (3%)).
Представник позивача, прийнявши участь у судовому розгляді справи, позовні вимоги підтримав повністю. Позов обґрунтовується поданими суду доказами, що підтверджують заявлену суму заборгованості за операціями з поставки товарів.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:
На підставі рахунків, накладних та довіреностей (а.с. 19-56) на протязі 2008-2009р.р. були здійснені господарські операції з поставки будівельних матеріалів на загальну суму 227335,45 грн. між ВАТ „Ужгородоптторг” (Продавець) та ПП „ІМАЙ” (Покупець).
За наслідками здійснення сторонами вищевказаних операцій, Покупець заборгував Постачальнику станом на 01.03.11 р. суму 41295,73 грн. згідно з розрахунком від 28.02.10 (а.с. 15-18), що підтверджено даними установи банку про надходження коштів в оплату поставленої відповідачу продукції.
Фактичне здійснення поставки товару підтверджується також даними витребуваної судом (ухвала від 16.05.11) податкової звітності ВАТ „Ужгородоптторг” за спірний період (копії в матеріалах справи), яка свідчить про відображення обсягів поставок товару по податковому обліку позивача з визначенням податкових зобов'язань по ПДВ по цих позиціях.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами, позов підлягає задоволенню в частині присудження до стягнення з відповідача суми 41295,73 грн. заборгованості за поставлений товар.
Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум річних та інфляційних нарахувань на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України , то такі підлягають задоволенню частково відповідно у сумі 4166,27 грн. (інфляційні нарахування) за період з лютого 2010 року по квітень (включно) 2011 року та 1496,00 (річні (3%)) за період з 25.02.10 по 12.05.11, оскільки позивачем допущені методологічні помилки при їх підрахунку.
Вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3600,00 грн. у відшкодування витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягають, оскільки сплачені юридичній особі, а тому згідно з положеннями Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ці суми повинні бути віднесені до складу витратної частини об'єкту оподаткування податком на прибуток результатів господарської діяльності суб'єкта господарювання, тому не можуть вважатися судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.
Таким чином, позовні вимоги слід задоволити частково у сумі 46958,00 грн. (в т.ч. 41295,73 грн. -основний борг, 4166,27 грн. - інфляційні нарахування, 1496,00 грн. річні (3%))
Судові витрати по справі у сумі 702,00 грн. (в т.ч. 470,00 грн. -по держмиту, 232, 00 грн. -на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень статті 49 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 33, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з приватного малого підприємства „ІМАЙ” (м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22, кв.17, код 13596885) на користь відкритого акціонерного товариства „Ужгородоптторг” (м. Ужгород, вул. Чурговича, 2, код 20431713) суму 47660,00 грн. (сорок сім тисяч шістсот шістдесят ь гривень 00 коп.) (в т.ч. 41295,73 грн. -основний борг; 4166,27 грн. - інфляційні нарахування; 1496,00 грн.- річні (3%); 470,00 грн. витрати по держмиту; 232,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим до виконання на території України.
Порядок апеляційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91- 95 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. Швед