14 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Одинак О. О.
суддів: Бреславського О.Г., Кулянди М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання діянь протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2009 року,
встановила:
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Просив:
- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо не нарахування та не виплати позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіцманському району Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачці, як дитині війни, недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3891 гривня 90 копійок.
Посилалася на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має статус дитини війни. У 2006-2007 роках позивачу не виплачувалась щомісячна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а у 2008 році така допомога виплачувалася у неповному обсязі.
Про доплати дітям війни ОСОБА_1 дізнався незадовго до подачі позовної заяви.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління пенсійного фонду України в Кіцманському району Чернівецької області щодо нарахування підвищення до пенсії позивачці, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення вищевказаних позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні цих вимог.
Посилаються на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Приймаючи постанову, в частині яка оскаржується, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має статус дитини війни. Управління Пенсійного фонду Кіцманського району Чернівецької області за період з 9 липня по 31 грудня та 22 травня по 31 грудня 2008 року неправильно нараховувало та виплачувало ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”.
Однак з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна.
Так, частиною 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року, №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Згідно з п. п. 4 п. 2.1. вищевказаного Положення, управління Пенсійного форду України відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону № 489-У.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року п. 41 ІІ Розділу Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року, N 530 дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»09 липня 2003 року, N 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, N 966-XIV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 має статус дитини війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 року є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Управління Пенсійного фонду - орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Таким чином, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.
Разом з тим суд першої інстанції частково задовольняючи позов ОСОБА_1 не врахував положень ст. ст. 99, 100 КАС України.
Так, статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 26 лютого 2009 року.
Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області наполягало на відмові у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. Про це зокрема зазначено в запереченнях на адміністративний позов.
Всі нормативні акти, які регулюють питання соціального захисту дітей війни були офіційно оприлюднені і позивач мав можливість з ними ознайомитись. Крім того ОСОБА_1 на протязі 2007 року отримував пенсію, а тому достовірно знав її розмір, яка йому в цей період нараховувалася та виплачувалася. Позивач в позовній заяві та в ході судового розгляду справи не зазначив поважних обставин пропуску вищевказаного строку та не подав суду доказів, які би підтверджували наявність таких обставин.
Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2009 року в частині визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо нарахування ОСОБА_1 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні вказаних позовних вимогу зв'язку з пропуском позивачкою строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
В іншій частині, яка оскаржується, суд першої інстанції прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід залишити без змін.
Доводи зазначені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному Фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Помилковими є доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також є помилковими доводи апелянта про те, що єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення пенсії дітям війни є Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року, N 530. положення якої застосовують органи Пенсійного Фонду України.
Зокрема відповідно до положень ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8 ч.2 ст. 22 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вказана вище Постанова КМУ не може відміняти дію зазначеного Закону.
Керуючись пунктом 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 197, 198, 201, 205 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області задовольнити частково .
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2009 року в частині визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кіцманському Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кіцманському Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат відмовити.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2009 року в частині визнання протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кіцманському Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.
Головуючий
Судді: