Рішення від 23.05.2011 по справі 2-254/11

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-254/11

Категорія 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Біляївський районний суд Одеської області.

у складі: головуючого судді Дранікова С.М.

при секретарі - Шофул І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Біляївського району управління юстиції про визнання правочину дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття з арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати довіреність удаваним правочином, визнати дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля дійсним, визнати за ним право власності на автомобіль BMW 525, 1992 року випуску, шасі(кузов,рама, коляска) № WBAHD 61040 ВК25029, реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов'язати відповідача зняти арешт, а Управління ДАІ - оформити документи на право власності.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав і просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3Ф у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У відповідності з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник відповідача - відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представники третіх осіб - до судового засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, повідомлення про причину неявки від них не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд приходить до наступного:

У судовому засіданні встановлено, що автомобіль марки BMW 525, 1992 року випуску, шасі(кузов,рама, коляска) № WBAHD 61040 ВК25029, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на підставі технічного паспорту РСА №860735.

Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну суму.

Розписка від 26.12.2006 року не може бути прийнята до уваги як доказ укладання угоди оскільки не є договором і не містить всіх істотних умов договору, а тому може бути тільки підтвердженням факту передачі грошей. Крім цього, розписка написана не від імені особи, що отримує гроші та продає автомобіль, а від імені позивача.

Позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу був укладений між ним та відповідачем в усній формі, але частиною 1 ст. 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого Постановою КМ України № 1388 від 07.09.1998 року( з наступними змінами), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язанні зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

В порушення цих вимог позивач та ОСОБА_3 не здійснили державну реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_2 огли , а тому він не є власником спірного майна і на цей час його власником залишається відповідач.

Таким чином договір купівлі-продажу транспортного засобу не міг укладатись в усній формі.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна існує заборона на відчуження автомобіля, згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Оскільки автомобіль належить ОСОБА_3, арешт на автомобіль був накладений відповідно вимог ч.1 ст. 55 вказаного Закону, суд не вбачає підстав для його зняття, так як боржником не виконані боргові обов'язки.

Таким чином, позивач не є власником автомобіля, користується ним на підставі довіреності, а тому вказаний транспортний засіб не може бути зареєстрований на його ім'я. Крім цього, позивач звернувся до суду лише 30.11.2010 року, тобто після перебігу трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Враховуючи викладене, законних підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Керуючись ст. ст. 202,206,207,210,218, 235, 244, 245, 319, 321, 328,334, ч.5 ст.656 ЦК України, ст. ст. 10,60,209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Біляївського району управління юстиції про визнання правочину дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття з арешту - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд.

ГоловуючийОСОБА_4