Іменем України
№ 4-с-52/1
17 травня 2011 року Голосіївський районний суд м. Киева в складі головуючого судді Сеніна В.Ю.
при ceкpeтapi Распутній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, -
у березні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою, в якій просять визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (надалі -ВДВС) при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень серій ВП №№ 24850283, 24850263, 24850206, 24850233, 24850150 та 24850176 від 04.03.2011 з виконання виконавчих листів Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2010 у справі № 2-2205 та скасувати зазначені постанови.
В обґрунтування своїх вимог скаржники зазначили, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві 04.03.2011 було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень серій ВП №№ 24850283, 24850263, 24850206, 24850233, 24850150 та 24850176 по виконанню рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2010 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа -орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття їх з реєстрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа -орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про вселення в житлове приміщення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено та вирішено вселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітню ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1 та видано виконавчі листи.
Зазначаючи, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у зазначених вище постановах не вказано яким чином має бути виконане рішення суду, оскільки не зазначено у яку з 3-х наявних кімнат слід вселити стягувачів, а також на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження № 24850206 зазначено, що виконавчий документ вступив в законну силу 20.09.2010, а у інших оскаржуваних постановах -22.09.2010, просять визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень та скасувати зазначені постанови.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 -ОСОБА_9 підтримав вимоги скарги, просив суд її задовольнити.
Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.
Заслухавши пояснення представника та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2010 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа -орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття їх з реєстрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа -орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про вселення в житлове приміщення, в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено та вирішено вселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітню ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1.
В подальшому, після набранням рішенням суду законної сили, 02.03.2011 Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи по виконанню зазначеного вище рішення суду із зазначенням резолютивної частини рішення: "вселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітню ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1
04 березня 2011 року державним виконавцем ВДВС були відкриті виконавчі провадження по виконанню рішення суду про вселення та винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень серій ВП №№ 24850283, 24850263, 24850206, 24850233, 24850150 та 24850176.
Посилання скаржників на порушення державним виконавцем положень ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо незазначення порядку виконання рішення, є необґрунтованим, оскільки зазначена вище стаття визначає вимоги до виконавчих документів, якими є: виконавчі листи, ухвали судів у випадках, передбачених законом; ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових угод, накази; виконавчі написи нотаріусів; рішення Конституційного Суду України; не сплачені платіжні вимоги, акцептовані платником; посвідчення комісії по розгляду трудових спорів; постанови про адміністративні правопорушення; рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень; постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу; рішення інших органів (державних і недержавних) у випадках, передбачених законом.
Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом, а отже вимоги ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" на зазначену постанову не розповсюджуються. Статтею 11 зазначеного Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (згідно із Законом - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, що у даному випадку і було вчинено державним виконавцем.
За вказаних вище обставин суд також вважає необґрунтованим і посилання скаржників на те, що у зазначених вище постановах не зазначено яким чином має бути виконане рішення суду, оскільки вказано про вселення, але не зазначено у яку з 3-х наявних кімнат слід вселити стягувачів, так як рішенням суду постановлено: "вселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітню ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1", що і відображено у виконавчому документі та у постанові державного виконавця.
Оскаржуючи постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо вселення та зазначаючи, що у ані у рішенні суду, ані у постановах не зазначено які саме певні дії зобов'язані вчиняти (або утриматися від їх вчинення) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як боржники, скаржниками фактично оскаржується рішення суду, за роз'ясненням якого вони до суду не зверталися.
Посилання на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження № 24850206 зазначено, що виконавчий документ вступив в законну силу 20.09.2010, а у інших оскаржуваних постановах -22.09.2010, суд не вважає таким, що може бути підставою для скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, оскільки у виданих судом виконавчих листах зазначено, що рішення суду набрало чинності 22 вересня 2010 року, а отже описка державного виконавця щодо зазначення дати набрання чинності рішенням суду ніяким чином не впливає на обов'язок боржників виконати зазначене рішення.
Таким чином, суд вважає, що дії державного виконавця ВДВС відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", порушень чинного законодавства при відкритті виконавчих проваджень допущено не було. Натомість скаржники доказів на підтвердження зворотного не надали, їх посилання на неправомірність дій державного виконавця Голосіївського ВДВС спростовуються матеріалами справи та в судовому засіданні не доведені.
За вказаних вище обставин, дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві не можна визнати неправомірними, а тому скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд, -
скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя