79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.04.11 Справа№ 5015/1358/11
Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: ТзОВ “НВП Торговий дім РЕМА”, м.Київ;
До Відповідача: ВАТ “Бориславреммонтаж”, м.Боислав, Львівської обл;
Про: стягнення 48326,00грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
За участю представників Сторін:
Позивача: ОСОБА_1- предст.(дов. від 11.02.2011р.);
Відповідача: не з'явився;
Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ “НВП Торговий дім РЕМА”, м.Київ до відповідача: ВАТ “Бориславреммонтаж”, м.Боислав, Львівської обл. про стягнення 48326,00грн.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 16.03.2011р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 28.03.2011р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.
В судове засідання 28.03.2011р. з'явився представник позивача, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю. В судове засідання відповідач не з'явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.
Ухвали про призначення судового розгляду справи направлялась на адреси позивача та відповідача рекомендованими листами із повідомленням про вручення і до суду повернулось повідомлення про вручення повідомлення із розпискою, тому відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце проведення судового розгляду.
Суд вважає можливим розглянути матеріали справи, за наявними у ній документами керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи у їх сукупності, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Торговий дім РЕМА” та Відкритим акціонерним товариством “Бориславреммонтаж” було укладено Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №12-02/07 від 12.02.2007р., відповідно до якого ТзОВ “НВФ Торговий дім РЕМА”, як Позикодавець, зобов'язувалося надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу у сумі 128200,00грн., а ВАТ “Бориславреммонтаж”, як Позичальник, зобов'язувалося повернути її у визначений строк - до 30.06.2007р.
ТзОВ “НВФ Торговий дім РЕМА” виконало свої зобов'язання за Договором належним чином і в строк, передбачений Договором, що підтверджується банківськими виписками від 12.02.2007р. на суму 10000,00грн., від 26.02.2007р. на суму 18200,00грн., від 28.02.2007р. на суму 100000,00грн., всього на загальну суму 128200,00грн.
Додатковою Угодою №1 від 28.06.2007р. до Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 12-02/07 від 12.02.2007р. Сторони продовжили термін повернення позики - до 28.06.2008р.
Додатковою Угодою №2 від 30.06.2008р. до Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №12-02/07 від 12.02.2007р. Сторони продовжили термін повернення позики - до 30.06.2009р.
ВАТ “Бориславреммонтаж” частково виконало обов'язок по поверненню фінансової допомоги, повернувши 84500,00грн., однак, на момент звернення позивача до суду, заборгованість перед ТзОВ “НВФ Торговий дім РЕМА” становить 43700,00грн.
У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.І ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3 % річних від простроченої суми відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України за безпідставне користування чужими коштами:
Період прострочення - з 01.07.2009р. по 01.02.2011р. - 580 днів; 43700,00 * 3% / 365 * 580 = 2083,00грн.
Інфляційне нарахування відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України -105,80 % * 43700 / 100% - 43700,00 = 2543,00грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 48326,00грн.
При винесенні рішення у справі, суд керувався наступним:
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно із ч.1 ст.763 Цивільного Кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно із ч.2 ст.291 Господарського Кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до вимог ч.1.ст.785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до вимог ст.ст.33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Після з'ясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст. 821 ГПК України.
Після виходу з нарадчої кімнати, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 48326,00грн. боргу.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись вимогами ст.ст. 525, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
суд,-
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Бориславмонтаж” (82300, Львівська обл., м.Борислав, вул. Б.Хмельницького, 51, р/р 260013011450002 в ПІБ м.Борислава, МФО 325406, код за ЄДР 05399432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НВФ Торговий дім РЕМА” (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 13, р/р 26008107538 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 380805, код ЄДР 32982211) 43700,00грн.- основного боргу, 4626,00грн.- штрафних санкцій, 484,00грн.- витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Суддя