91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 24/31/2011
За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гея", м. Луганськ
про стягнення 4784 грн. 06 коп.
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -ведучий юрисконсульт, дов. від 11.01.2011 № 4-д;
від відповідача -не прибув.
Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 13.07.2006 № 949 в сумі 4380 грн. 70 коп., пені в сумі 213 грн. 30 коп., інфляційних втрат в сумі 134 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 55 грн. 55 коп., всього 4784 грн. 06 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору на постачання теплової енергії від 13.07.2006 № 949 позивач подав відповідачу теплову енергію на суму 4380 грн. 70 коп., що підтверджується рахунками по теплопостачанню за період з лютого 2010 року по лютий 2011 року включно. Відповідач за отримані послуги не розрахувався. У зв'язку з простроченням грошових зобов'язань відповідачу відповідно до п.п. 7.2.6. договору нараховано пеню в сумі 213 грн. 30 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 55 грн. 55 коп. та інфляційні втрати в сумі 134 грн. 51 коп.
Відповідач на порушення ухвал суду від 15.04.2011 та від 05.05.2011 відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце слухання справи обізнаний, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, про поважність причин нез'явлення у судові засідання не повідомив, участь свого представника у судових засіданнях не забезпечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відзиву відповідача.
Оцінивши надані докази і доводи позивача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.07.2006 між Луганським міським комунальним підприємство "Теплокомуненерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гея" (споживач) укладено договір на поставку теплової енергії № 949, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався подавати відповідачу (споживачу) теплову енергію, а відповідач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, визначені даним договором.
На виконання зобов'язань за договором позивач за період з лютого 2010 року по лютий 2011 року подав відповідачу теплової енергії на загальну суму 4717 грн. 50 коп.
Згідно п. 6.1. договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі у відповідності до затверджених тарифів на підставі виставлених позивачем рахунків, які направляються відповідачу поштою або вручаються під підпис.
Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на умовах передплати в розмірі 50% планових нарахувань, які здійснюються відповідачем на розрахунковий рахунок позивача до 25 числа поточного місяця, а пунктом 6.4. передбачено, що кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим.
Позивачем відповідно до умов договору відповідачу виставлено рахунки на оплату наданих послуг: за лютий 2010 року на суму 700 грн. 13 коп., за березень 2010 року на суму 484 грн. 79 коп., за квітень 2010 року на суму 254 грн. 55 коп., за травень 2010 року на суму 156 грн. 82 коп., за червень 2010 року на суму 156 грн. 82 коп., липень 2010 року на суму 156 грн. 82 коп., за серпень 2010 року на суму 156 грн. 82 коп., за вересень 2010 року на суму 156 грн. 82 коп., за жовтень 2010 року на суму 336 грн. 95 коп., за листопад 2010 року 289 грн. 37 коп., за грудень 2010 року на суму 508 грн. 83 коп., за січень 2011 року на суму 689 грн. 19 коп., за лютий 2011 на суму 669 грн. 59 коп.
Відповідачем здійснена частково оплата наданих послуг за лютий 2010 року в сумі 336 грн. 80 коп., залишок боргу складає 4380 грн. 70 коп.
Позивач 29.12.2010 направив відповідачу претензію від 21.12.2010 № 15/42-4/2988 з вимогою про оплату заборгованості, але відповідач відповіді не надав, борг не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
У зв'язку з простроченням грошових зобов'язань відповідачу відповідно до п.п. 7.2.6. договору нарахована пеня в сумі 213 грн. 30 коп. за загальний період з 11.03.2010 по 15.03.2011, а відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 55 грн. 55 коп. за період з 11.03.2010 по 15.03.2011 та інфляційні втрати в сумі 134 грн. 51 коп. за період з березня 2010 року по лютий 2011 року включно.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позовні вимоги щодо стягнення боргу підлягають задоволенню в сумі 3380 грн. 70 коп., оскільки відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду сплачено борг в сумі 1000 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків, підписаним сторонами, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 213 грн. 28 коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку припущено арифметичну помилку.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 55 грн. 55 коп. підлягають задоволенню в заявленій сумі.
Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 134 грн. 49 коп., в решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку припущено арифметичну помилку.
Всього підлягає стягненню 3784 грн. 02 коп.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гея", м. Луганськ, кв. Димитрова, 35/204, ідентифікаційний код 21800064 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779 заборгованість в сумі 3380 грн. 70 коп., пеню в сумі 213 грн. 28 коп., 3% річних в сумі 55 грн. 55 коп., інфляційні втрати в сумі 134 грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Повне рішення складено і підписано - 24.05.2011.
Суддя О.В.Рябцева