Рішення від 19.05.2011 по справі 17/36/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11 Справа № 17/36/2011

За позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства “Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго», м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 3109906 грн. 68 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1- юрисконсульт, дов. №6/10 від 11.01.2011

від відповідача -не прибув

від заявника - Шидлаускас П.В. прокурор, посв. №129 від 09.10.2006

Суть спору: Заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 2514313 грн. 70 коп., пені в розмірі 211584 грн. 05 коп., інфляційних нарахувань в сумі 272473 грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 111535 грн. 17 коп.

Ухвалою суду від 18.04.2011 у справі №17/36/2011 за клопотанням відповідача в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду даного спору на 15 днів до 25.05.2011 та призначено розгляд справи на 19.05.2011р. на 11 год. 30 хв.

18.05.2011 у зв'язку з хворобою судді Фонової О.С., в порядку вимог ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

В судовому засіданні представником позивача та прокурора позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

При цьому, прокурор подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за поставлений природний газ по договору №06/09-1425 ТЕ-20 від 23.09.2009.

Відповідач в судове засідання не прибув, проте 19.05.2011 на адресу суду надійшла його заява №565 від 16.05.2011, в якій заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника відповідача в учбовій відпустці.

Суд відхиляє зазначене клопотання як не обґрунтоване, оскільки будь-яких доказів в підтвердження даного клопотання суду не надано; до того ж, справа розглядається тривалий час і сторони мали можливість, в разі наявності, надати всі необхідні документи для розгляду справи.

Крім цього, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення даного спору закінчується 25.05.2011р., що унеможливлює чергове відкладення судового розгляду справи.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та прокурора, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між Комунальним підприємством “Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго»(покупець) та Дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) укладений договір № 06/09-1425 ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору (п. 1.1).

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця надавати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та встановили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.6.1).

Згідно п. 5.1 договору вартість до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 872 грн. 78 коп., з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 договору № 06/09-1425 ТЕ-20 від 23.09.2009 року оплата за газ згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач належним чином виконав умови даного договору та передав у власність покупця протягом жовтня 2009 - квітня 2010 року природний газ на загальну суму 5915759 грн. 63 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с.110-116), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками від 31.10.2009 -на суму 100408 грн. 56 коп., від 30.11.2009 - на суму 969789 грн.58 коп.; від 31.12.2009 - на суму 1148023 грн. 42 коп.; від 31.01.2010 на суму 1369433 грн.88 коп.; від 28.02.2010 - на суму 1168762 грн. 51 коп.; від 31.03.2010 - на суму 1031896 грн. 02 коп. та від 30.04.2010 -на суму 127445 грн. 66 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач же свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений природний газ в розмірі, згідно наданого позивачем розрахунку, 2514313 грн. 70 коп., який підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань по поставці природного газу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого газу доведений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2514313 грн. 70 коп. основного боргу, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами пунктів 7.2, 7.10 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу і нараховується неустойка постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2, 7.10 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 23.08.2010 по 23.02.2011 в розмірі 211584 грн. 05 коп.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені.

Втім, оскільки заявником при здійсненні розрахунку пені не враховані дві оплати, а саме 02.02.2011 в сумі 50000 грн. та 11.02.2011 в сумі 8000 грн., задоволенню підлягає пеня за період з 23.08.2010 по 23.02.2011 в розмірі 211 254 грн. 70 коп., яка нарахована за період з 23.08.2010 по 22.11.2010 в сумі 110152,58 грн., згідно наданого прокурором розрахунку (а.с.61-67); за період з 23.11.2010 по 02.02.2011 в сумі 78649 грн. 37 коп. на 2572313,70 грн. заборгованості (2572313,70*2*7,75/100/365), за період з 03.02.2011 по 11.02.2011 в сумі 9640,08 грн. на 2522313,70 грн. заборгованості (2572313,70-50000 = 2522313,70*2*7,75/100/365) та за період з 12.02.2011 по 23.02.2011 в сумі 12812,67 грн. на 2514313,70 грн. заборгованості (2522313,70-8000=2514313,70*2*7,75/100/365).

Окрім того, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом жовтня 2009 - квітня 2010 року у загальному розмірі 272473 грн. 76 коп. та три відсотка річних у розмірі 111535 грн. 17 коп., які нараховані з урахуванням часткових оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, які нараховані за період з 11.11.2009 по 23.02.2011, то оскільки заявником при здійсненні розрахунку річних не враховані дві оплати, а саме 02.02.2011 в сумі 50000 грн. та 11.02.2011 в сумі 8000 грн., вони підлягають задоволенню частково в сумі 111486,86 грн., які нараховані за період з 11.11.2009 по 22.11.2010 в розмірі 91918,71 грн. згідно наданого прокурором розрахунку (а.с.61-67); за період з 23.11.2010 по 02.02.2011 в сумі 15222 грн. 46 коп. на 2572313,70 грн. заборгованості (2572313,70*3/100/365*72), за період з 03.02.2011 по 11.02.2011 в сумі 1865,82 грн. на 2522313,70 грн. заборгованості (2572313,70-50000 = 2522313,70*3/100/365*9) та за період з 12.02.2011 по 23.02.2011 в сумі 2479,87 грн. на 2514313,70 грн. заборгованості (2522313,70-8000=2514313,70*3/100/365*12).

Відповідач під час судового розгляду справи належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго», м. Ровеньки, Луганської області, кв. Шахтарський, код 35100378 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденко, 1, м.Київ, код 31301827, заборгованість за поставлений природний газ в сумі 2514313 грн. 70 коп., пеню в сумі 211 254 грн. 70 коп., інфляційні нарахування в сумі 272473 грн. 76 коп. та 3% річних в сумі 111486 грн. 86 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго», м. Ровеньки, Луганської області, кв. Шахтарський, код 35100378

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач -УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 25496 грн. 90 коп., видати наказ;

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач -УДК у м. Луганську, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 97 коп., видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано -24.05.2011

Суддя Т.В.Васильченко

Попередній документ
15658073
Наступний документ
15658076
Інформація про рішення:
№ рішення: 15658075
№ справи: 17/36/2011
Дата рішення: 19.05.2011
Дата публікації: 27.05.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори