01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.05.2011 № 17/5
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_1. - дов. від 04.01.2011 року № 3
від ДВС: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року
за скаргою Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго”
на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві
у справі № 17/5 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (м. Київ) в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” (м. Київ)
про стягнення 996 832 грн. 41 коп.
До господарського суду м. Києва звернулася Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів з урахуванням загальної суми боргу та з нарахуванням штрафних санкцій, на день подання позову у сумі 996 832 грн. 41 коп.
Рішенням від 22.02.2010 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „СУ № 630” на користь АЕК „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” 700 020 грн. боргу, 84 920 грн. 46коп. пені, 133 703 грн. 82 коп. інфляційних збитків, 31 644 грн. 74 коп. 3% річних, 9 502 грн. 89 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовив. Повернув АЕК „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 81 грн. 68 коп.
29.04.2010 року господарський суд м. Києва видав наказ про примусове виконання рішення, а відповідно до постанови від 23.06.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві відкрило виконавче провадження з виконання цього наказу.
Відповідно до постанови від 02.07.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 17/5, виданого 29.04.2010 року до розгляду по суті справи про банкрутство.
АЕК „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” звернулося зі скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою від 04.04.2010 року господарський суд скаргу АЕК в особі Філіалу „Теплові мережі Київенерго” на дії ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві задовольнив частково. Визнав неправомірними дії ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 29.04.2010 року № 17/5. Визнав неправомірною постанову про зупинення виконавчого провадження від 02.07.2010 року з примусового виконання наказу від 29.04.2010 року № 17/5. В іншій частині скарги відмовив.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ТОВ „СУ № 630” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 17/5 та винести постанову, якою відмовити стягувачу в задоволенні скарги на дії ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 17/5 у судовому засіданні за участю представників сторін та ДВС.
В судове засідання 19.05.2011 року повноважні представники позивача та ДВС не з'явилися. ДВС про причини неявки своїх представників не повідомила, хоча про час та місце судового засідання були повідомлена належним чином. Позивач та відповідач надіслали суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що клопотання сторін про відкладення не підлягають задоволенню, оскільки в клопотанні позивача не зазначено взагалі будь-яких причин для відкладення, а в клопотанні відповідача не зазначено поважних причин з яких він не може подати витребувані судом документи, а також враховуючи те, що строк розгляду цієї апеляційної скарги обмежений відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та ДВС не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті і відповідно до ч. 1 ст. 101, ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу на ухвалу за наявними у справі документами та в порядку, встановленому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду м. Києва має бути залишена без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом після винесення головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві постанови від 23.06.2010 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 17/5 виданого 29.04.2010 року господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ „СУ № 630” на користь АЕК „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” боргу у розмірі 960 027 грн. 91 коп., 16.07.2010 року ТОВ „СУ № 630” звернулася до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві з заявою про зупинення виконавчого провадження в зв'язку з прийняттям господарським судом м. Києва ухвали від 08.06.2007 року про порушення провадження у справі № 24/371-б про банкрутство відповідача, якою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Виносячи оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження від 02.07.2010 року про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 17/5 виданого 29.04.2010 року господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ „СУ № 630” на користь АЕК „Київенерго” в особі філіалу „Теплові мережі Київенерго” боргу у розмірі 960 027 грн. 91 коп., головний державний виконавець ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві керувався положеннями п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якою встановлювалося, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Як вбачається з матеріалів справи договір на підставі якого у відповідача виникло зобов'язання по сплаті грошових коштів позивачу був підписаний 03.09.2007 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача. Таким чином відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-XII позивач є поточним кредитором.
Із визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів, даного в абз. 24 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 03.04.2003 року № 672-IV, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що мораторієм є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином дія мораторію не розповсюджується на вимоги кредиторів, що виникли після дня введення мораторію (поточних кредиторів), а отже і на вимоги позивача у даній справі.
Таким чином за змістом п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки на вимоги позивача дія мораторію не розповсюджувалася, то у головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві не було достатніх правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 1212 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630” на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 17/5 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 17/5 залишити без змін.
3. Справу № 17/5 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__23.05.2011 р.__
Головуючий суддя
Судді