01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.05.2011 № 11/389
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від прокуратури: не з'явились
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_1. - за довіреністю
розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року (підписано 03.02.2011р.)
по справі № 11/389 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», м.Київ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Підприємства з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн ЛТД” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.04.1998р., у якому просить змінити п. 3 договору оренди земельної ділянки від 24.04.1998р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн ЛТД” виклавши його в наступній редакції: орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, визначеної Законом України “Про оренду землі ”.
Позов мотивовано тим, що Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. було внесено зміни в Закон України «Про оренду землі», а саме передбачено норму відповідно до якої річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення . не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом Уукраїни «Про плату за землю». Розмір орендної плати, передбачений чинними умовами договору оренди, є нижчим за мінімальний розмір орендної плати, який встановлено Законом України “Про оренду землі”, у зв'язку з чим позивачем ініційовано питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2011р. позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування ділянкою землі на умовах оренди від 24.04.1998р. №228, укладеного між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів та Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», виклавши п.3 договору в наступній редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, визначеної Законом України «Про оренду землі». Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на користь Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011р. по справі № 11/389 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що позивач не дотримався встановленої законодавством процедури внесення змін до договору оренди земельної ділянки; Дніпропетровська міська рада не приймала відповідного рішення, яким би регламентувала необхідність внесення змін до договору, а рішення ради за №39/35 не стосується правовідносин між радою та відповідачем, що виникли на підставі спірного договору.
На підставі апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року, згідно ст. ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.03.2011р. порушено апеляційне провадження.
Дніпропетровською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року у справі № 11/389 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Водночас, позивач просить розглянути справу за відсутності свого представника.
З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи розгляд апеляційної скарги відкладався.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011р., у зв'язку з перебуванням судді Нєсвєтової Н.М. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді - Кондес Л.О., Майданевич А.Г.
Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає, що неявка прокурора та представника позивача не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 19.03.1998р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення №536 “Про надання Українському підприємству “Мак Дональдз Юкрейн ЛТД” земельної ділянки по пр. Гагаріна (Жовтневий район) у довгострокове користування на період проектування, будівництва та експлуатації ресторану швидкого обслуговування “Мак Дональдз”.
Цим рішенням відповідачу за рахунок земель міської забудови надано у довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 0,24 га по пр. Гагаріна на період проектування, будівництва та експлуатації ресторану швидкого обслуговування.
На підставі зазначеного рішення 24.04.1998р. між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та відповідачем укладено договір №228 на право тимчасового довгострокового користування ділянкою землі на умовах оренди згідно якого орендодавець надав, а орендар - прийняв у строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 0,24 га по пр.Гагаріна, 23-25 м.Дніпропетровськ .
Відповідно до п. 11 Договору в цей договір сторони можуть внести за взаємною згодою додаткові умови.
Пунктом 3 договору сторони погодили, що орендна плата за землю вноситься орендарем відповідно до Закону України “Про плату за землю” і визначена на рівні однієї ставки земельного податку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. № 309-VI було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
06.08.2008р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №39/35 “Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства”.
Пунктом 1 зазначеного рішення внесено зміни до рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, стосовно яких договори оренди знаходяться в процесі оформлення та не пройшли державну реєстрацію, встановивши річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі», незалежно від мети використання.
Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення пункт 3 рішення міської ради від 23.01.2008 №2/27 визнано таким, що втратив чинність та викладено цей пункт рішення в наступній редакції: “До моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006 №4/8 “Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки” встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”, незалежно від мети використання”. У преамбулі рішення №39/35 відзначено, що рішення прийнято з метою приведення рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог Земельного кодексу України, Законів України “Про оренду землі”, “Про плату за землю”.
З вказаного рішення не вбачається, що пункт 3 цього рішення не розповсюджується на діючі договори оренди, натомість відповідно до назви рішення №39/35, останнє стосується приведення також діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 №39/35, на яке посилається прокурор, не стосується правовідносин між радою та відповідачем.
Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Дніпропетровської міської ради від 13.02.2008 №31/28 “Про приведення деяких рішень міської ради з питань передачі в оренду земельних ділянок і діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства”, п. 3 якого встановлено, що діючі договори оренди землі, які не відповідають вимогам чинного земельного законодавства в частині визначення річної орендної плати за землю, потребують внесення відповідних змін, а саме:
внесення змін до діючих договорів оренди землі, категорія, цільове призначення земель яких визначена, здійснюється без окремого рішення міської ради шляхом укладення додаткової угоди до кожного з таких договорів у встановленому чинним законодавством порядку (п. 3.1);
внесення змін до діючих договорів оренди землі, категорія, цільове призначення земель яких не визначена, здійснюється згідно з рішенням міської ради (п.3.2);
додаткова угода до договору оренди землі повинна містити виключно пункти, що стосуються визначення річної орендної плати за землю і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку (п. 3.3).
Пунктом 4 вказаного рішення земельному управлінню Дніпропетровської міської ради доручено забезпечити підготовку проектів додаткових угод до договорів оренди землі .
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору ( правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 N 2-1/10068-2008; від 27.12.2010 N 27/15-10).
Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
В матеріалах справи наявний лист Земельного управління Дніпропетровської міської ради від 20.05.2009р. №7/5-555/680, відповідно до якого відповідач ставиться до відома, що рішенням міської ради від 23.01.2008р. №2/27, від 13.02.2008р. №31/28 та від 06.08.2008р. №39/35 на підставі Закону України від 03.06.2008р. №309-ІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено ставку орендної плати, що дорівнює її мінімальному розміру та складає трикратний розмір земельного податку та спрощено процедуру внесення змін до діючих договорів оренди землі. Крім того, у вказаному листі інформується відповідача про те, що йому належить з 01.01.2008р. сплачувати орендну плату з урахуванням змін у земельному законодавстві, а також про те, що відповідні зміни повинні бути внесені до діючого договору оренди землі шляхом укладання додаткового договору на умовах, що запропоновані Дніпропетровською міською радою (приєднання), виходячи із приписів чинного законодавства. В даному листі відповідач також повідомлявся, що для укладення додаткового договору йому необхідно у двотижневий термін після отримання цього повідомлення звернутись до земельного управління Дніпропетровської міської ради (каб.50, тел. 744 86 75) і що у разі неотримання звернення відповідача в зазначений термін та не укладання додаткової угоди, Дніпропетровська міська рада буде вимушена застосувати заходи впливу, які передбачені чинним законодавством, включаючи розірвання договору, звільнення земельної ділянки та продаж їх шляхом проведення земельних торгів (аукціону) з обов'язковим відшкодуванням різниці між сплаченим та законодавчо передбаченим розміром орендної плати.
У листі від 28.08.2009 №658/06-АКО відповідач вказав на неможливість укладення будь-яких змін до чинного договору оренди землі в зв'язку з неотриманням від Дніпропетровської міської ради оферти щодо внесення змін до договору оренди землі та відповідного проекту додаткової угоди. Крім того, відповідач зазначив, що вважає договір оренди, укладений між сторонами, таким, що відповідав та відповідає вимогам законодавства України.
Судовою колегією не приймається лист Земельного управління Дніпропетровської міської ради від 20.05.09 № 7/5-555/680, як доказ направлення позивачем на адресу відповідача пропозиції про внесення змін до п. 3 договору оренди земельної ділянки від 24.04.1998р. № 228, оскільки останній не містить конкретної пропозиції внести зміни в певні пункти Договору, при цьому в зазначеному листі взагалі відсутні посилання саме на конкретний договір. Згаданим листом відповідачу запропоновано самому звернутись до земельного управління Дніпропетровської міської ради із заявою про внесення змін до договору.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зобов'язував позивача надати докази на підтвердження надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до договору та проекту додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Проте, такі докази суду надані не були. На надіслання відповідачу проекту додаткової угоди стосовно орендної плати прокурор не посилався і в обгрунтування свого позову.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що позивачем не дотриманий визначений законом порядок внесення змін до договору оренди, згідно з яким зверненню до суду має передувати пропозиція позивача до відповідача про зміну договору з надісланням проекту додаткової угоди з запропонованими змінами для їх розгляду відповідачем. Натомість позивач запропонував відповідачу самому звернутись до земельного управління Дніпропетровської міської ради із заявою про внесення змін до договору.
Оскільки господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при зміні договорів, то тільки дотримання сторонами встановленого ст. 188 ГК України порядку зміни договору і недосягнення при цьому згоди може свідчити про наявність між ними спору. Якщо ж особа, яка бажає змінити договір, не зверталася з відповідною пропозицією до іншої сторони, то в цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами.
За наведених обставин, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про те, що сторони не дійшли погодження щодо зміни умов договору, таким, що не відповідає матеріалам справи та встановленим законодавством вимогам щодо порядку внесення змін до договору.
Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Приймаючи рішення про внесення змін до п.3 договору оренди землі від 24.04.1998р. №228 в запропонованій позивачем редакції, яка містить посилання на Закон України «Про плату за землю», місцевий господарський суд не врахував, що на час прийняття оскаржуваного рішення ( 28.01.2011р. ) Закон України «Про плату за землю» втратив чинність з 01 січня 2011р. згідно з Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. № 2755 -VI.
Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 ГПК України, судова колегія вважає, що позивачем не було надано суду належних доказів наявності між сторонами спору щодо внесення змін до договору оренди землі від 24.04.1998р. №228.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року у справі № 11/389 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року у справі № 11/389 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Матеріали справи № 11/389 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді