01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.05.2011 № 14/275
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 11/03 від 11.03.2011;
від відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2011 р. у справі № 14/275
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс», м. Дніпропетровськ
до дочірнього підприємства «Торговий Дім «АВВ», м. Київ
про стягнення 50702 грн. 79 коп.
У червні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства «Торговий Дім «АВВ» про стягнення 50702 грн. 79 коп., з яких - 12604 грн. 72 коп. вартості товару неналежної якості, 38098 грн. 07 коп. збитків за неналежне виконання відповідачем умов договору № 05.07.2006 від 07.07.2006 р., а саме, здійснення продажу товару неналежної якості. Також позивач просив сягнути кошти на відшкодування витрат по сплаті держмита у сумі 507 грн. 03 коп. та 312 грн. 50 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Еталон-Сервіс» посилається на норми п.п. 5.2, 5.3 договору № 05.07.2006 від 07.07.2006 р.; ст.ст. 623, 673, 674, 675, 678, 679, 680, 700 ЦК України; ст. 269 ГК України; ст.ст. 1, 2, 54, 61, 64 ГПУ України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2011 р. у справі № 14/275 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс» до дочірнього підприємства «Торговий Дім «АВВ» про стягнення 50702 грн. 79 коп. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (суддя Палій В.В.).
Рішення мотивоване п.п. 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 договору № 05.07.2006 від 07.07.2006 р., ст.ст. 628, 655, 656, 673, 674, 675, 698, 700 ЦК України, ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. № 46-93, положеннями ДСТУ Б.В.2.7-160:2008 «Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній підоснові. Технічні умови»,
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва 01.03.2011 р. у справі № 14/275 скасувати, винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права та обґрунтована приписами п.п. 5.2, 5.3 договору № 05.07.2006 від 07.07.2006; висновком фахівця дніпропетровської торгівельно-промислової палати № Г-11579 від 12.08.2008 р.; ст.ст. 623, 673, 678, 679, 680, 700 ЦК України; ст. 269 ГК України, ст.ст. 1, 2, 54, 61, 64, 91, 93-95 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2006 року між ДП «Торговий Дім «АВВ» (як виконавцем) та ТОВ «Еталон-Сервіс» (як замовником) був укладений договір № 05.07.2006 (далі по тексту - договір).
Згідно п.п. 1 договору про предмет договору виконавець зобов'язався продати оздоблювальні матеріали та надати послуги з монтажу товару (виконати влаштування підлоги, включаючи монтаж плінтусу) на об'єкті будівництва за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Укладений сторонами договір № 05.07.2006 відноситься до змішаних договорів, оскільки містить як елементи договору купівлі-продажу, так і елементи договору підряду.
Спір між сторонами стосується виконання відповідачем умов договору № 05.07.2006 в частині продажу оздоблювальних матеріалів, а саме, лінолеуму Marmoleum real 2 мм у кількості 169,35 кв. м., вартістю 10 503 грн. 93 коп. без ПДВ (12604 грн. 72 коп. ПДВ).
За наведених обставин, місцевим господарським судом до спірних правовідносин правомірно застосовано положення цивільного законодавства про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
17.09.2007 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-виконання підрядних робіт, відповідно до якого відповідач для виконання згідно розділу «Матеріали» вказаного акту зазначено передав замовнику лінолеум Marmoleum real 2 мм у кількості 169,35 кв. м. вартістю 10503,93 грн. без ПДВ (12604,72 грн. з ПДВ).
17.09.2007 р. сторонами підписано Акт про те, що на об'єкті, вказаному в договорі, роботи виконані в повному обсязі на суму 314987,51грн. Зокрема, було здійснено покриття підлоги із використанням придбаного лінолеуму на сходовому марші з 1 по 6 поверхи офісної будівлі по вул. Барикадній, 15 у м. Дніпропетровську.
Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, в ході експлуатації позивачем товару - лінолеуму за його цільовим призначенням, були виявлені недоліки в товарі - передчасний знос (стирання) товару у вигляді плям, витертість товару та відсутність належного кольору товару, а саме, наявні білі плями, замість синього кольору. Отже, відповідачем був переданий позивачу товар з істотним порушенням вимог щодо його якості, тобто в товарі наявні дефекти, які не можна усунути, оскільки витертий колір товару не підлягає відновленню.
Крім того, в апеляційній скарзі ДП «Торговий Дім «АВВ» зазначив, що відповідач не повідомляв позивача про можливість появи будь-яких витертостей (стирання) товару у вигляді плям в процесі його експлуатації. Апелянт зазначає, що на день подання апеляційної скарги напільне покриття має зовсім не той вигляд (колір), який був при його придбанні.
Відповідно до п. 5.2. договору виконавець надає гарантію на якість товару, що поставляє, протягом 15 (п'ятнадцяти) років від дня підписання Акту виконаних робіт.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що у разі виявлення протягом гарантійного строку браку або інших недоліків (далі по тексту - дефектів) в роботах або в матеріалі, виконавець зобов'язаний усунути виявлені дефекти протягом 30 календарних днів.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що технічні характеристики покриття для підлоги були передані позивачу, що підтверджується доданою копією документу до позовної заяви (т. 1, а.с. 34). У таких технічних характеристиках зазначено клас зносостійкості, кольоростійкість, можливість використання хімічних реактивів, тощо. Матеріали справи не містять доказів того, що покупець звертався до продавця з приводу того, що йому не було передано документів, які стосуються товару, зокрема, експлуатаційних вимог до напільного покриття.
Експлуатаційні вимоги до підлоги не можуть бути підписані сторонами як додаток до угоди, оскільки такі вимоги не встановлюються за погодженням сторін та не можуть бути змінені за згодою сторін. Відповідно, посилання позивача на факт не підписання сторонами додатку № 2 до договору «Експлуатаційні вимоги до підлоги» не приймається судом як обґрунтоване.
Документи про якість, які стосуються конкретної партії лінолеуму або її частини - це документи, згідно ДСТУ Б.В.2.7-160:2008 «Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній підоснові. Технічні умови виробник повинен надавати при відвантаженні одному споживачу. У даному випадку, відповідач не є виробником товару - лінолеуму, відповідно не зобов'язаний надавати кожному покупцю товару при роздрібному продажу документи про якість конкретної партії товару.
Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував, що в претензії від 26.06.2008 р. вих. № 26/06-01, яку позивач направляв відповідачу щодо виявлених недоліків у товарі, зазначається, що при використанні товару позивач дотримувався експлуатаційних вимог до підлоги.
Колегія суддів погоджується з тим, що такі експлуатаційні вимоги до підлоги були відомі позивачу.
Як зазначає позивач, відповідач не повідомив позивачу інформацію про клас зносостійкості лінолеуму, умови його використання, тощо, відповідно повинен нести відповідальність за недоліки матеріалу, а саме, передчасний знос (стирання) товару через 11 місяців після його укладення у вигляді плям, витертості товару та відсутності належного кольору товару, а саме, наявності білих плям, замість синього кольору.
Згідно висновку № 8772 призначеної судом судової будівельно-технічної експертизи, який суд оцінює як належний та допустимий доказ у справі, вбачається, що рулонний матеріал Marmoleum real 2 мм, з якого, згідно Акта №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007року влаштоване покриття підлоги у сходовій клітці з 1 по 6 поверхи офісної будівлі по вул. Барикадній, 15 у м. Дніпропетровську підібране, а отже, і використовується, не відповідно до умов фактичної експлуатації, оскільки полімерні рулонні матеріали та вироби з основним рівнем навантаження (до яких відноситься рулонний матеріал Marmoleum real 2 мм 32 класу зносостійкості за EN 685), згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-159:2008 повинні використовуватись у зонах з середнім рухом (класних кімнатах, невеликих офісах, невеликих магазинах, готелях, тощо), а не у зонах з важким та дуже важким рухом.
Відповідно до ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Як передбачено ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Також, згідно ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. № 46-93 відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.
Судом першої інстанції встановлено, що компанією Forbo Linoleum» (Нідерланди), як виробником покриття для підлоги Marmoleum одержано від органу сертифікації сертифікат відповідності для продукції - покриття для підлоги Marmoleum із терміном дії 22.05.2006 р. до 01.03.2009 р., який зареєстрований у Реєстрі сертифікації УкрСЕПРО за № UA 1.059.0066877-06.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що 03.09.2008 позивачем була направлена повторна претензія (вих. № 01/09 від 01.09.2008 з наданням документального підтвердження наявності дефектів товару, на яку відповідач надіслав відповідь (вих. № 10/09-03 від 10.09.2008), якою в задоволенні вимог позивача було відмовлено у зв'язку з недоведеністю факту наявності вини відповідача.
Згідно ст. 700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.
Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.
Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.
Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.
Доказів того, що позивачу був переданий товар неналежної якості, який не відповідає технічним характеристикам або має виробничі дефекти, матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не надано доказів того, що позивач, при придбанні лінолеуму повідомляв відповідача про конкретну мету використання товару - в офісному приміщенні у зоні з важким рухом, відповідно йому мав бути переданий товар придатний для використання саме для цієї мети.
Колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням того, що покриття для підлоги - лінолеум із основним рівнем навантаження було використано позивачем не відповідно до умов фактичної експлуатації та за відсутності доказів того, що позивачу був переданий товар неналежної якості з істотними недоліками, який не відповідає технічним характеристикам або має виробничі дефекти, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вартості придбаного лінолеуму у розмірі 12604 грн. 72 коп., збитків у вигляді сплаченої вартості підрядних робіт по монтажу такого лінолеуму у розмірі 21804 грн. 78 коп. (враховуючи, зокрема, те, що позивачем не доведено наявності чотирьох умов, які є обов'язковими для настанні відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. ст. 224-225 ГК України).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2011 р. у справі № 14/275 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Сервіс» без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
25.05.11 (відправлено)