"10" травня 2011 р.Справа № 17/13/5022-337/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріол", м. Тернопіль
до відповідача: Акціонерного Товариства "Український інноваційний банк", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Тернопіль
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2., уповноважений, довіреність № 8102 від 13.11.08р.;
відповідача: ОСОБА_3., головний юрисконсульт, довіреність №186 від 03.02.2011р.;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 119 172 LA 29664.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріол", м. Тернопіль, в березні 2011р. звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача: Акціонерного товариства "Український інноваційний банк", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Тернопіль, про визнання виконавчого напису №601, вчиненого 31 січня 2011р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1. таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно позивач в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України просив суд вжити заходів до забезпечення позову згідно поданої заяви № 45 від 09.03.2011 року.
Позов обґрунтовується копією листа №84/01-16 від 28.02.2011р.; копією виконавчого напису № 601; копією кредитного договору №105/07 від 21.07.2007р.; копіями договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 03.08.2007р. та 01.12.2008р.; копією додаткової угоди від 27.11.2008р. до кредитного договору; копією договору застави транспортного засобу від 01.08.2007р. №8489; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.03.2011р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 14.04.2011р., пізніше на 05.05.2011 р. у зв'язку з неявкою відповідача, третьої особи, з урахуванням клопотання позивача та з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Крім того, згідно ухвали суду від 29.03.2011 року задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріол" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №601, вчиненого 31.01.2011р. про звернення стягнення на 18 одиниць транспортних засобів, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Аріол", м. Тернопіль та передані в заставу згідно договору застави транспортного засобу, посвідченого 01 серпня 2007р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрованого за №8489. В частині заборони відповідачу, іншим особам, зокрема Державній виконавчій службі та органам ДАІ вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням спірного виконавчого напису та зупинення виконавчого провадження по виконанню спірного виконавчого напису - клопотання по забезпеченню позову відхилено.
В судовому засіданні 05.05.2011 р. оголошувалася перерва до 10.05.2011р. для прийняття рішення по справі.
Позовні вимоги ґрунтуються з посиланням на норми ст. 590 ЦК України, ст. 1, ч.1 ст. 24, ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 20 Закону України "Про заставу".
Позивач стверджує, що спірний виконавчий напис суперечить нормам ч.1 ст. 590 ЦК України та ч.1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, якими визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. На думку позивача виконавчий напис вчинено з порушенням вище зазначеної вимоги закону, у зв'язку з цим просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач в судовому засіданні та згідно поданих заперечень №259 від 13.04.2011р. позовні вимоги не визнає. Зазначає, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також з питань правового режиму виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, проте він є загальним щодо порядку звернення стягнення на заставлене майно. Вважає, що з останнього питання спеціальними є норми, котрі закріплені в Законі України "Про заставу" та Цивільному кодексі України, і які не суперечать положенням Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки з 2004 року зміни до зазначених нормативно-правових актів у зв'язку із прийняттям Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не вносились.
На думку Банку, оскаржуваний виконавчий напис не суперечить приписам Закону України "Про заставу", ст.ст. 546, 589, 590 ЦК України, а посилання Товариства на норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є необґрунтованими, оскільки статтями 21, 24 даного Закону визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися, зокрема, й в позасудовому порядку.
Окрім того вказує, що статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено перелік позасудових способів звернення стягнення на заставлене майно, який не є вичерпним і дана стаття не встановлює жодних заборон щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом. Вважає, що спірний виконавчий напис, котрий вчинений на Договорі застави транспортного засобу від 01.08.2007р., укладеного в забезпечення вимог ПАТ “Укрінбанку”, що випливають з умов кредитного договору №105/07 від 31.07.2007р., укладеного між сторонами у справі, відповідає чинному законодавству та не може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явився. Разом з тим, судом явка учасників судового процесу не визнавалася судом обов'язковою. Згідно листа № 124/01-16 від 18.03.2011р. приватним нотаріусом додатково надано пакет документів, на підставі яких вчинявся виконавчий напис.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив наступне:
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про нотаріат” нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Згідно ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
31.07.2007р. між Акціонерним Товариством "Український інноваційний банк" (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аріол” (Позичальник), укладено кредитний договір №105/07 (далі - Кредитний договір), в силу п.п. 3.1., 3.2., 3.4. якого Банк надає Позичальнику Кредит з лімітом 1590000,00 доларів США, кінцевим терміном погашення 30.07.2010р. зі сплатою 11,5% річних (терміном на 1 рік, в подальшому - 15% річних) з метою влаштування гуртожитку в об'ємі шатрового даху над існуючим дахом за адресою: м. Тернопіль, вул. Фабрична, 24а та поповнення обігових коштів Позичальника, а саме: для оплати за продукти харчування.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене Заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК України). Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Згідно п. 3.7. Договору (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору, що укладалися сторонами 03.08.2007р. та 01.12.2008р.) забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором є, зокрема, застава транспортних засобів в кількості 18-ти одиниць, що належать ТОВ "Аріол" на праві власності, загальною заставною вартістю 1126200,00 грн.
Судом встановлено, що 01.08.2007р. між Акціонерним Товариством "Український інноваційний банк", як Заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аріол”, як Заставодавцем, укладено договір застави транспортного засобу, котрий посвідчено в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за №8489 (надалі Договір застави).
У параграфі 1 Договору застави сторонами визначено, що згідно з кредитним договором №105/07 від 31.07.07р., Заставодержатель надав Заставодавцю кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 1 590 000,00 доларів США з поверненням отриманих кредитних коштів у строк до 30.07.2010 року зі сплатою 11,5% річних, а також сплаті процентів за користування коштами, щомісячної комісії Банку, інших платежі відповідно до кредитного договору, інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
В забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у § 1 цього Договору Заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу транспортні засоби, а саме: легковий автомобіль CADILLAC ESCALADE 6.2, реєстраційний номер НОМЕР_1; легковий автомобіль DАЕWОО ТF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2; легковий автомобіль марки DАЕWОО ТF69У, реєстраційний номер НОМЕР_3; легковий автомобіль марки DАЕWYОО LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_4; легковий автомобіль марки DАЕWОО LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_5; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_6; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_7; легковий автомобіль DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_8; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_9; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_10; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, реєстраційний номер НОМЕР_11; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, реєстраційний номер НОМЕР_12; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, реєстраційний номер НОМЕР_13; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, реєстраційний номер НОМЕР_14; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, реєстраційний номер НОМЕР_15; фургон-с марки MERCEDES-BENZ 1214, реєстраційний номер 01806 ТЕ; фургон ізотермічний марки IVECO 130 Е 15, реєстраційний номер НОМЕР_16; фургон ізотермічний марки ОРЕL Movаnо Sovab, реєстраційний номер НОМЕР_17 (надалі -автомобілі), які належать Заставодавцю відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (п. 1.2, 2.1. договору застави).
Згідно п.2.2. Договору застави, сторонами оцінено предмет застави в розмірі 1 126 200,00 грн.
Пунктом 6.3. Договору застави передбачено як один із способів звернення відповідачем (Заставодержателем) стягнення на предмет застави - вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як випливає з матеріалів справи, у зв'язку з закінченням граничного строку повернення кредиту згідно кредитного договору від 31.07.2007р. банком 14.01.2011р. надіслано Товариству повідомлення-вимогу (вручена 17.01.2011р.), в якій вимагалося погасити борг по кредиту, що станом на 01.01.2011 року становив: 1 357 000,00 доларів США -сума простроченого кредиту, 136 071,79 доларів США -нарахованих процентів за користування кредитом, 107 483,41 дол. США пені за користування кредитом, нарахованої за період з 01.07.10. по 31.12.10р. та 7935,37 дол. США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (всього: 115 418,78 доларів США нарахованої пені).
Враховуючи ту обставину, що Позивачем не були виконані кредитні зобов"язання після одержання повідомлення, тому Відповідач 26.01.2011р. звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису шляхом звернення стягнення боргу за рахунок автотранспорту, що належать позивачу на праві приватної власності (копії свідоцтв про реєстрацію 18-ти одиниць транспортної техніки знаходяться в матеріалах справи) та передані в заставу Банку згідно договору застави від 01.08.2007 року.
31.01.2011р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1. вчинено виконавчий напис за реєстраційним №601 про звернення стягнення на 18 одиниць транспортних засобів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Аріол»(м. Тернопіль, вул. Живова, 31, ідент. код 32578370), а за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна на суму 1608490,57 доларів США, що на день оформлення виконавчого напису за офіційним курсом НБУ становило 12 806 319,37 грн., та 3000 грн. плати за вчинення напису, запропоновано задовольнити вимоги Акціонерного Товариства "Український інноваційний банк", м. Київ.
Як зазначалося вище, дані основні засоби згідно нотаріально посвідченого Договору застави передані у заставу відповідачу в якості забезпечення погашення зобов'язань за кредитним договором №105/07 від 31.07.2007р., строк платежу за яким, як зазначено в спірному виконавчому написі, настав 30.07.2010р.
Пунктами 3.1.4., 3.1.5. Договору застави передбачено право Заставодержателя у разі невиконання Заставодавцем умов зобов'язання за кредитним договором звернути стягнення на автомобілі і задовольнити за рахунок цього майна свої вимоги в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, проценти, пеню та інші платежі, витрати, пов'язані з примусовим стягненням боргу (виконавчий збір, послуги нотаріуса тощо).
Вищевказані положення передбачені і статтею 20 Закону України "Про заставу".
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Позивач вважає вчинений виконавчий напис таким, що суперечить чинному законодавству України, а Відповідач проти цього заперечує.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке.
Стаття 1 Закону України "Про заставу" (№2654-ХІІ від 02.10.1992 р.) та ст. 572 ЦК України визначають заставу як спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (Заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (Заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Згідно зі ст. 87, ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п.п. 1,3 частини 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№20/5 від 03.03.2004р.), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, п.1 якого визначено нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.
Вирішуючи даний спір суд вважає, що до відносин сторін слід застосовувати норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. №1255-ІV (надалі Закон №1255-ІV), оскільки цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна (ст. 1 Закону).
Частиною 1 ст. 21 Закону №1255-ІV визначено, що до забезпечувальних обтяжень належать, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6.3. Договору застави передбачено як один із способів звернення відповідачем (Заставодержателем) стягнення на предмет застави - вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Згідно п.п. 3.1.4., 3.1.5. Договору застави передбачено право Заставодержателя у разі невиконання Заставодавцем умов зобов'язання за кредитним договором звернути стягнення на автомобілі і задовольнити за рахунок цього майна свої вимоги в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, проценти, пеню та інші платежів, витрати, пов'язані з примусовим стягненням боргу (виконавчий збір, послуги нотаріуса тощо).
Згідно п.п. 7.2. Договору застави, усі суперечності по даному договору вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку.
Між тим, частиною 1 статті 26 Закону №1255-ІV визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Також суд приймає до уваги той факт, що згідно частин 1, 3 розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2004р. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону України.
Разом з тим, Закон України "Про заставу" № 2654-ХІІ від 02.10.1992 р. набрав чинності 11.11.1992 року, а тому на думку суду, може застосовуватися в частині норм, що не суперечать Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Частиною 1 ст. 24 Закону №1255-ІV визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Аналізуючи положення ст. 26 Закону №1255-ІV слід дійти висновку, що нею не передбачено такого позасудового способу як стягнення на підставі виконавчого напису, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, а виконавчий напис №601, вчинений 31.01.2011р. приватним нотаріусом ОСОБА_1. Тернопільського міського нотаріального округу про звернення стягнення на автомобілі, передані відповідачу в заставу згідно договору застави транспортного засобу від 01 серпня 2007р. таким, що не підлягає до виконання.
Наведеним, серед іншого, спростовуються заперечення відповідача щодо застосування до спірних правовідносин правових норм, викладених в Законі України "Про заставу".
Аналогічна правова позиція щодо застосування спеціального закону: Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. №1/158пн та постанові Верховного Суду України від 15.11.2010р. у справі №19/164 (знаходяться в матеріалах справи).
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
У судовому засіданні 10.05.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст..ст. 11, 15, 16, 546, 549, 576, 590 ЦК України, ст.ст. 86-89 Закону України "Про нотаріат", Законом України "Про заставу", Законом України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 601, вчинений 31.01.2011р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про звернення стягнення на майно, а саме: легковий автомобіль CADILLAC ESCALADE 6.2, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; легковий автомобіль DАЕWОО ТF69Y, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; легковий автомобіль марки DАЕWОО ТF69У, 2006 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3; легковий автомобіль марки DАЕWYОО LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_4; легковий автомобіль марки DАЕWОО LANOS 1.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, реєстраційний номер НОМЕР_6; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7; легковий автомобіль DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9; легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14; фургон-с марки DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15; фургон-с марки MERCEDES-BENZ 1214, 1996 року випуску, реєстраційний номер 01806 ТЕ; фургон ізотермічний марки IVECO 130 Е 15, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_16; фургон ізотермічний марки ОРЕL Movаnо Sovab, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Аріол" (ідент. код 32578370) та передані в заставу Акціонерному Товариству "Український інноваційний банк", м. Київ, Шевченківський район, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А, ідент. код 05839888, в особі Тернопільського відділення АТ "Український інноваційний банк", м. Тернопіль згідно договору застави, посвідченого 01 серпня 2007р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрованого за №8489.
3. Стягнути з Акціонерного банку "Український інноваційний банк", м. Київ, Шевченківський район, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-а, ідент. код 05839888, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріол, м. Тернопіль, вул. Живова, 31, ідент. код 32578370, - 321 грн. судових витрат.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „20” травня 2011р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик