"20" травня 2011 р.Справа № 10/14/5022-389/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Півторака М.Є.
Розглянув справу
за позовом : Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Тернопіль , вул. Лисенка, 20а
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3
За участю представників :
позивача: ОСОБА_1. -представника, довіреність № 01-343 від 04.02.10 р.
відповідача : не прибув ;.
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28, Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи: Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3 про стягнення 40 000грн.(із врахуванням заяви № 921/10 від 07.04.11р. про збільшення позовних вимог), з них: 20 000,00грн. штрафу та 20 000,00грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.12.2010р. №66 по справі №468-НІ на відповідача за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф в сумі 20000,00грн., копію даного рішення ТзОВ "Тернопільхлібпром" одержав 10.12.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. відтак згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк оплати штрафу закінчився 10.02.2011р., однак відповідачем даний штраф не оплачений, у зв'язку з чим останньому нараховано пеню за період з 17.03.2011р. по 04.04.2011р. в розмірі 15900,00грн.
28.04.2011 р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №11827(н)) про зупинення провадження у даній справі до завершення апеляційного провадження Львівським апеляційним адміністративним судом по справі №2-а/1970/316/11 за позовом ТзОВ " Тернопільхлібпром " про скасування рішення Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України №40 від 08.12.2010р.
В судовому засіданні 12.05.2011р. представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі . Стверджує, що в силу ст. 60 Закону №2210-ІІІ, рішення органів Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені до господарського суду у двомісячний строк. Даний строк є присічним, і, у випадку якщо особа не скористалась своїм правом на оскарження рішення в установлений строк, то його перебіг виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення Комітету. Посилається на практику Вищого господарського суду України та надав суду копію Постанови від 14.09.2010 року у справі № 16/129-10.
Представник відповідача клопотання про зупинення провадження у даній справі до завершення апеляційного провадження Львівським апеляційним адміністративним судом по справі № 15898/11/910 підтримав в повному обсязі.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №10/14/5022-389/2011 до завершення апеляційного провадження Львівським апеляційним адміністративним судом по справі №15898/11/910 за позовом ТзОВ " Тернопільхлібпром" про скасування рішення Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України №66 від 08.12.2010 р., суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Тобто, наведені норми адміністративного процесуального законодавства встановлюють виняткові обставини, за наявності яких справи, однієї із сторін в яких є державні органи владних повноважень, можуть бути підвідомчі іншим судам України. Такою обставиною, є пряма вказівка у Конституції чи інших законах України про підсудність справи іншому, ніж адміністративний, суду. Таким чином, вказана норма передбачає можливість встановлення законами України іншої підсудності певних категорій публічно-правових спорів, в тому числі господарської.
Згідно Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 року №04-5/257 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства ” відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 КАС України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також приписи статті 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих Законів України.
Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Аналогічну правову позицію викладено й у п.4 Інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005 №3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для позовних вимог у даній справі є рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України №66 від 08.12.10р.;
Відповідачем до матеріалів справи надано копію апеляційної скарги від 03.03.11р. до Львівського апеляційного адміністративного суду та копію ухвали про відкриття адміністративного провадження від 25.03.2011 року.
Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Тобто, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.
На думку суду, у даній справі такої неможливості не має, оскільки, чинним законодавством чітко встановлено, що справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі саме господарським судам і підлягають розгляду за правилами господарського процесуального судочинства України.
Відтак, на думку суду, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні. Тому, клопотання відповідача судом відхиляється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд встановив наступне:
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України “ Про захист економічної конкуренції ”, законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України “ Про Антимонопольний комітет України ”, “ Про захист від недобросовісної конкуренції ”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Стаття 3 Закону України “ Про Антимонопольний комітет України ” до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Згідно з п. 16 ст. 17 Закону України „Про Антимонопольний комітет України ” голова територіального відділення має повноваження звертатися до суду із позовами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
Адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи № 468-НІ 08.12.2010р. винесено рішення № 66 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ”, яким визнано, що ТзОВ "Тернопільхлібпром" надавши інформацію на запит територіального відділення від 11.10.2010р. №01-2261/12 в неповному обсязі вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене п. 14 ст. 50 Закону України „ Про захист економічної конкуренції ” у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановленні головою територіального відділення строки.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі ч.2 ст. 52 Закону України „ Про захист економічної конкуренції ” на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3 накладено штраф у сумі 20000,00грн., які останній зобов'язаний сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 14 ст. 50 Закону України “ Про захист економічної конкуренції ” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Отже, подання суб'єктом господарювання на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України передбаченої законом інформації не в повному обсязі є порушенням антимонопольного законодавства і тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Суд зазначає, що відповідач правом на оскарження рішення у порядку встановленому п.1 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції", яка передбачає право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, не скористався.
Як випливає із матеріалів справи, відповідач копію рішення адміністративної колегії №66 від 08.12.2010р. одержав 10.12.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи), строк оскарження рішення закінчився 10.02.2011р. і рішення набрало законної сили.
Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
29 квітня 2011 року Відповідач по справі надав господарського суду копію платіжного доручення № 603 від 19 квітня 2011 року , у якому зазначено що Товариство з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром " оплатило на рахунок УДК в м. Тернополі 20 000 грн., призначення платежу : згідно Постанови Антимонопольного комітету від 08.12.2010 року .
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив сплату штрафу відповідачем у сумі 20000 грн.
У відповідності до статті 80 п. 1-1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на зазначене суд припиняє провадження у справі № 10/14/5022-389/2011 в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України в частині стягнення штрафу.
Відповідно до ч.ч. 5,7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. У разі несплати штрафу у передбачені строки, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку, відтак позивач нарахував відповідачу пеню за період з 17.03.2011р. по 18.04.2011р. в розмірі 20 000,00 грн.
Як стверджує позивач та його повноважний представник в судовому засіданні станом на 18.04.2011р. (день розгляду справи в суді) пеня відповідачем не сплачено, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів про сплату останнього.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі доказів сплати пені, суду не надав, відтак, суд вважає, що позовні вимоги Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не спростовані належними та допустимими доказами та є такими, що підлягають до задоволення.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1.Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " Тернопільхлібпром " м. Тернопіль вул. С. Будного ,3 про зупинення провадження у справі № 10/14/5022-389/2011 .
2.Позов задовольнити частково .
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3 ідентифікаційний код 30836947в дохід Державного бюджету на рахунок №31118106700002 в ГУДКУ Тернопільської області, МФО 838012, одержувач Держбюджет м. Тернопіль , ідентифікаційний код 23588119, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 «Адміністративні штрафи та інші санкції »- 20 000 грн. пені.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3 ідентифікаційний код 30836947в в доход Державного бюджету України 400,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4.В частині стягнення 20 000 грн. штрафу - провадження припинити .
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.
5.Повне рішення складено та підписано 20 травня 2011 року .
Суддя М.Є. Півторак