91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.05.11 Справа № 24/27/2011
За позовом Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення боргу за договором про створення науково-технічної продукції від 15.09.2006 № 23389-027/1-2133 в сумі 397113 грн. 07 коп.
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. -юрисконсульт, дов. від 04.02.2010 № 132;
від відповідача -ОСОБА_2. -юрисконсульт, дов. від 04.01.2011 № 01-026-19.
Позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за договором про створення науково-технічної продукції від 15.09.2006 № 23389-027/1-2133 в сумі 397113 грн. 07 коп.
На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідно до умов договору про створення науково-технічної продукції від 15.09.2006 № 23389-027/1-2133 позивач виконав роботи на суму 505590 грн. 19 коп., що підтверджується актами здачі-приймання. Оплата здійснена частково на суму 108477 грн. 12 коп., заборгованість складає 397113 грн. 07 коп. 20.11.2010 відповідачу направлена вимога про оплату, але відповідач відповіді на неї не надав, борг не оплатив.
Відповідач відзивом від 28.04.2011 позовні вимоги визнав та зазначив, що на даний час за даними бухгалтерського обліку товариства обліковується заборгованість перед позивачем на суму 397113 грн. 07 коп.
Позивач заявою від 21.04.2011 № 1-22-2285, поданою у судовому засіданні, відповідно до ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог на суму 3% річних і інфляційних втрат та просить стягнути з відповідача борг в сумі 397113 грн. 07 коп., 3% річних в сумі 4830 грн. 57 коп. за період з 01.12.2010 по 27.04.2011, інфляційні втрати в сумі 16281 грн. 63 коп. за період з грудня 2010 року по березень 2011 року включно, всього 418225 грн. 27 коп. Дана заява надіслана відповідачу поштою та прийнята судом до розгляду.
Відповідач додатковим відзивом від 17.05.2011 № 027/1-/7/687 заперечує проти збільшення позовних вимог в частині нарахування 3% річних і інфляційних втрат та просить відмовити у їх стягненні, оскільки позивач фактично не збільшує заявлені позовні вимоги, а заявляє до стягнення додаткові позовні вимоги, про які раніше не йшлося у позовній заяві, тим самим змінюючи, як предмет, так і підставу позову.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі 15.09.2006 укладено договір № 23389-027/1-2133 на створення науково-технічної продукції, за умовами якого відповідач доручає і зобов'язується оплатити відповідно до п. 2 договору, а позивач приймає на себе виконання та передачу: робочого проекту відділення перевантаження металобрухту (2-га черга) конвертерного цеху.
Згідно п. 2.1. договору вартість робіт складає 916214 грн. 44 коп.
Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язався до початку проектування перерахувати позивачу аванс в розмірі 20% договірної ціни, що складає 108477 грн. 12 коп.
Відповідачем перераховано аванс в сумі 108477 грн. 12 коп., що підтверджується банківською випискою від 29.05.2007.
Згідно п. 2.3. договору в подальшому відповідач здійснює оплату виконаної науково-технічної продукції за закінчену роботу відповідно до календарного плану.
Позивач на виконання зобов'язань за договором передав відповідачу науково-технічну продукцію на загальну суму 505590 грн. 19 коп., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт:
- № 1 за липень 2007 року на суму 108477 грн. 12 коп.;
- № 2 за жовтень 2010 на суму 114926 грн. 40 коп.;
- № 3 за жовтень 2010 року на суму 170326 грн. 82 коп.;
- № 4 за жовтень 2010 року на суму 111859 грн. 85 коп.
Оскільки договором сторони не встановили строків оплати виконаних робіт, обумовлених конкретною календарною датою, то боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
20.11.2010 позивач надіслав відповідачу вимогу від 19.11.2010 № 1-22-5371 про сплату заборгованості в сумі 397113 грн. 07 коп. Дана вимога отримана відповідачем 23.11.2010, при цьому відповідач не виконав свої зобов'язання в частині проведення кінцевого розрахунку за прийняту науково-технічну продукцію, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Доказів сплати боргу на час прийняття рішення відповідачем не надано.
Позивачем також відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних за період з 01.12.2010 по 27.04.2011 в сумі 4830 грн. 57 коп. та інфляційні втрати за період з грудня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 16281 грн. 63 коп.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу 397113 грн. 07 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи відповідача, що заявою від 21.04.2011 № 1-22-2285 про стягнення додатково інфляційних нарахувань і пені фактично змінив предмет позову, судом відхиляються з огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (з урахуванням змін, внесених внесеними згідно з листом Вищого господарського суду від 08.04.2008 № 01-8/218). В даному листі зазначено, що якщо додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України. Аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2007 № 5/72(8/142), де касаційний суд зазначив, що вирішуючи питання про задоволення клопотання про збільшення позовних вимог, суди повинні виходити з характеру підстав заявлених вимог. Відповідно до фактичних обставин, збільшення позовних вимог в обсязі стягнення сум інфляційних нарахувань, 3% річних та пені є вимогами, що пов'язані з основною вимогою про стягнення боргу, а отже в такому разі, позивачем не здійснюється зміна предмету спору - стягнення заборгованості. Слід звертати увагу на взаємопов'язаність та однорідність заявлених вимог позивачем в частині стягнення сум основного боргу та суми штрафних санкцій, враховуючи можливість реалізації права позивача на зміну розміру позовних вимог.
За таких обставин, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі 3% річних за період з 01.12.2001 по 27.04.2011 в сумі в сумі 4830 грн. 57 коп.; інфляційних втрат з грудня 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 16281 грн. 63 коп.
Всього підлягає задоволенню 418225 грн. 27 коп.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 4182 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, ідентифікаційний код 05441447 на користь Українського державного науково-технічного центра з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", м. Харків, пр. Леніна, 9, ідентифікаційний код 31632138 борг в сумі 397113 грн. 07 коп., 3% річних в сумі 4830 грн. 57 коп., інфляційні втрати в сумі 16281 грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4182 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Повне рішення складено і підписано - 23.05.2011.
Суддя О.В.Рябцева