91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 6/62/2011
За позовом
Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 23 855 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., дов. № 37 від 01.01.2011;
від відповідача -не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 23 855 грн. 00 коп., згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.
Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві, та зокрема зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності для подані даного позову. Так, факт невідповідності маси вантажу за накладною встановлений залізницею під час переважування та складення акту загальної форми 30.09.2010. Також відповідав зазначає, що позивачем невірно складений комерційний акт № АА 034341/341 від 01.10.2010.
Крім цього, відповідач за відзивом просить суд у випадку визнання позову обґрунтованим зменшити розмір штрафу відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України згідно положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 2 ст. 233 ГК України. Відповідач зазначає, що даному випадку мають місце виняткові обставини, якими на його думку є те, що «ДП «Ровенькиантрацит»є підприємством вугільної промисловості, важливою складовою частиною питання забезпечення енергоносіями юридичних та фізичних осіб»(мовою оригіналу).
Представник позивача проти доводів відповідача заперечив.
Розглянувши матеріали справи, суд
28.09.2010 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці ДП «Ровенькиантрацит»здійснило відправлення групи вагонів згідно накладної № 51949577 на станцію призначення Трипілля -Дніпровське Південно-Західної залізниці вантажоотримувачу Трипільській ТЕЦ.
При прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу вагонів.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 67186320 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 71080 кг, замість 69 000 кг, що на 2080 кг більше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено комерційні акти АА № 034341/341 від 01.10.2010 і АА № 034341/341/385 від 01.10.2010.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у сумі 23 855 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
В даному випадку, відповідач за накладною № 51949577 від 28.09.2010 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці відправив вугілля вантажоотримувачу Трипільська ТЕЦ на станцію Трипілля -Дніпровське Південно-Західної залізниці.
При контрольному переважуванні на станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.
Так, у вагоні № 67186320 виявлена маса нетто вантажу 71080 кг, замість 69000кг, що на 2080 кг менш, ніж визначено у накладній.
За вказаним вище фактом складено комерційні акти АА № 034341/341 від 01.10.2010 і АА № 034341/341/385 від 01.10.2010.
В той же час, в комерційному акті АА № 034341/341 від 01.10.2010 зазначено, що вагон прибув у справному стані, двері та люки закриті, маркування вантажу не порушено.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 2.1 Правил № 644 відправником у накладній вказується, поряд з іншими показниками, також графа “маса вантажу в кг, визначена відправником” вказується маса вантажу у кілограмах.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється поставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Як свідчать матеріали справи та наведені вище обставини, позивачем не було припущено порушень при складанні відповідних актів.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 51949577 від 28.09.2010 провізна плата на один вагон становить 4771,00 грн., у зв'язку з чим 4771,00 Х 5 = 23855,00 грн.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.
Разом з цим, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та не відповідають обставинам справа, разом з цим позивач звернувся до суду із позовом в межах встановленого законом строку позовної давності. Так, факт внесення невірних відомостей в накладну був зафіксований комерційними актами від 01.10.2010, а позов до суду подано 30.03.2011 (згідно поштового штемпелю), тобто в межах шестимісячного строку. Виходячи з наведеного доводи відповідача за відзивом відхиляються.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
За таких обставин слід вказати, що позивач нарахував штрафні санкції правомірно у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Але в даному випадку відповідачем до суду не надано жодного доказу наявності будь-яких виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру штрафу. Крім цього, відповідач жодним чином не обґрунтував необхідність зменшення розміру штрафу та визначив, яким чином факт того, що підприємство відноситься до вугільної промисловості, може сприяти зменшенню розміру штрафу.
За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь:
- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код 01073828, штраф у в сумі 23 855 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 238 грн. 55 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.05.2011.
Суддя Т.А.Василенко