91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 6/67/2011
За позовом
Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бласт”, м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 9 785 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., дов. № 37 від 01.01.2011;
від відповідача -не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 9 785 грн. 00 коп., згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. Крім цього, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвали суду про призначення справи до розгляду.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
14.10.2010 зі станції Маріївка Донецької залізниці ТОВ «Бласт»здійснило відправлення вагону № 65772303 згідно накладної № 51713365 на станцію призначення Чаплино Придніпровської залізниці вантажоотримувачу ТЧ-7.
16.10.2010 при прибутті вагону на станцію Чаплино Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу вагонів.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 65772303 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 66600 кг, замість 69 000 кг, що на 2400 кг менш, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акт загальної форми № 8462 від 16.10.2010 та комерційні акти АА № 038390/488 від 16.10.2010 і АА № 038390/488/8 від 16.10.2010.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у сумі 9 785 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
В даному випадку, відповідач, за накладною № 51713365 від 14.10.2010 зі станції Маріївка Донецької залізниці відправив вугілля вантажоотримувачу ТЧ-7 на станцію Чаплино Придніпровської залізниці.
При контрольному переважуванні на станції Чаплино Придніпровської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.
Так, у вагоні № 65772303 виявлена маса нетто вантаже 66600 кг, замість 69000 що на 2400 кг менш, ніж визначено у накладній;
За вказаним вище фактом складено акт загальної форми № 8462 від 16.10.2010 та комерційні акти АА № 038390/488 від 16.10.2010 і АА № 038390/488/8 від 16.10.2010.
В той же час, в комерційному акті АА № 038390/488 зазначено, що вагон прибув у справному стані, двері не порушені, маркування вантажу також не порушено.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 2.1 Правил № 644 відправником у накладній вказується, поряд з іншими показниками, також графа “маса вантажу в кг, визначена відправником” вказується маса вантажу у кілограмах.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження
вантажу під час перевезення.
Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється поставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Як свідчать матеріали справи та наведені вище обставини, позивачем не було припущено порушень при складанні відповідних актів.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 51713365 від 14.10.2010 провізна плата на один вагон становить 1 957,00 грн., у зв'язку з чим 1957,00 Х 5 = 9785,00.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Виходячи з наведеного слід вказати, що позивач нарахував штрафні санкції правомірно у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт», м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, код 32475598, на користь:
- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код 01073828, штраф у в сумі 9 785 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.05.2011.
Суддя Т.А.Василенко