Справа № 22а-1196/11
Копія
04 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Костенка А.М. (головуючий)
Пастощука М.М., Купельського А.В.
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі на рішення Волочиського районного суду від 31 серпня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі просить скасувати рішення Волочиського районного суду від 31 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішення позов задоволений частково. Зобов'язано УПФУ в Волочиському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_4 надбавку до пенсії як дитині війни за періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 р. включно, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням виплачених йому сум, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається про порушення норм матеріального права. Розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. Крім того, Законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.
Проте УПФУ в Волочиському районі підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України № 2195-VІ позивачу не виплачувалося в періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 р.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення УПФУ в Волочиському районі права позивача на отримання підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції яка діяла до 01.01.2006 р. та обґрунтовано частково задоволив позовні вимоги.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги і спростовуються наступними обставинами.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи про те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов'язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі залишити без задоволення.
Рішення Волочиського районного суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуюча: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук
Головуючий у І інстанції -Бабій О.М. Справа № 22а-1196
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 10.3.1