"13" травня 2011 р.Справа № 24/17-1301-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг"
до відповідача: Приватного підприємства „Ространсюг”
про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмет лізингу та стягнення 40 287,40грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01.03.2011р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Ространсюг” про стягнення 34 187 грн.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
13.05.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого, просить суд стягнути з відповідача 40 287,40грн., розірвати договір фінансового лізингу від 30.01.2009р. № LA09000010 та про зобов'язання повернути предмет договору фінансового лізингу від 30.01.2009р. № LA09000010 -транспортний засіб „JAC HFC 1020K” (реєстраційний номер АА 4486ЕН, номер кузова LJ11КААВ776016784) Товариству з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг".
Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином. За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
У судовому засіданні 13.05.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
30.01.2009 між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс”(Лізингодавець) і Приватним підприємством „Ространсюг” (Лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № LA09000010 (далі - ДФЛ) строком на 48 місяців, згідно якого Лізингодавець зобов'язується надати, а Лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно - транспортний засіб «JAC НFС 1020К»Promtovarny Furgon вартістю 63149,01 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 02.02.2009р.
10.01.2011 між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” і Товариством з обмеженою відповідальністю „Н-Лізинг” було укладено договір про відступлення права вимоги і права за договором фінансового лізингу № LA09000010, які належали лізингодавцю ЗАТ „Єврофінанс”, у тому числі право вимагати від лізингоодержувача сплати лізингових платежів і стягувати штрафні санкції, перейшли до ТОВ „Н-Лізинг”.
Цінним листом від 10.01.2011р. Відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні
Відповідно до п. 3 Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р. передбачено, що всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні з урахуванням умов, вказаних у цьому договорі та Додатку № 2 до цього договору. Всі платежі можуть бути змінені Лізингодавцем у відповідності до умов, вказаних у сьому договорі та Додатку № 2. У разі зміни облікової ставки НБУ згідно пп. 3.2.2. Закону України Про податок на додану вартість»розмір ПДВ при перевищенні суми комісії понад подвійної облікової ставки НБУ повинен бути донарахований Лізингодавцем до суми лізингового платежу та сплачений Лізингоодержувачем.
Відповідно до п. 3.4 Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р. сторони погодили розміри щомісячних лізингових платежів з ПДВ: відшкодування вартості предмета лізингу -1315,61 грн., банківські відсотки та комісія -1498,92 грн. які Відповідач згідно приписів пп. 8.2. Додатку № 2 до ДФЛ зобов'язаний був сплачувати гом 5 (п'яти) днів з дати виставлення відповідних рахунків Позивачем, але не пізніше мого) числа кожного місяця.
Між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс”(Лізингодавець) і Приватним підприємством „Ространсюг” (Лізингоодержувач) був укладений Додаток №4 до Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р., відповідно до якого, сторони затвердили графік погашення фінансового лізингу.
Додатковою угодою від 01.09.2009 сторони внесли зміни в Договір фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р., зокрема погодили розмір щомісячних лізингових платежів без ПДВ: відшкодування вартості предмета лізингу -1315,61грн., банківські відсотки та комісія -1564,10 грн., затвердили та підписали Додаток № 4 до Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р у новій редакції від 01.09.2009, в якому визначили, що:
- не є об'єктом оподаткування операції нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу;
- розмір ПДВ при перевищенні суми комісії понад подвійної облікової ставки НБУ повинен бути донарахований Лізингодавцем до суми лізингового платежу та сплачений Лізингоодержувачем;
- у разі зміни облікової ставки НБУ згідно пп. 3.2.2. Закону України „Про податок на додану вартість„ розмір ПДВ при перевищенні суми комісії понад подвійної облікової ставки НБУ повинен донарахований Лізингодавцем до суми лізингового платежу та сплачений Лізингоодержувачем.
Відповідно до п. 8.7 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р. встановлено, що датою сплати будь-якого платежу є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок Лізингодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунки -фактури по сплаті щомісячних лізингових платежів, а саме:
-СФ-0001508 від 25.02.2010р. на суму -1078,80 грн. ;
- СФ-0002400 від 25.03.2010р. на суму -1078,80 грн. ;
- СФ-0003235, СФ-0003236 від 23.04.2010р. на суму -3181,36 грн.;
- СФ-0004051, СФ-0004052 від 25.05.2010р. на суму -3181,36 грн.;
- СФ-0004861, СФ-0004862 від 25.06.2010р. на суму -3197,15 грн.;
- СФ-0005713, СФ-0005714 від 23.07.2010р. на суму -3218,20 грн.;
- СФ-0006596 від 25.08.2010р. на суму -1315,61 грн.;
- СФ-0007330 від 24.09.2010р. на суму -1315,61 грн.;
- СФ-0008023, СФ-0008024 від 25.10.2010р. на суму -3233,98 грн.;
- СФ-0008696, СФ-0008697 від 25.11.2010р. на суму -3233,98 грн.;
- СФ-0009358, СФ-0009359 від 24.12.2010р. на суму -3233,98 грн.;
- СФ-9000010/4 від 25.02.2011р. на суму -3050,20 грн.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України від 16.12.1997 № 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем - специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 16 цього Закону сплата лізингових платежів здійснюється в поряд встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до п. З ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
13.05.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40 287,40грн., відповідно до якого відповідачу було виставлено рахунки - СФ-9000010/ від 25.03.2011р. на суму -3050,20 грн., - СФ-9000010/6 від 22.04.2011р. на суму -3050,20 грн.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.8. Додатку №2 до Договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р., у разі прострочення сплати платежів за Договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця пеню виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми пені який складає 1922,37грн., суми індексу інфляції -1453,08грн. та суми -3% річних 492,52грн.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 40 287,40грн.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи те, що позивачем були виконані взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р. в повному обсязі, а відповідачем прострочено оплату щомісячних лізингових платежів, оскільки позбавило позивача можливості отримати те, на що він розраховував при укладанні договору, то позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" щодо розірвання договору фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” і Приватним підприємством „Ространсюг” є правомірними та обґрунтуваними і відповідно підлягають судом задоволенню.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд задовольняє заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" у повному обсязі. Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" до відповідача: Приватного підприємства „Ространсюг” про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмет лізингу та стягнення 40 287,40грн. -задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Ространсюг” (67832, Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 5а, кв. 61, код ЄДРПОУ 36120547), р/р 26007031574001 АКБ „Імекс Банк”, МФО 328384 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" ( 02068, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, код ЄДРПОУ 37258463), р/р 26002295832400 в АТ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005 -заборгованість у сумі 40287,40 грн., яка складається з суми заборгованості 36419,43грн., суми пені 1922,37грн., суми індексу інфляції -1453,08грн. та суми -3% річних 492,52грн.; витрати по сплаті держмита у розмірі 572,87грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
3. Розірвати договір фінансового лізингу № LA09000010 від 30.01.2009р. укладений між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” і Приватним підприємством „Ространсюг”.
4.Зобов'язати Приватне підприємство „Ространсюг” повернути предмет договору фінансового лізингу від 30.01.2009р. № LA09000010 -транспортний засіб „JAC HFC 1020K” (реєстраційний номер АА 4486ЕН, номер кузова LJ11КААВ776016784) Товариству з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг".
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2011 р.
Суддя О.Ю. Оборотова