"31" березня 2008 р.
Справа № 17-16/160-07-4321
За позовом: Колективного підприємства «Білгород-Дністровська механізована
колона №26»;
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2»;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства «Пересувна механізована колона №71»;
про зобов'язання виконати умови договору та визнання права власності.
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
Від позивача: Хачатурова Д.Г.- представник;
Жумига О.Я.- представник;
Від відповідача: не з'явився;
Від 3-ої особи: Волощук Т.В. -представник.
Суть спору: позивач, КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26», звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2», ДП «Пересувна механізована колона -71» про зобов'язання ЖБК «Дністровець-2», ДП «Пересувна механізована колона - 71» належним чином виконати умови договору від 13.02.1995р., а також визнати за ним право власності на 15 квартир. Розташованих за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20, загальною площею 918,39 кв.м.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Железна С.П.) від 24.05.2007р. порушено провадження у справі №16/160-07-4321 за позовом КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» до Житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2», ДП «Пересувна механізована колона -71» про зобов'язання ЖБК «Дністровець-2», ДП «Пересувна механізована колона - 71» про зобов'язання виконати умови договору та визнання права власності.
Ухвалою суду від 02.07.2007р. здійснено заміну процесуального статусу державного підприємства «Пересувна механізована колона №71» з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 21.08.2007р. позов КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2007р., апеляційну скаргу КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» -задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 21.08.2007р. -скасовано.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Зуєва Л.Є.) від 05.11.2007р. справу №16/160-07-4321 прийнято до провадження та присвоєно №17-16/160-07-4321.
В ході розгляду справи у суді позивачем неодноразово уточнювалися заявлені ним позовні вимоги останні з яких викладені в заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2008р. вхід.№4158, в якої позивач просить суд лише визнати за ним право власності на 11 квартир (5 трьохкімнатних та 6 двокімнатних), загальною площею 657,0 кв.м., в 54-квартирній блок секції, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, однак надав усні пояснення, в яких заявлені позовні вимоги не визнає, посилаючись на ті обставини, що позивачем не виконанні взяті на себе зобов'язання по укладеному договору від 13.02.1995р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме ДП «Пересувна механізована колона №71» в судове засідання з'явилася, письмові пояснення на позов не надала, однак надала усні пояснення в яких заявлені позовні вимоги не визнає.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
13.02.1995р. між ЖБК «Дністровець-2», ПМК-71 ПСМР «Одесстрой» і КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» укладений договір, згідно з яким, ЖБК «Дністровець-2», як Замовник та ПМК-71, як Підрядник домовилися про сумісне будівництво 135 квартирного жилого дому по вул. Перемоги,20 із строком введення в експлуатацію блоксекції 45 кв. у вересні 1995р.
КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» (позивач) за умовами цього договору є дольовиком по фінансуванню 28 квартир (19 квартир 3-ох кімнатних і 9 квартир -2-х кімнатних) в 45 квартирної блоксекції, яка вводиться в експлуатацію у 3-му кварталі 1995 року.
При цьому, за умовами цього договору позивач зобов'язався до 1 березня виплатити повну вартість 28 квартир в сумі 15154300000 крб. Перший внесок 30% або 5000000 тис. крб. позивач зобов'язався сплатити до 17.02.1995р.
Також укладеним між сторонами договором передбачено, що за дорученням ЖБК «Дністровець-2» суми із дольової участі позивача можуть перераховуватися ПМК -71. Індексація вартості після підписання договору не здійснюється, так як договір передбачає передплату. При порушенні строків введення блок секції в експлуатацію винна сторона договору сплачує позивачу згідно з Постановою ВР України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 24.12.1993р. 0,5% за кожний день прострочення вводу в експлуатацію.
Строк дії цього договору сторонами не визначений.
Так матеріалами справи встановлено, що у 1995 році ЖБК «Дністровець-2» звернувся до позивача з листом від 06.03.2005р. №19, в якому просив останнього грошові кошти згідно з договором про дольову участь у будівництві жилого дому по вул. Перемоги,20 в сумі 10 млрд. крб. перераховувати безпосередньо на рахунок ПМК-71. Зазначений лист наданий до матеріалів справи самим позивачем, що підтверджує отримання ним цього листа.
У 1996 році позивач звернувся до ПМК-71 з листом від 12.05.1996р., в якому повідомив, що позивачем замовлено згідно з договором сім трьохкімнатних квартир і вісім двохкімнатних квартир загальною площею 863 кв.м. та сплачено 7774300000 крб. Недоплачені 338 млн. крб., окрім ПДВ на матеріали. На недоплачені кошти позивач запропонував під уточнені строки здачі квартир, передати матеріали.
У 1999 році ЖБК «Дністровець-2» звернувся до позивача з листом від 01.07.99р. №3, в якому повідомив позивача про поновлення будівництва 135 квартирного дому по вул. Перемоги,20 (54 квартирну секцію), повідомив про укладення договору з дольовиком -Міністерством оборони України, яке на суму вартості отримуваних квартир поставляє матеріальні ресурси, а також повідомив позивача, що виходячи із договірних зобов'язань з врахуванням ПДВ, позивач повинний сплачувати 73,45 дол. США за 1 кв.м. загальної площі. 15 квартир позивача мають загальну площу 918,39 кв.м. (проект додається). Вартість цих квартир становить 67456 дол. США.
Окрім того, у цьому листі ЖБК «Дністровець-2» підтвердив, що позивачем на підставі відповідних платіжних доручень сплачено 7774300000 крб., що еквівалентно 50819 дол. США. або 54,6 дол. США за 1 кв.м.
Разом з тим, у цьому листі ЖБК «Дністровець-2» встановив, що борг позивача становить 16637 дол. США і запропонував позивачу здійснювати виплати пропорційно щомісячно. Перший внесок здійснити до 02.07.1999р. в сумі 15000 грн.
Зазначений лист також отриманий позивачем і жодних зауважень щодо встановлених ЖБК «Дністровець-2» у цьому листі умов і пропозицій позивачем не висловлено. Більш того, за доводами самого позивача, в рахунок здійснення оплат на будівництво 15 квартир позивач на протязі 2000 року надав ЖБК «Дністровець-2» транспортні послуги на загальну суму 5545,50 грн. та 20.02.2001р. передав ЖБК «Дністровець-2» кабель на суму 5740 грн.
Таким чином позивач вважає, що в процесі виконання умов договору від 13.02.1995р., шляхом обміну листами сторони погодили умови щодо належності позивачу 15 квартир, загальною площею 918,39 кв.м. та вартістю 67456 дол. США.
Актом від 13.10.2004р. №23 6-поверхова 54-квартирна блоксекція житлового будинку за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20 закінчена будівництвом та прийнята до експлуатації державною приймальною комісією.
У ході розгляду справи у суді позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати за ним право власності на 11 квартир (5 трьохкімнатних та 6 двокімнатних), загальною площею 657,0 кв.м., в 54-квартирній блоксекції, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20, посилаючись на те, що КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» за вказаним договором перерахувало на будівництво квартир 7 7743 мільярда карбованців, що еквівалентно на момент перерахування 50 918 дол. США. При цьому вартість 1 кв.м. складає 75 доларів США, що підтверджується листом ЖБК «Дністровець-2» №7 від 31.05.1999р. Таким чином, позивач вважає, що ним фактично сплачено 678,9 кв.м. у багатоквартирному будинку по вул. Перемоги, 20 у м. Білгород-Дністровському.
Так згідно листа КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №363 від 22.02.2008р. на теперішній час у вказаному будинку право власності не зареєстровано на 11 квартир, загальною площею 657,0 кв.м. Таким чином, позивач по справі вважає, що оскільки у договорі від 13.02.1995р. не встановлено, які конкретно квартири були замовлені КП «МК №26», то позивач, уточнюючи свої позовні вимоги, просить визнати за ним право власності на 11 квартир, загальною площею 657,0 кв.м.
Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних правових підстав:
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України норми цього кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Приймаючи до уваги, що відповідач вважає, що право власності на визначені ним квартири у позові виникло саме у 2004р., суд доходить до висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу України в редакції 2004р.
Згідно умов укладеного договору від 13.02.1995р. ЖБК «Дністровець-2» виступив в ролі замовника, а ДП «ПМК-71» в ролі підрядчика, у зв'язку з чим вони дійшли згоди щодо ведення спільної діяльності по будівництву 135 квартирного житлового будинку по вул. Перемоги, 20 в. Білгород-Дністровський.
Крім того, згідно з умовами договору КП «Механізована колона 26» виступила у названому договорі дольщиком по фінансуванню 28 квартир (19 -трикімнатних та 9 двокімнатних) в 45 квартирній блоксекції, яка вводиться в експлуатацію в ІІІ кварталі 1995р.
Проаналізувавши умови договору від 13.02.1995р., укладеного між ЖБК «Дністровець-2», ПМК-71 ПСМР «Одесстрой» і КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26», суд дійшов висновку, що зазначений договір по своїй юридичній природі відноситься до договору підряду на капітальне будівництво, який регулюється положеннями визначеними в Главі 29 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на час укладання вказаної угоди.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
З наявного в матеріалах справи договору від 13.02.1995р. вбачається, що позивач по справі виступає в ролі дольщика по фінансуванню 28 квартир (19 трикімнатних та 9 двокімнатних), який зобов'язався до 1 березня сплатити повну вартість 28 квартир. Однак у названому договорі відсутні будь-які посилання на те, що позивач являється саме замовником, якому після закінчення будівництва відповідач зобов'язаний передати у власність позивачеві квартири, які ним були профінансовані.
У зв'язку з цим, судом не приймаються до уваги посилання позивача на вимоги ст.876 ЦК України, згідно яких власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Більш того, як встановлено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору від 13.02.1995р. в частині сплати повної вартості 28 квартир своєчасно та у повному обсязі не виконав, що підтверджується листом КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» від 12.05.1996п. №01/01-42 та листом ЖБК «Дністровець-2» від 01.07.1999р. №3, про що також позивач зазначає в своєму позові.
Крім цього посилання позивача на ті обставини, що в процесі виконання укладеного між сторонами по справі договору від 13.02.1995р., шляхом обміну листами сторони погодили умови щодо належності позивачу 15 квартир загальною площею 918,39 кв.м. та вартістю 67456 дол. США, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що між сторонами по укладеному договору не було укладено додаткових угод до договору від 13.02.1995р., а також не укладалися будь-які інші договори в яких був би передбачений обов'язок ЖБК «Дністровець -2» передати КП «Білгород-Дністровській механізованій колоні №26» профінансовані ним квартири, а також в яких були внесені зміни основного договору
Як вже було встановлено судом, що актом від 13.10.2004р. №23 6-поверхова 54-квартирна блоксекція житлового будинку за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20 закінчена будівництвом та прийнята до експлуатації державною приймальною комісією. Зазначений акт затверджений рішенням Білгород-Дністровської міської ради №736 від 21.10.2004р.
У зв'язку з тим, що вищеназвана квартирна блок секція житлового будинку була прийнята до експлуатації, позивач вважає, що з цього моменту у відповідача виникли зобов'язання по передачі йому у власність квартир, які ним були у свій час профінансовані, при цьому як вбачається із позовної заяви та наданих позивачем уточнень, КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, яке регулює правовідносини щодо будівельного підряду.
Так, згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Враховуючи те, що за умовами договору від 13.02.1995р. передбачено лише те, що КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» виступає в ролі дольщика по фінансуванню 28 квартир, і тільки відповідач ЖБК «Дністровець-2» є замовником, а ПМК-71- підрядником за договором, будь які вимоги щодо права власності на об'єкт будівництва мають сторони за договором, а саме ЖБК «Дністровець-2» та ПМК-71, оскільки відповідно до ст.876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.
Судом не приймаються до уваги як належні докази щодо підстав визнання права власності посилання позивача на ті обставини, що у 1999 році ЖБК «Дністровець-2» звернувся до позивача з листом від 01.07.1999р. №3, в якому повідомив позивача про поновлення будівництва 135 квартирного дому по вул. Перемоги,20 (54 квартирну секцію), повідомив про укладення договору з дольовиком -Міністерством оборони України, яке на суму вартості отримуваних квартир поставляє матеріальні ресурси, а також повідомив позивача, що виходячи із договірних зобов'язань з врахуванням ПДВ, позивач повинний сплачувати 73,45 дол. США за 1 кв.м. загальної площі. 15 квартир позивача мають загальну площу 918,39 кв.м. (проект додається). Вартість цих квартир становить 67456 дол. США. , а крім того у цьому листі ЖБК «Дністровець-2» підтвердив, що позивачем на підставі відповідних платіжних доручень сплачено 7774300000 крб., що еквівалентно 50819 дол. США. або 54,6 дол. США за 1 кв.м. При цьому позивач наполягає на тому, що у цьому листі ЖБК «Дністровець-2» встановив, що борг позивача становить 16637 дол. США і запропонував позивачу здійснювати виплати пропорційно щомісячно з огляду на наступне.
Згідно ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Форми акту приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3 затверджені наказом Міністерства статистики та Державного комітету України у справах містобудування і архітектури № 26/5 від 27.01.1997 року. Дія цих форм розповсюджується на об'єднання, підприємства та організації всіх форм влас ності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи.
Як з початку будівництва у 1995 році, так і після поновлення будівельних робіт у 1999 році ні позивачем, ні іншими учасниками судового процесу не надано суду жодного акту приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, з яких можливо було б встановити вартість будівельних робіт, які були витрачені для завершення будівництва та ведення будинку в експлуатацію та будь-яким чином визначити співвідношення сплачених позивачем 7774300000 крб.
Судом не приймаються також до уваги доводи позивача, стосовно того, що в рахунок здійснення оплат на будівництво 15 квартир позивач на протязі 2000 року надав ЖБК «Дністровець-2» транспортні послуги на загальну суму 5545,50 грн. та 20.02.2001р. передав ЖБК «Дністровець-2» кабель на суму 5740 грн. , оскільки такі дії не передбачені умовами договором підряду, та якщо припустити узгодження цих питань між собою листуванням, всі ці витрати повинні були бути зафіксовані та узгоджені сторонами шляхом складання актів приймання виконаних підрядних робіт форма № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форма № КБ-3, що сторонами не було виконано.
Окрім того, у порушення вимог ст. 353 ЦК УРСР, згідно яких наявність затвердженого кошторису є обов'язковою умовою для проведення підрядних робіт на капітальне будів ництво, сторонами не узгоджувалась проектно-кошторисна документація.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем починаючи з 1995 року неодноразово змінювались вимоги щодо кількості квартир, які він просить передати у власність. Так у договорі визначено, що КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» (позивач) за умовами цього договору є дольовиком по фінансуванню 28 квартир (19 квартир 3-ох кімнатних і 9 квартир -2-х кімнатних) в 45 квартирної блоксекції , у 1996 році позивач звернувся до ПМК-71 з листом від 12.05.1996р., в якому повідомив, що позивачем замовлено згідно з договором вже чомусь 15 квартир- сім трьохкімнатних квартир і вісім двохкімнатних квартир загальною площею 863 кв.м., у ході розгляду справи у суді позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати за ним право власності на 11 квартир (5 трьохкімнатних та 6 двокімнатних), загальною площею 657,0 кв.м., що на думку суду підтверджує невизначеність та необґрунтованість вимог позивача.
Таким чином зважаючи на відсутність поданих позивачем доку ментів, відповідним зазначеним вище формам № КБ-2 та № КБ-3, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів загальної вартості будівельних робіт, при тому, що як відповідач так і третя особа наполягали у судовому засіданні на тому, що без залучення нових інвесторів зазначене будівництво взагалі не було б прийнято в експлуатацію, а відтак визначити станом на час розгляду справи у суді у 2008 році співвідношення внесених позивачем у 1999 році коштів вартості будівельних робіт і відповідно визнати з загальної кількості квадратних метрів житла та конкретних квартир за позивачем якусь кількість житла за наданими документами не представляється можливим.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі змісту п. 1 ст.328 ЦК України випливає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частина друга статті 328 ЦК України закріплює презумпцію правомірності набуття права власності -право власності вважа ється набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, за загальним правилом вважається, що власник конкретних речей (майна) не зобов'язаний доводити іншим особам правомір ність набуття права власності на них. Такий обов'язок покладаєть ся на осіб, які заперечують правомірність набуття права власності певною особою.
На думку суду правовідносини які склалися між сторонами по справі, виходячи із змісту позовних вимог, відносяться до таких прав власності, які прямо не випливають з договору.
Так, наприклад, для виникнення права влас ності за договором про відчуження майна вчинення самого договору як юридичного факту недостатньо. Договір породжує лише зобов'я зально-правовий зв'язок, право вимоги, але не речово-правовий зв'язок, не право власності як право речове. Для виникнення речо во-правового зв 'язку вимагається вчинення ще ряду інших юридич но значущих дій, тобто необхідна наявність певного юридичного складу. Зокрема, згідно із загальним правилом, встановленим ч.1 ст.334 ЦК, для виникнення права власності у набувача майна за до говором вимагається передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У випадку ж, якщо відчуження майна під лягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК). Таким чином, похідний спосіб набуття права власності у набувача за договором може скла датися з однієї дії (самого договору, якщо момент виникнення права власності передбачений у договорі часом його укладання), двох дій (вчинення договору і передача речі), трьох дій (вчинення договору, передача речі та державна реєстрація відчуження речі). В останньо му випадку лише момент реєстрації призводить до виникнення права власності на річ, якщо згідно із законом вона підлягає реє страції.
Відповідач по справі відмовляється передати у власність позивачеві будь-яку кількість житла, посилаючись при цьому на порушення з боку КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» умов договору, третя особа визнає борг станом на 1999 рік, однак заперечує проти визнання права власності за позивачем станом на час розгляду справи у суді з огляду на порушення з боку позивача термінів оплати та інших умов договору, позивачем не надано суду жодного акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, з яких можливо було б встановити вартість будівельних робіт, які були витрачені для завершення будівництва та ведення будинку в експлуатацію, не надано довідку про експертну оцінку житла станом на час розгляду справи у суді, тому за таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» щодо визнання за нею права власності на 11 квартир (5 трьохкімнатних та 6 двокімнатних), загальною площею 657,0 кв.м., в 54-квартирній блок секції, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 20, тому за недоведеністю в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову КП «Білгород-Дністровська механізована колона №26» -відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2008р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Зуєва Л.Є.