Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/261/11
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Розбій
26 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Крижанівського В.В.
суддів: Велидчука В.М., Ткача С.О.
з участю: прокурора Філь С.В.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляціями засуджених, ОСОБА_4, ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 липня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білилівка Ружинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого , з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:
- 17 липня 2006 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі з іспитовим строком один рік;
- 22 лютого 2008 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 71 КК України на два роки позбавлення волі, 23 квітня 2009 року звільнений по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч.2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бердичева, мешканця
АДРЕСА_2, працюючого в
ПП „Бемако”, з середньою-спеціальною освітою, не
одруженого, раніше не судимого,
засуджено: - за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - два роки позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, працюючого ПП „Кущак”, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з 11 грудня 2009 року, а ОСОБА_1 з моменту взяття його під варту.
Стягнуто із ОСОБА_4 та ОСОБА_1, солідарно, на користь потерпілого ОСОБА_6 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнані винними і засуджені за слідуюче.
Близько 24 години 11 липня 2009 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проходячи через двір АДРЕСА_4 у м. Бердичеві побачили біля вказаного будинку припаркований автомобіль ВАЗ - 2109 н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, з встановленою у салоні автомагнітолою.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до вищевказаного автомобіля ВАЗ -2109. ОСОБА_2 металевою запальничкою розбив скло у дверцятах автомобіля зі сторони водія та залишився спостерігати за обстановкою навколо, а ОСОБА_1 через розбите скло відчинив дверцята водія і проникнувши у салон автомобіля ВАЗ - 2109, таємно викрав звідти автомагнітолу „ Соnу СДХ 300 S" вартістю 600 гривень, сумку для зберігання СД - дисків вартістю 35 грн. та СД - диски в кількості 30 штук вартістю 25 грн. кожен, які на праві власності належать ОСОБА_7, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1385 гривень.
Близько 04 години 17 жовтня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились біля торгівельного кіоску, що розташований поблизу будинку № 23-А по вул. Леніна в м. Бердичеві де побачили ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які йшли в напрямку центрального ринку м. Бердичева. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 вступили у попередню злочинну змову для спільного вчинення нападу на них з метою заволодіння їх майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоров'я. Маючи кожен по пляшці пива в руці, почали переслідувати потерпілих та наздогнали останніх поблизу будинку № 3 по вул. 30-ти років Перемоги в м. Бердичеві, вчинили напад на них, застосовуючи фізичне насильство небезпечне для життя та здоров'я. ОСОБА_4 підбігши ззаду до ОСОБА_6 наніс йому удар скляною пляшкою по голові, в результаті чого потерпілий впав на землю і ОСОБА_4 став наносити йому численні удари ногами по голові та тулубу. ОСОБА_1 в цей час підбіг ззаду до ОСОБА_5 та наніс йому два удари скляною пляшкою по голові, збив ОСОБА_5 на землю і став наносити йому численні удари по голові та тулубу.
В результаті ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження з корткочасним розладом здоров'я у вигляді ран на лівій щоці та верхній губі. ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на нижній повіці лівого ока, на внутрішній поверхні правого плеча.
Внаслідок нападу, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 - мобільним телефоном «Siemens - А60» вартістю 100 грн., стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку „Київстар” вартістю 35 грн. та грошима в сумі 3 грн., а всього майном на загальну суму 138 грн. та майном ОСОБА_5 - мобільним телефоном «Siemens - С65» вартістю 100 грн., стартовим пакетом «Діджус» вартістю 25 грн., курткою із шкірозамінника вартістю 800 грн., парою шкіряних рукавиць вартістю 50 грн., 6 ключами загальною вартістю 30 грн., грошима в сумі 5 грн., а всього майном на загальну суму 1010 грн.
Близько 24 години, 22 жовтня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заїхали автомобілем ВАЗ - 2101 н.з. НОМЕР_3, який належить останньому, у двір будинку № 3 по вул. Богунській в м. Бердичеві, де побачили припаркований там автомобіль ВАЗ - 11183 н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до даного автомобіля і за допомогою домкрата та знайдених дерев'яних колодок, повторно, таємно викрали з нього 4 автопокришки «Кама-217» вартістю по 280 грн. кожна та чотири титанові диски фірми «K&K” вартістю по 450 грн. кожен, заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2920 гривень.
В апеляції ОСОБА_1 просить змінити вирок, призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено законом, з відбуванням його з випробуванням, згідно ст. 75 КК України. Посилається на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості злочину та його особі. Зазначає, що щиро розкаюється у вчиненому, знаходячись під арештом повністю переосмислив сенс свого життя, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, колегі по роботі та керівництво поважають його, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Також посилається на те, що після вчинення злочину він сам з'явився до міліції із зізнанням, допомагав слідству в розкритті злочину, добровільно відшкодував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну та моральну шкоду. Повністю відшкодував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду та продовжує відшкодовувати моральну шкоду. Потерпілі в судовому засіданні не наполягали на суворому покаранні, а ОСОБА_5 просив застосувати до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.
В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі, а в решті вирок залишити без змін. Посилається на те, що призначене ОСОБА_1 покарання надто суворе, що він повністю відшкодував матеріальну шкоду та частково моральну, яку продовжує відшкодовувати. Також зазначає, що він під час досудового та судового слідства вибачався перед ним, став на шлях виправлення і він заслоговує на покарання не пов'язане з позбавленням волі.
В апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі, а в решті вирок залишити без змін. Посилається на те, що призначене ОСОБА_1 покарання надто суворе, що він повністю відшкодував матеріальну шкоду та частково моральну, яку продовжує відшкодовувати. Також зазначає, що ОСОБА_1 працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, став на шлях виправлення і він впевнений, що перебуваючи на волі він відшкодує в повному об'ємі моральну шкоду.
В апеляції ОСОБА_4 просить на підставі ст. 69 КК України призначити йому покарання нижче межі, що передбачено санкцією ч.2 ст. 187 КК України як обов'язкове. Посилається на те, що судом не взято до уваги пом'якшуючі обставини, а саме, що він з'явився з повинною, по місцю проживання характеризується позитивно, на його утриманні знаходиться мати, інвалід 3-ї групи. Вину визнав частково, тому що незгодний з кваліфікацією його дій за ч.2 ст. 187 КК України. В його руках нічого не було. Не згідний з моральним позовом.
В доповненні до апеляції ОСОБА_4 зазаначає, що суд не вірно кваліфікував його дії, все вийшло випадково, ніякого зговору не було, слідчий сфабрикував справу.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які апеляцію підтримали з наведених в ній підстав, засудженого ОСОБА_2 про пом?якшення призначеного судом покарання ОСОБА_1, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції щодо засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та зміни вироку в частині призначення ОСОБА_1, покарання, пом?якшити його та призначити у виді обмеження волі, перевіривши матеріали справи, обговориши наведені в апеляціях засуджених та потерпілих доводи, судова колегія приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи ОСОБА_4, що його дії за ч.2 ст.187 КК України судом кваліфіковані неправильно оскільки у нього попереднього зговору з ОСОБА_1 на вчинення розбійного нападу не було спростовуються показами засудженого ОСОБА_1, що він запропонував ОСОБА_4 перевірити у потерпілих кишені потерпілих. Перед цим вони купили по пляшці пива. Наздогнали потерпілих. ОСОБА_4 підбігши ззаду до ОСОБА_6 наніс йому удар скляною пляшкою по голові, в результаті чого потерпілий впав на землю після чого ОСОБА_4 став бити його ногами по голові та тулубу. ОСОБА_1 в цей час підбіг ззаду до ОСОБА_5 та наніс йому два удари скляною пляшкою по голові, збив ОСОБА_5.з ніг, повалив на землю і став наносити йому численні удари по голові та тулубу. Заволоділи майном потерпілих. Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали покази, які повністю узгоджуються з показами ОСОБА_1, висновками судово-медичних експертиз, іншими матеріалами справи і невикликають сумніву у їх правдивості. Як вбачається з матеріалів справи дії ОСОБА_4, ОСОБА_1, при нападі на потерпілих були узгодженими, носили організований характер.
Твердження ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про надмірну суровість обраного їм покарання є безпідставними. При визначенні їм покарання суд навів у вироку і взяв до уваги пом?якшуючі відповідальність обставини, які наведені в апеляціях. Покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин, які помякшують та обтяжують покарання. Крім цього призначаючи покарання ОСОБА_4, судом враховано, характер вчиненного злочину, те, що він раніше притягався до кримінальної відпорвідальності, злочин вчинив у стані алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1, те, що ним вчинено три злочини, один з яких в стані алкогольного сп?яніння, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, стан його здоров?я, а тому судом на підставі ст.69 КК України призначено покарання за ч.2 ст. 187 КК України більш м?яке ніж передбачено даним законом. Обране ОСОБА_1 і ОСОБА_4 покарання відповідає вчиненному і даним про особу кожного винного.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги засуджених, ОСОБА_1, ОСОБА_4, потерпілих, ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 липня 2010 року, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 - без зміни.
Судді: