ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.03.2008 р. № 9/455
12:46
За позовомКредитної спілки «НСПУ»
ДоДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про скасування рішення № 206/15-02 від 06.12.2007 року про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) та зобов'язання прийняти рішення про включення позивача до Реєстру неприбуткових організацій (установ)
Головуючий суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Таран Т.К.
Представники:
Від позивача: Черниш О.М. (наказ № 01-к від 08.10.2007 р.)
Сахно М.М. (довіреність б/н від 24.03.2008 р.)
Від відповідача Гоцко Р.В. (довіреність № 1651/9/10-209 від 12.02.2007 р.)
Швець С.Т. (довіреність № 3507/9/10-209 від 04.03.2008 р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування рішення № 206/15-02 від 06.12.2007 року про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) та зобов'язання прийняти рішення про включення позивача до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог Закону України "Про кредитні спілки", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», положення "Про Реєстр неприбуткових організацій та установ", затвердженого Державною податковою адміністрацією наказом № 232 від 11.07.1997 р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте у порядку та спосіб, визначеному чинним законодавством України, оскільки позивачем порушено норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; №334/94-ВР від 28.12.1994р.; далі -Закон про прибуток)" пунктом 7.1. статті 7 врегульовується питання оподаткування неприбуткових установ і організацій. Абзацом в) підпункту 7.11.1 Закону про прибуток визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.
Державною податковою адміністрацією наказом № 232 від 11.07.1997 р. затверджено положення "Про Реєстр неприбуткових організацій та установ" (далі -Положення). Пунктом 1.1. Положення передбачено, що Реєстр неприбуткових організацій та установ - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звільняються від сплати податку на прибуток. Пунктом 1.2. встановлено, що організації та установи, які не підпадають під визначення неприбуткових відповідно до підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону, не повинні проходити реєстрацію згідно із цим Положенням. Пунктом 1.4. Положення також передбачено, що при включенні неприбуткової організації або установи до бази Реєстру їй по її ідентифікаційному номеру ставиться ознака неприбуткової організації (установи). Структуру ознаки неприбуткової організації або установи встановлює Державна податкова адміністрація України.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2000 року N 355 на виконання пункту 1.4. Положення затверджено “Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)” (далі - Порядок).
Розділом ІІ Порядку встановлено структуру ознаки. Підпунктом 3.2. Порядку встановлено структуру ознаки щодо кредитних спілок -“(0010) - кредитні спілки”. При цьому цей підпункт зазначає, що при визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для кредитних спілок необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про кредитні спілки" (№ 2908-III від 20.12.2001р.; далі - Закон про кредитні спілки), іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищезазначене суд, приходить до висновку про те, що суть ознаки полягає саме у кодованому визначені, приналежності суб'єкта до: кредитних спілок, науково-дослідних установ, житлово-будівельних кооперативів, професійних спілок, їх об'єднання та організацій, які утворені в порядку, визначеному законом, громадських організацій, створених з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, громадських організацій інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з Законом України "Про об'єднання громадян" та інш. Поряд з цим Порядок бланкетно відсилає виключно до аналізу заявника за суб'єктним статусом, який визначається профільним законом. Для кредитних спілок -Закон "Про кредитні спілки", релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом - абзац "е" пункту 7.11 статті 7 “Про свободу совісті та релігійні організації", житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про об'єднання громадян", та інш.
Тобто сам Порядок зазначає повноваження податкового органу щодо перевірки ним формальної відповідності неприбуткової організації суб'єктам, визначених підпунктом 7.11.1. пункту 7.1. статті 7 Закону про прибуток й, одночасно, положенням профільних законів України, у відповідності до яких створені останні і відповідно набули відповідний статус -пенсійного фонду, кредитної спілки, благодійного фонду та інш..
Крім того, п.1.1. та 1.2. Положення чітко визначає критерій та його якісну характеристику, у відповідності до якого здійснюється ведення такого Реєстру. Таким критерієм є належність суб'єкта заявника до переліку осіб зазначених підпунктом 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону про прибуток. Інакше, якщо організації та установи не підпадають під визначення неприбуткових відповідно до підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону, то вони не повинні проходити реєстрацію згідно з Положенням.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд звертає увагу на те, що абзац “в)” підпункту 7.11.1 Закону про прибуток визначає єдині вимоги до суб'єкта неприбуткової організації. Тобто визначає вимогу про те, що відповідний суб'єкт повинен мати статус неприбуткової організації та бути створеним у порядку, який визначений законом. При цьому такий статус визначається безпосередньо, законом, якщо інше не передбачено останнім.
Суд зауважує додатково на тому, що Закон про прибуток не визначає безпосередньо статус, ознаки, порядок створення суб'єктів, які є не прибутковими організаціями. Крім того, не визначає до функцій і повноважень податкової служби вчинення дій щодо перевірки неприбуткової організації, її статуту на відповідність профільному закону, зокрема Закону України "Про кредитні спілки" (№ 2908-III від 20.12.2001р.). Закон про прибуток встановлює і врегульовує виключно питання суб'єктного складу платників податку, розмір і порядок сплати податку на прибуток підприємств.
В зв'язку з цим суд аналізуючи положення пунктів Статуту позивача, зокрема 1, 2, 4, враховуючи норми Закону про кредитні спілки, приходить до висновку про те, що позивач є кредитною спілкою у відповідності до положень закону та свого статуту, є неприбутковою організацією, яка передбачена абзацом в) підпункту 7.11.1, пункту 7.11 статті 7 Закону про прибуток.
Отже, для вирішення питання включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ за ознакою неприбутковості “(0010) - кредитні спілки” податковій службі потрібно лише визначити відповідність позивача вимогам Закону про кредитні спілки щодо створення і діяльності саме кредитної спілки, з метою визначення можливості включення такого заявника за суб'єктним складом до відповідного реєстру у відповідності до підпункту 7.11.1, пункту 7.11 статті 7 Закону про прибуток. При цьому в такому разі жодним нормативно-правовим актом не ставиться в залежність можливість включення кредитної спілки чи іншого відповідного суб'єкта від джерела і виду доходу або формування майна заявника. Крім того, податковій службі жодним нормативно-правовим актом не надано право перевіряти можливість отримання доходів, джерел таких доходів для цілей визначення можливості внесення заявника до Реєстру неприбуткових організацій та установ. З огляду на це, додатково, покликання відповідача на пп. 2 і 5 пункту 18.1. статті 18 Статуту позивача суд вважає безпідставними та необґрунтованими. Окрім того, стаття 18 Статуту позивача повністю відповідає вимогам статті 19 Закону про кредитні спілки. З огляду на зміст положень підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону про прибуток суд взагалі не вбачає будь-яких протиріч між оподаткуванням неприбуткової організації, джерел її доходів або формування майна і, з огляду на це, можливість внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Так, у відповідності до положень підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону про прибуток, у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку. Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити адміністративний позов повністю.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 206/15-02 від 06.12.2007 року про відмову у включенні Кредитної спілки “НСПУ” до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва прийняти рішення про включення Кредитної спілки “НСПУ” ідентифікаційний код 35481172 до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк