ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
27.03.2008 р. № 9/403
10:34
За позовомДочірнього спеціалізованого виробничого підприємства «Спецрембуд»
ДоДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про визнання нечинним та скасування податкове повідомлення-рішення від 22.12.2006 року № 0001712301/0
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Таран Т.К.
Представники:
від позивачаБєлішев Д.Є. (довіреність від 01.01.2007 р.)
від відповідачаКомаринський О.М. (довіреність № 6245/9/10-012 від 28.12.2007 р.)
Кукрі Н.В. (посвідчення № 020062 від 31.08.07
СвідокЦукарева О.А. (паспорт НН829396)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкове повідомлення-рішення від 22.12.2006 року № 0001712301/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно встановлено порушення пп..7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений Законом України “Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про податок на додану вартість”, оскільки безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку Дочірнього спеціалізованого виробничого підприємства “Спецрембуд” (код 21595782), за результатами якої складено акт від 12.12.06 № 755/1-2301-21595782 (далі -Акт перевірки). В зазначеному акті ревізором-інспектором встановлено порушення пп..7.4.5. п.74. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (№ 168/97-ВР від 03.04.1997р.; далі -Закон про ПДВ) - позивачем в червні місяці 2006 року безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 13157 ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс” згідно податкової накладної № 640 від 22.06.06р. Причина порушення полягає у відсутності у позивача зазначеної вище податкової накладної.
Позивач в судове засідання надав Договір № ч-020 від 15 червня 2006 року, предметом якого є реконструкція підпірної стіни за адресою м.Київ, вул. Кіквідзе, 27. Крім того, позивач також надав суду оригінал податкової накладної отриманої ним за цим договором за номером 640 від 22.06.2006 року, яка нібито була відсутня у позивача.
Позивач зазначив, що Договір № ч-020 від 15 червня 2006 виконаний в повному обсязі, сторонами здійснені відповідні розрахунки за договором (надано виписку з обороту по рахунку позивача за договором ч-020 від 22.06.2006р.), отримано податкову накладну № 640 від 22.06.2006 року. На підтвердження зазначеного вище позивачем надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2006 року, акт прийому-передачі виконаних робіт за червень 2006 року підписані сторонами зазначеного договору. Про зворотнє відповідачем будь-яких доказів та заперечень суду не надано.
Для підготовки пояснень сторін з приводу факту наявності відповідної податкової накладної і зазначення про її відсутність у Акті перевірки, суд надав сторонам відповідний час для цього, запропонував забезпечити явку свідків з кожної сторони, у разі такої можливості, явку чи письмові пояснення інспектора-ревізора, який зазначив про відсутність податкової накладної. Судом надано достатньо часу для належної підготовки сторін, зокрема надання доказів по справі, з приводу зазначеного вище питання.
Після перерви в судовому засіданні позивач забезпечив явку свідка. Відповідач не забезпечив ані явку інспектора-ревізора, який зазначив у Акті перевірки відповідний факт відсутності податкової накладної, з підстав його знаходження у відпустці і подальшого звільнення за пенсійним віком, ані письмових пояснень такого інспектора, хоча мав на це усі можливості і час.
За клопотанням позивача суд заслухав свідка Цувареву Оксану Андріївну -голову ліквідаційної комісії ДСВП “Спецрембуд”. Відводів свідку відповідачами не заявлено.
Свідок пояснив, про те, що під час перевірки ревізорам-інспекторам позивачем надавалися усі документи, в тому числі і податкова накладна № 640 від 22.06.2006 року. Пояснити підстави зазначення у Акті перевірки про відсутність відповідної податкової накладної свідок не міг, пояснюючи це тим, що податкова накладна була надана ревізорам податкової служби під час відповідної перевірки.
Суд з огляду на те, що згідно вступної частини Акту перевірки, у відповідності до якої перевірка проводилася з відома та в присутності голови ліквідаційної комісії ДСВП “Спецрембуд” Цуварової Оксани Андріївни, приймає як доказ свідчення свідка. Відповідач будь-яких заперечень та доказів про зворотнє суду не надав.
Суд не приймає до уваги покликання відповідача про наявність начебто ознак “фіктивності” ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс”, інформації про відсутність/наявність відповідних кримінальних справ з огляду на їх необґрунтованість (відсутні будь-які докази з цього приводу) і відсутності будь-яких рішень судів з цих питань. Крім того, відповідач не спростував жодним чином відомостей щодо визнання ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс” банкрутом (ухвала Господарського суду м.Києва від 23.01.2007р.), та наявності ухвали Господарського суду м. Києва від 23.04.2007 № 24/17-б, за якою ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс” ліквідована, затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс; зобов'язано ДПІ у Печерському районі м.Києва зняти банкрута -ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс” з податкового обліку; копію ухвали направити Державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Жодних доказів про зворотнє відповідачем не надано.
У відповідності до Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема, пп. 7.2.3., 7.2.6. пункту 7.2., п.п. 7.5.1. пункту 7.5. статті 7: податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Будь-яких фактів щодо: 1) відсутності у ТОВ “Компанія “Еліта-Стройтранс” податкової правосуб'єктності щодо надання податкової накладної позивачу, 2) визнання договору ч-020 від 15 червня 2006 року та/або податкової накладної недійсною відповідач суду не зазначив та не та не довів їх відповідними доказами.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд прийшов до висновку про невідповідність відомостей зазначених у Акті перевірки щодо відсутності відповідної податкової накладної у позивача та безпідставності віднесення позивачем відповідних сум за податковою накладною № 640 від 22.06.2006р. до податкового кредиту.
З огляду на те, що позивач визнає та погоджується з фактом заниження податку на додану вартість на суму 448 гривень та відповідними штрафними санкціями з цього приводу, які відображені в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні від 22.12.2006 року № 0001712301/0, то позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити адміністративний позов частково.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 22.12.2006 року № 0001712301/0 в частині вимоги щодо погашення податкового зобов'язання 13157 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень та суми штрафних санкцій у розмірі 6579 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк