27.03.2008 Справа № 2/326
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Васянович В.В., довіреність № 1 від 01.02.2008 року, юрисконсульт;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м.Світловодськ Кіровоградської області,
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2007 року у справі № 2/326
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Лісогосподарське підприємство "Витязь", м. Канів Черкаської області;
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м. Світловодськ Кіровоградської області;
про стягнення 364389 грн. 55 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Лісогосподарське підприємство "Витязь", м. Канів Черкаської області, звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м. Світловодськ Кіровоградської області, в якому просило стягнути з відповідача 308783,20 грн. боргу, 52493,14 грн. штрафних санкцій, 3113,21 грн. - пені, а також судові витрати.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2007 року у справі № 2/326 (суддя Деревінська Л.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 308783 грн. 20 коп. боргу, 17 % річних в розмірі 3307 грн. 78 коп., 3113 грн. 21 коп. пені, 3152 грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита, 101 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи рішення, суд виходив з того, що відповідачем не було належним чином виконано умови договору комісії № 07-401 від 10.07.2007 року. Відповідач має заборгованість перед позивачем щодо сплати винагороди комісіонера у розмірі 308783,20 грн.
Доказів сплати боргу на час розгляду справи відповідач суду не надав.
Суд також вважав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені за весь період прострочення виконання зобов'язання та відповідно до п.6.4 договору сторін стягнув з відповідача 17% річних від суми заборгованості за цей же період.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Просить оскаржуване рішення скасувати. Посилається на те, що договір комісії між позивачем та відповідачем укладений не уповноваженою особою, з порушенням порядку та процедури укладання господарських договорів та законодавства, що регулює такі відносини, та підлягає визнанню судом недійсним.
Також посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме: розгляд позову за відсутності позивача, за наявності його клопотання про перенесення розгляду справи з поважної причини -знаходження на лікарняному уповноваженого представника відповідача.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Молочний Союз -АГРО», створене шляхом реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю лісогосподарського підприємства “Витязь» і є повним його правонаступником, у відзиві на апеляційну скаргу визнав її частково. Зазначає, що предметом розгляду у суді першої інстанції був майновий спір, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комісії № 07-40130 від 10.07.2007 року.
Оскільки представником відповідача подано екземпляр договору, в якому зазначено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу 5% річних від простроченої суми за весь період прострочення, представник позивача визнав апеляційну скаргу частково, виходячи з розрахунку відповідача.
В судовому засіданні представники кожної сторони підтримали викладені ними письмово доводи та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення підлягає зміні виходячи з наступного:
З наявних у справі доказів слідує, що 10.07.2007 року між ВАТ “Світловодський маслосиркомбінат» (комітент) та ТОВ “ЛГП “Витязь» (комісіонер) укладено договір комісії №07-401. Відповідно до умов договору комісіонер за винагороду, від свого імені і за кошти комітента зобов'язується укладати договори купівлі-продажу молока із товаровиробниками, проводити закупку молока у населення з метою її подальшої переробки комітентом, а також вчиняти інші дії в інтересах комітента, що передбачені цим договором, а комітент зобов'язується виплатити комісіонеру винагороду, пов'язану з виконанням умов цього договору та кошти, необхідні для придбання сировини.
Відповідно до п. 5.1 та п.5.2 договору винагорода комісіонера складає 0,48 грн. за кожний базисний кілограм отриманої комітентом сировини, яка з ростом інфляції пропорційно збільшується. Винагорода комісіонера здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера протягом трьох робочих днів з дати отримання комітентом сировини.
Позивачем на виконання умов договору, згідно звіту комісіонера від 31.08.2007 року придбано майно на загальну суму 2190797,73 грн. Винагорода комісіонера становить 608783,20 грн. Кінцевий термін оплати зазначеної суми -05.09.2007 року, тобто після сплину трьох робочих днів з дня отримання комітентом майна.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором, виплативши позивачу винагороду за виконані ним дії у розмірі 300000 грн. Заборгованість складає 308783,20 грн. та визнана представником відповідача у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги.
Господарським судом при вирішенні питання про стягнення зазначеної суми правильно вказано на порушення відповідачем вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та необхідність виконання ним своїх зобов'язань по оплаті послуг позивача.
Посилання апелянта на те, що договір комісії є таким, що підлягає визнанню недійсним, колегія суддів вважає безпідставним. Такі вимоги у судовому порядку відповідачем не заявлялись, належних доказів недійсності договору комісії ним не надавались.
21.03.2008 року відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання договору комісії №07-401 від 10.07.2007 року недійсним. Однак його клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги до вирішення зазначеного питання не підлягає задоволенню, оскільки належних доказів порушення господарським судом Черкаської області провадження у справі за позовом про визнання договору комісії недійсним відповідач не надав, розгляд апеляційної скарги можливий за наявності доказів, що маються у справі.
При розгляді апеляційної скарги встановлено, що сторони мають два екземпляри договору комісії №07-401 від 10.07.2007 року, пункт 6.4.кожного з них передбачає різний розмір штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору комітентом.
Господарський суд, розглянувши позов за відсутністю відповідача та за наявності його клопотання про відкладення розгляду справи з поважної причини, неповно з'ясував вищевказані обставини, що мають значення для справи.
Пунктом 6.4 договору, наданого відповідачем, передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань, комісіонер має право вимагати, а комітент зобов'язаний негайно сплатити на цю вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, а також сплатити всю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 5% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Сторони у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги погодились на застосування штрафних санкцій у розмірі 5% річних, що передбачено договором, наданим відповідачем. Термін прострочення виконання зобов'язання відповідно до умов даного договору слід рахувати з 06.09.2007 року по 26.09.2007 року (час звернення позивача з позовними вимогами), тобто за 21 день. Дана сума становитиме 888,28 грн. і підлягає стягненню на користь позивача. В частині стягнення 51604,86 грн. річних позивачу слід відмовити за безпідставністю заявлення таких вимог.
Пеня за невиконання грошового зобов'язання стягнута господарським судом відповідно до вимог п.6.4 договору та ст.549 Цивільного кодексу України. Оскільки кількість днів прострочки становить 21 день, а не 23, як зазначено в розрахунку позивача, який суд вважав обґрунтованим, то розмір пені становитиме 2842,49 грн.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м. Світловодськ Кіровоградської області, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2007 року у справі № 2/326 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Світловодський маслосиркомбінат», вул.Макаренка,2 м.Світловодськ, Кіровоградської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Молочний Союз-АГРО», вул.Скляренка, 6 м.Канів, Черкаської області, борг у розмірі 308783,20 грн., 5% річних у розмірі 888,28 грн., пеню 2842,49 грн., судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 3125,13 грн. та 100,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Припинити стягнення за наказом господарського суду Кіровоградської області від 24.12.2007 року по справі №2/326.
Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 09.04.2008 року.