21.04.2011 20:47:31
Справа № 1-357/11
14.04.2011 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Карабань В. М.
при секретарі Шашок І.М.
за участі прокурораПанова В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Печерського районного суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
.01.2011 року, приблизно о 01.30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_2, з метою викрадення чужого майна залишеного ОСОБА_2 без нагляду в кімнаті квартири, пройшов до кімнати, де реалізуючи свій злочинний умисел взяв з дивану до своїх рук майно ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Самсунг» вартістю 1670 грн., обладнаний карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 100 грн., з коштами на рахунку в сумі 30 грн., газовий пістолет, вартістю 300 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину складало 2385 грн., гроші в сумі 117 грн. та запальничку «Zippo», вартістю 1000 грн., а всього на загальну вартість 5302 гривень. Однак дії ОСОБА_1 були помічені потерпілим ОСОБА_2 і на його вимогу повернути майно, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його дії викриті та не маючи бажання їх припинити утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, відкрито викравши вказане чуже майно, що належить ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив зазначені обставини справи та свої показання, надані під час досудового слідства, зазначивши, що давав їх добровільно, без примусу з боку працівників міліції, не заперечував зазначену у обвинувальному висновку кількість та вартість викраденого майна.
Крім того, в судовому засіданні підсудний показав, що 06.01.2011 року, приблизно о 01.30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_2, взяв майно ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Самсунг», газовий пістолет, гроші в сумі 117 грн. та запальничку «Zippo». Коли його дії побачив потерпілий ОСОБА_2 і попросив повернути майно, він утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та, роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши зібрані у справі докази як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині доведена повністю, а його умисні дії органами досудового слідства кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, є його щире каяття у вчиненому.
Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України;
- особу підсудного ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, у тому числі, характер і ступінь тяжкості наслідків злочину, поведінку після вчинення злочину, та, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, вважає, що з метою перевиховання та виправлення підсудного, необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України, у виді штрафу.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
Цивільний позов по справі заявлений потерпілим залишити без розгляду.
Судові витрати по справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі - пристрій чорного кольору, для відстрілу гумових пуль «SCHMEISSER» КО 028087, в магазині вказаного пістолету знаходяться набої у кількості однієї штуки, калібру 9 мм; мобільний телефон чорного кольору «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1, з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», запальничку фірми «Zippo», які передані на зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому, як власнику.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_2 - залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому його право заявити позов у порядку цивільного судочинства.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя В. М. Карабань