Справа № 4-с-27/11
Категорія
19 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Матійчук Г. О. ,
при секретарі - Шишкарьова М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магди Світлани Григорівни, стягувач Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», -
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магди С.Г., посилаючись на те, що ним необґрунтовано винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 18.01.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-286, виданого 10.01.2011 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованості за кредитними договорами, а також судових витрат на загальну суму 8 807 807,02 грн. Зазначену постанову вважає незаконною, оскільки державним виконавцем фактично не було встановлено дату, до настання якої боржник має змогу добровільно виконати рішення суду та з тексту оскаржуваної постанови залишається незрозумілим, коли саме набрав законної сили виконавчий документ.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримав з викладених в ній підстав та просив постанову скасувати, як незаконну.
Головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магда С. Г. проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що діяла відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»,
Представник стягувача проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що державний виконавець Магда С.Г. діяла в межах закону, зі скарги не зрозуміло, які права чи свободи боржника порушено та, на його думку, подаючи безпідставні скарги, боржник зловживає своїми процесуальними правами.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи №2-286/10 та виконавчого провадження №359, що, відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови), постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магдою С.Г. 18.01.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-286, виданого 10.01.2011 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованості за кредитними договорами, а також судових витрат на загальну суму 8 807 807,02 грн.(а.с.52)
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з п.2 зазначеної Постанови, боржнику запропоновано добровільно виконати в семиденний строк з дня отримання постанови рішення суду.
Як вбачається з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення Постанову боржник отримав 24.01.2011 року, з заявою про продовження терміну добровільного виконання рішення суду до виконавчої служби боржник не звертався.
Також в Постанові зазначено, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 21.12.2010 року.
Відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам Закону
Таким чином, дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права заявника порушено не було, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р., ст. ст. 293, 387 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магди Світлани Григорівни - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Г. О. Матійчук