Справа № 2-244/11
Категорія 8
11 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В. ,
при секретарі - Хоменко Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ», Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, треті особи - Печерська районна у м. Києві рада, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», Київська міська рада про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння, -
У квітні 2006 р. позивач КП «Печерськжитло» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про витребування кв. АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння та визнання права власності на вказану квартиру за територіальною громадою Печерського району м. Києва, посилаючись на те, що квартира знаходиться у власності територіальної громади Печерського району м. Києва, не була приватизована, жодних дій з боку володільця чи його уповноважених осіб щодо відчуження квартири третім особам не здійснювалось.
Потім позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:
1. визнати недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 укладеного 03.03.2006 р. між громадянином ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7;
2. визнати недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 укладеного 29.05.2006 р. між громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7;
3. визнати недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 укладеного 22.06.2006 р. між громадянином ОСОБА_8 та громадянином ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7, а громадянина ОСОБА_8 зобов'язати сплатити на користь громадянина ОСОБА_6 суму коштів у розмірі 22000,00 грн. отриманих ним по спірному договору;
4. визнати право власності на кв. АДРЕСА_1 за територіальною громадою Печерського району міста Києва в особі Печерської районної у місті Києві ради та уповноваженого нею органу КП «Печерськжитло»;
5. витребувати у громадянина ОСОБА_6 кв. АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння.
Пізніше позивачем було подано уточнення позовної заяви, КП «Печерськжитло» доповнило позов наступними вимогами: визнати недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 укладеного 21.08.2006 р. між громадянином ОСОБА_6 та TOB «Васильківське КСМ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7, а громадянина ОСОБА_6 зобов'язати сплатити на користь TOB «Васильківське КСМ» суму коштів у розмірі 22000,00 грн. отриманих ним по спірному договору; витребувати у TOB «Васильківське КСМ» кв. АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння.
В останній редакції позовних вимог позивач КП «Хрещатик» уточнив позовні вимоги та також просить суд також зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна внести відповідні зміни по БТІ, якими скасувати реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за TOB «Васильківське КСМ» зробленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_7 приватним нотаріусом КМНО 21.08.2006 р., по якому ОСОБА_6 продав TOB «Васильківське КСМ» кв. 16; виселити з кв. АДРЕСА_1 будь-яких осіб, які можуть там знаходитись на момент виконання рішення суду, що набере законної сили.
Позов КП «Хрещатик» обгрунтовує тим, що у договорі купівлі-продажу квартири від 03.03.2006 р. визначено, що квартира належить гр. ОСОБА_1 на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04.11.2005 р.
На даний момент немає жодних документів, які б підтверджували право власності гр. ОСОБА_1 на квартиру, оскільки 20.07.2006 р. Апеляційний суд Сумської області скасував рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04.11.2005 р. та постановив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову гр. ОСОБА_1 та інших про визнання права власності.
Таким чином договір купівлі-продажу квартири укладено з грубим порушенням норм ст. 658 ЦК України, оскільки гр. ОСОБА_1 не був власником спірної квартири, а відповідно і не може бути її продавцем.
У судовому засіданні представник позивача КП «Хрещатик» підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з урахуванням усіх уточнень, просив задовольнити.
КП «Хрещатик» є правонаступником прав та обов'язків КП «Печерськжитло» на підставі рішення Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2007 р. «Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло».
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що є правонаступниками померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, ОСОБА_6, представники ТОВ «Васильківське КСМ» та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у судове засідання не з'явилися, про час, місце судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідачів.
Представник третьої особи КП «Печерськжитло» підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представники третіх осіб Печерської районної у м. Києві ради та Київської міської ради у судове засідання не з'явилися, про час, місце судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності територіальної громади Печерського району м. Києва, що підтверджується довідкою Ф-3 від 07.04.2006 р. № 165 ЖЕО № 608 КП УЖГ «Печерськжитло» та перебуває на балансі КП УЖГ «Хрещатик».
Встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04.11.2005 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, визнано за ОСОБА_1 право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 99,8 кв.м., житлова площа 61,4 кв.м.
Ухвалою цього ж суду від 24.01.2006 р. виправлена описка судового рішення і фразу «№17Б» замінено на фразу «№17 літера «Б», що стосується номера квартири.
03.03.2006 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 20.07.2006 р. рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, зобов'язано КП «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Києві» скасувати реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
29.05.2006 р. ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_8 договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7
В свою чергу ОСОБА_8 22.06.2006 р. уклав із ОСОБА_6 договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7
Відповідного до актового запису, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
21.08.2006 р. ОСОБА_6 уклав із ТОВ «Васильківське КСМ» договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірну квартиру на підставі рішення, яке в подальшому скасовано апеляційним судом, тобто не був власником квартири і не мав законних прав на розпорядження нею.
За фактом завідомо неправосудного рішення відносно судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_11 порушена кримінальна справа.
У судовому засіданні доведено, що спірна квартира вибула із володіння територіальної громади Печерського району м. Києва не з її волі.
Разом з тим, КП «Хрещатик» не є власником спірного нерухомого майна, а є розпорядником майна, однак вимогу щодо витребування майна з чужого незаконного володіння може висувати дійсний власник цього майна.
Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову в частині визнання недійсним первісного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.03.2006 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки його зміст суперечить цивільному законодавству.
Щодо визнання недійсними наступних правочинів купівлі-продажу одного й того ж майна, то ці вимоги не підлягають задоволенню оскільки були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позовну заяву Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ», Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, треті особи - Печерська районна у м. Києві рада, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», Київська міська рада про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково. Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 03 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - недійсним.
В решті задоволення вимог позову відмовити.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя С. В. Вовк