27 березня 2008 р.
№ 40/6
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
Лісовий О.І. дов. від 29.01.08р.№ 29/01-03
Кобяка Є.І. дов. від 26.10.07р. № б/н
Поживотько В.Б. від 12.01.08р. № б/н
Закритого акціонерного товариства "Будінжмережа-2"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від
28.11.2007 року
у справі
№ 40/6
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-Реєстр"
до
Закритого акціонерного товариства "Будінжмережа-2"
про
стягнення 3904,8грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-реєстр» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та уточненням до позовних вимог і просило стягнути з Закритого акціонерного товариства "Будінженермережа-2» суму заборгованості у розмірі 3904грн. 80 коп., що виникла за договором №117 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 18.04.2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем і складається з основної заборгованості у сумі 3 600грн. 00 коп. та пені у розмірі 304грн. 80 коп., визнати недійсною угоду від 01.04.2005 року до Договору №117 .
Доповідач:Гоголь Т.Г.
Господарський суд міста Києва рішенням від 02.08.2007 року (суддя Сташків Р.Б.) позов задовольнив частково, визнав недійсною Угоду від 01.04.2005 року до Договору №117 від 18.04.2003 року на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, укладеного між позивачем та відповідачем, також стягнув з відповідача 3600 грн. 00 коп. основного боргу, 305 грн. 16 коп. пені та відповідні судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Рішення вмотивоване тим, що угоду було підписано особою яка немала на те достатніх підстав; суду не надано доказів подальшого схвалення позивачем оспорюваної угоди.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2007 року (судді Кондес Л.О., Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2007 року залишив без змін з тих самих підстав.
Закрите акціонерне товариство "Будінжмережа-2" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статті 92, частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 16, статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", статті 7 Закону України "Про господарські товариства", ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в постанові Київського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В ході розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.04.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галс-Реєстр" та Закритим акціонерним товариством "Будінжмережа-2" було укладено Договір №117 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, відповідно до пункту 1 якого відповідач передав, а позивач прийняв повний реєстр власників іменних цінних паперів відповідача та зобов'язався здійснювати його ведення у електронній формі згідно з Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 року №60. Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 Договору №117 позивач зобов'язався виконувати усі розпорядження відповідача стосовно реєстру, якщо вони не суперечать Положенню та Договору №117. Відповідно до Додатку №1 до Договору №117 плата за послуги з ведення та збереження реєстру власників іменних цінних паперів становить 600 грн. 00 коп. за квартал.
11.03.2005року Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстратор», директором останнього, згідно рішення засновників, призначено Поживотько В.Б.
01.04.2005року позивачем в особі в.о. директора Поживотько В.Б. та відповідачам в особі Закритого акціонерного товариства "Будінжмережа-2" було підписано Додаткову угоду до Договору № 117 про припинення дiї Договору № 117. Відповідно до цієї угоди система реєстру вiдповiдача повинна бути передана новому реєстратору Товариству з обмеженою відповідальністю "“Галс-реєстратор», згідно з рішенням емітента (відповідача), викладеного в листі до реєстратора (позивача) від 01.04.2005року.
Оскільки позивач вважав, що спірна угода від iмені Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-реєстратор» підписана неуповноваженими на це особами ( звільненими з займаних посад в ТОВ "Галс-реєстр») якi неправомірно заволоділи печаткою позивача, вона є недійсною.
Відповiдно до статті 215 Цивiльного кодексу України пiдставою недiйсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, якi встановленi частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статтi 203 названого Кодексу. Недiйсним є правочин, якщо його недiйснiсть встановлена законом (нiкчемний правочин). У цьому разi визнання такого правочину недiйсним судом, не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нiкчемний правочин може бути визнаний судом дiйсним. Якщо недiйсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторiн або iнша заінтересована особа заперечує його дiйснiсть на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згiдно з частиною 2 статтi 203 Цивільного Кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхiдний обсяг цивiльної дiєздатностi.
Вiдповiдно до абзацу другого частини другої статтi 207 Цивільного Кодесу України, правочин, який вчиняє юридична особа, пiдписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довiренiстю та скрiплюється печаткою.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разi наступного схвалення правочину цiєю особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разi, якщо особа, яку вiн представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (стаття 214 Цивільного Кодексу України).
Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, угоду від 01.04.2005 року, з боку позивача пiдписано в.о. директора Поживотько В.Б., який наказом №6 від 10.03.2005року був звiльнений з займаної посади з 10.03.2005року за власним бажанням (про що зроблено вiдповiдний запис у його трудовiй книжцi), а відтак не мав повноважень щодо підписання угоди від іменi позивача.
Попередні судові інстанції не прийняли у якості допустимого доказу щодо підтвердження права Поживотька В.Б. на підписання спірної угоди Наказ №8 від 10.03.2007року, яким він призначив себе в.о. директора позивача, оскільки згідно зi статтею 99 Цивільного Кодексу України, статтями 36, 41, 62 Закону України "Про господарські товариства » та Статутом ТОВ "Галс-реєстр» право на призначення директора (як i покладення на певну оособу повноважень директора) належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що гр. Поживотько В.Б. не перебував з позивачем у договірних чи трудових правовідносинах, а з 14.03.2005року- займав посаду директора ТОВ "Галс-реєстратор».
З огляду на зазначене, господарський суд м.Києва та Київський апеляційний господарський суд дійшли правомірного висновку про відсутність повноважень у гр. Поживотько В.Б. підписувати спірну угоду.
Не були прийняті господарськими судами посилання відповідача на те, що він листом від 01.04.2005року повідомив позивача про прийняте ним рішення про передачу його реєстру іншому реєстратору, а відтак і про припинення Договору №117.
Відповідно до пункту 8.5. Положення "Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів", яке діяло на час укладення оспорюваної угоди, у випадку припинення дії договору на ведення реєстру в односторонньому порядку сторона, яка прийняла таке рішення та визначила дату припинення дії договору повинна у письмовій формі повідомити другу сторону не менш ніж за 45 календарних днів до дати припинення його.
Зазначена норма Положення закріплена у підпункті 9.4 пункту 9 Договору №117. Відповідно до зазначеного при бажанні розірвати договір ініціатор зобов'язаний повідомити про це іншу сторону не менш як за сорок п'ять днів.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про дотримання ним вимог щодо припинення дії договору № 117 від 18.04.2003 року, а наданий відповідачем лист від 01.04.2005 року таким повідомленням не є, оскільки він виготовлявся в той же день з якого відповідач вважає дію договору припиненою.
Відповідно до статей 604, 653 та 654 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень.
Оскільки угода про розірвання договору №117 від 01.04.2005 року визнана недійсною, суди встановили факт стягнення з Закритого акціонерного товариства "Будінженермережа-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс- Реєстратор" 3,600 грн. боргу, 305 грн.16 коп. пені, 186 грн. 42 коп. витрат по сплаті за держмита та 117 грн. 33 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення.
Статтями 13, 525 та 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до вимог закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з частиною другою статті 193 Господарського Кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною третьою статті 232 Господарського Кодексу України закріплено право вимоги штрафних санкцій за господарське правопорушення учасника господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
Підпунктом 7.4 пункту 7 Договору №117 сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної сплати платежів за отримані послуги, вiдповiдач зобов'язувався сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,1% від несплаченої, або несплаченої вчасно суми за кожний день затримки.
Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, що були встановленні господарськими судами при попередньому розгляді справи.
Фактичні обставини справи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, зроблені висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги визнаються не переконливими.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 108, 1115 , 1117 , 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року у справі №40/6- залишити без змін.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Будінжмережа-2"- залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець