Справа № 09/644а
"31" березня 2008 р., 09 год. 30 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі судового засідання Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача -Івашков Є.Г. юрист за довіреністю, відповідача - Бондар Н.В. начальник юридичного відділу за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про скасування рішення, -
Подано адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати рішення Пенсійного фонду України у Соснівському районі (відповідач) від 20.12.2007 року №927 «Про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»(далі спірне рішення), за яким на підставі п.2 частини 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІУ, зі змінами та доповненнями (далі - ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків до нього застосований штраф в сумі 760 718,66 грн. та нарахована пеня в сумі 189 307,72 грн.
Спірне рішення позивач вважає незаконним, посилаючись на наступні обставини:
- спірне рішення прийнято у період мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 березня 2007 у справі про банкрутство позивача №14/1645, прийнятої на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 року №2343-ХІІ (далі -ЗУ №2343);
- відповідно до п.4 ст.12 ЗУ №2343 протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків, зборів (обов'язкових платежів);
- на момент постановлення спірного рішення та подання адміністративного позову мораторій, встановлений господарським судом, продовжує діяти, про що відомо відповідачу, оскільки він є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство позивача, у якій проходить процедура розпорядження майном.
Відповідач у письмових запереченнях на позов позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на законність та обґрунтованість спірного рішення, мотивуючи наступним:
- позивач в установленому законом порядку та строки подав розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень -жовтень 2007 року, по яких строк сплати настав, відповідно: 20.04, 20.05, 20.06, 20.07, 20.08, 20.09, 20.10, 20.11. 2007 року, загальна сума страхових внесків, визначена позивачем у вказаних розрахунках, становить 2 642 753,76 грн.;
- позивач в порушення ч.6 ст.20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у встановлені законом строки страхові внески не сплатив, тому орган пенсійного фонду на підставі п.2 ч.9 ст.106 вказаного закону прийняв спірне рішення про застосування до позивача, як платника страхових внесків, фінансових санкцій;
- положення ст.12 ЗУ №2343, на яку посилається позивач, необхідно застосувати в контексті зі ст.1 цього Закону, якою визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
- враховуючи те, що строк виконання зобов'язань по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у позивача настав після 23 березня 2007 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується;
- нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута за зобов'язаннями строк виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч.1 ст.23 ЗУ №2343 лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, спростовуючи доводи відповідача, посилався на неправильне ним розуміння ЗУ №2343, також послався на практику вирішення аналогічних спорів судами апеляційної та касаційної інстанцій, відповідно до якої у період дії мораторію штрафні санкції до боржника не застосовуються;
- представник відповідача позов не визнав, дотримуючись доводів, викладених у письмових заперечення, спростовуючи доводи представника позивача вказав, що він керувався практикою Верховного Суду України в аналогічних спорах, відповідно до якої за зобов'язаннями боржника, які виникли у період дії мораторію застосовуються штрафні санкції за порушення строків їх виконання.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2007 року порушено провадження у справі № 14/1645 про банкрутство ДП НВК «Фотоприлад»(позивач) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство вказано, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог та виплати, що здійснюються у випадках, передбачених ч. 6 ст. 12 ЗУ №2343.
Позивачем не заперечуються обставини, на які посилається відповідач, щодо подання позивачем розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень -жовтень 2007 року, по яких строк сплати настав, відповідно: 20.04, 20.05, 20.06, 20.07, 20.08, 20.09, 20.10, 20.11. 2007 року, загальна сума страхових внесків, визначена позивачем у вказаних розрахунках, становить 2 642 753,76 грн.
Згідно ст.72 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони визнаються сторонами, і в суду не викликають сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вищенаведені обставини узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, даними особового рахунку платника.
На підставі п.2 ч.9 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків відповідач нарахував штраф, пеню та прийняв на їх стягнення спірне рішення, яке направив позивачу.
З розрахунку фінансових санкцій та пені вбачається, що фінансові санкції нараховані позивачу на підставі п.2 ч.9 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату страхових внесків, з врахуванням строків сплати, встановлених ч.6 ст.20 цього Закону, починаючи з 20.04.2007 року по 13.12.2007 року. Нараховані в автоматизованому режимі обліку штраф та пеня обліковується на особових рахунках платника 4%, 32%, 42% (розділ 1) в сумі 754 805,94 грн. (штраф), 187 933,88 грн. (пеня); 1-5% (розділ 1) в сумі 5912,72 грн. (штраф), 1373,84 грн. (пеня).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»позивач є платником страхових внесків, відповідно до цього закону в установленому порядку подав розрахунки страхових внесків.
Згідно ч.6 ст.20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач, як страхувальник, зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Згідно ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до статей 1 та 12 ЗУ №2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п.6 ст.12 ЗУ №2343, на яку посилання в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредитором у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
ЗУ №2343 не передбачає завершення господарської діяльності боржника з порушенням провадження у справі про його банкрутство, боржник зобов'язаний подавати встановлену законодавством податкову та фінансову звітність, має право укладати угоди, відповідно, у нього можуть виникати нові зобов'язання.
У справі про банкрутство позивача відповідач є ініціюючим кредитором, судова процедура у справі про банкрутство -розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів введений 23.03.2007 року, оголошення про банкрутство позивача здійснено 06.06.2007 року, реєстр кредиторів затверджений 28.09.2007 року.
Зобов'язання позивача зі сплати страхових внесків, за прострочення сплати яких за спірним рішенням нараховані штраф та пеня, виникли після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, зобов'язання самостійно визначені позивачем у поданих ним розрахунках, що сторонами не заперечується. Фінансові та економічні санкції за своєю правовою природою є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі страхових внесків, які виникли після введення мораторію, то і не припиняються заходи, спрямовані на їх забезпечення.
З огляду на викладене, суд вважає спірне рішення обґрунтованим, таким, що ґрунтується на законі, підстав для визнання його протиправним та скасування суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад», м. Черкаси до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про скасування рішення від 20.12.2007 року №927.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 05 квітня 2008 року.