01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" травня 2011 р. Справа № 02-03/463/7
Суддя В.М. Антонова розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», 49083,
м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1,
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторекс Логістика»,
про
стягнення 151 308,48 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява вих. №1604/11-1юр від 16.04.2011 року (вх. № 1759 від 04.05.2011 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторекс Логістика»про стягнення 151 308,48 грн.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Господарський суд зазначає, що згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Згідно ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей -стягуваною сумою. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначенні суддею.
У позовній заяві позивач зазначає ціну позову у розмірі 151 308,48 грн., однак з прохальної частини позовної заяви вбачається, що ціна позову становить 155 657,83 грн., з яких 136 560,00 грн. -грошові кошти, отримані згідно Договору №27/07-1 від 2.07.2010 року , 12 816,06 грн. -пеня та 6 281,76 грн. -інфляційні втрати.
Враховуючи вищезазначене та вимоги законодавства, державне мито, яке підлягало сплаті становить 1 556,58 грн. (1 відсоток від ціни позову).
Однак відповідно до платіжного доручення №1370 від 26.01.2011 року, позивачем сплачено державне мито у сумі 1 530,00 грн., що не відповідає вимогам п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме не доплачено 26,58 грн. до встановленого розміру державного мита.
Таким чином, вищезазначене платіжне доручення не може вважатись документом, що підтверджує сплату державного мита до державного бюджету у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Антонова В.М.