Рішення від 13.04.2011 по справі 14/047-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. Справа № 14/047-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 29.03.2011 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лиса”,м. Вишневе

до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг”, м. Біла Церква

про стягнення 219 540, 58 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Лиса” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ДП МОУ „Білоцерківський військовий торг” про стягнення 183 424, 91 грн. заборгованості, 36 115, 67 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 345 від 24.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2011 р. порушено провадження у справі № 14/047-11 за позовом ТОВ „Лиса” до ДП МОУ „Білоцерківський військовий торг” про стягнення 219 540, 58 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.03.2011 р.

30.03.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.04.2011 р.

13.04.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 345, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично постачити і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом 21 дня з моменту оформлення видаткових накладних.

Пунктом 10.1. договору визначено термін його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє на протязі одного року.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі не виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, у відповідності із умовами даного договору, термін його дії продовжується до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань

На виконання умов договору позивачем у січні 2011 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 183 424, 91 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЛС-039643 від 06.01.2011 р. на суму 26 232, 69 грн., видатковою накладною № ЛС-039598 від 06.01.2011 р. на суму 19 594, 58 грн., видатковою накладною № ЛС-040194 від 21.01.2011 р. на суму 40 277, 93 грн., видатковою накладною № ЛС-040259 від 21.01.2011 р. на суму 81 285, 38 грн., видатковою накладною № ЛС-040521 від 28.01.2011 р. на суму 16 034, 33 грн., наявними в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 183 424, 91 грн., що підтверджується договором поставки № 345 від 24.12.2010 р., видатковою накладною № ЛС-039643 від 06.01.2011 р. на суму 26 232, 69 грн., видатковою накладною № ЛС-039598 від 06.01.2011 р. на суму 19 594, 58 грн., видатковою накладною № ЛС-040194 від 21.01.2011 р. на суму 40 277, 93 грн., видатковою накладною № ЛС-040259 від 21.01.2011 р. на суму 81 285, 38 грн., видатковою накладною № ЛС-040521 від 28.01.2011 р. на суму 16 034, 33 грн., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 183 424, 91 грн. за договором поставки № 345 від 24.12.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 345 від 24.12.2010 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 28.01.2011 р. по 09.03.2011 р. всього на загальну суму 36 115, 67 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- за затримку проведення розрахунків за поставлений товар понад термін встановлений п. 6.1. даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки. При терміні затримки платежу більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочки. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня..

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 28.01.2011 р. -по 09.03.2011 р., сума заборгованості -45 827, 27 грн., кількість днів заборгованості -41 день, розмір облікової ставки НБУ -7, 75 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

45827.2728.01.2011 - 09.03.2011417.7500 %0.042 %*797.90

45 827, 27 грн. х 7, 75 % х 2 х 41/365 = 797, 90 грн.

- період заборгованості - з 12.02.2011 р. -по 09.03.2011 р., сума заборгованості -121 563, 31 грн., кількість днів заборгованості -26 днів, розмір облікової ставки НБУ -7, 75 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

121563.3112.02.2011 - 09.03.2011267.7500 %0.042 %*1342.19

121 563, 31 грн. х 7, 75 % х 2 х 26/365 = 1 342, 19 грн.

- період заборгованості - з 19.02.2011 р. -по 09.03.2011 р., сума заборгованості -16 034, 33 грн., кількість днів заборгованості -19 днів, розмір облікової ставки НБУ -7, 75 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

16034.3319.02.2011 - 09.03.2011197.7500 %0.042 %*129.37

16 034, 33 грн. х 7, 75 % х 2 х 19/365 = 129, 37 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості за договором поставки № 345 від 24.12.2010 р. у вищевказані періоди становить 2 269, 46 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 269, 46 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (ідентифікаційний код 08358735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лиса” (ідентифікаційний код 32683728) 183 424 (сто вісімдесят три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 91 (дев'яносто одна) коп. заборгованості, 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 46 (сорок шість) коп. пені та судові витрати 1 856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. державного мита і 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

06 травня 2011 р.

Попередній документ
15163932
Наступний документ
15163934
Інформація про рішення:
№ рішення: 15163933
№ справи: 14/047-11
Дата рішення: 13.04.2011
Дата публікації: 16.05.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги