донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.05.2011 р. справа №10/5пд/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Новікової Р.Г.
суддів
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:
не з'явився
від відповідача 1:
не з'явився
від відповідача 2:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТ»м. Луганськ
на рішення
господарського суду
Луганської області
від
03.03.2011р.
(повний текст підписаний 09.03.2011р.)
по справі
№10/5пд/2011 (суддя Мінська Т.М.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТ»м. Луганськ
до
1. Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»м. Київ
2. Малого приватного підприємства «Будоптторг»м. Луганськ
про
визнання недійсними пункту 2.4. та підпунктів 3.3.2., 3.3.9., 3.3.12., 3.3.14., 3.3.18. пункту 3.3. договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р., укладеного між МПП «Будоптторг»та ПАТ «Укрсоцбанк»
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТ»м. Луганськ звернулось до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»м. Київ та Малого приватного підприємства «Будоптторг»м. Луганськ з позовом про визнання недійсними пункту 2.4. та підпунктів 3.3.2., 3.3.9., 3.3.12., 3.3.14., 3.3.18. пункту 3.3. договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р., укладеного між МПП «Будоптторг»та ПАТ «Укрсоцбанк».
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. (повний текст підписаний 09.03.2011р.) у справі №10/5пд/2011 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення суду та прийняти нове -про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи; порушення норм матеріального права.
Згідно договору поруки №550-4/047 від 19.06.2009р. позивач зобов'язується перед кредитором (відповідачем 1) солідарно відповідати за виконання позичальником (відповідачем 2) зобов'язань за договором кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р. та додаткової угоди №580/3-40-2 від 19.06.2009р.
Тому скаржник стверджує, що підпункт 3.3.9 пункту 3 оспорюваного договору впливає на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТ»м. Луганськ.
Крім того, пунктом 2.4 договору не встановлений порядок плати за кредит -не визначений рахунок, на який мають сплачуватись проценти за кредитом.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 1 не погодився з доводами скаржника та наполягав на тому, що рішення суду прийняте за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання від 04.05.2011р. представники сторін не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2011р. явка сторін не була визнана обов'язковою. Неявка у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі -кредитор) та МПП «Будоптторг»(далі -позичальник) був укладений договір кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р., згідно з умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 500000грн., зі сплатою 18% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 13888грн. не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 30.07.2010р., на умовах, визначених цим договором.
В подальшому, сторонами було підписано додаткову угоду №580/3-40-2 від 19.06.2009р. до договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р.
Між Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(далі - кредитор), МПП «Будоптторг»(далі -позичальник) та ТОВ «БЕТ»(далі - поручитель) був укладений договір поруки №550-4/047 від 19.06.2009р.
Відповідно до підпункту 1.1. цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р. та додаткової угоди №580/3-40-2 від 19.06.2009р. до нього, а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»було змінено найменування Банку з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Відповідно до Статуту Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».
В січні 2011р. ТОВ «БЕТ»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними пункту 2.4. та підпунктів 3.3.2., 3.3.9., 3.3.12., 3.3.14, 3.3.18. пункту 3.3. договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність наведених пунктів договору вимогам Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані підпункти 3.3.2., 3.3.9., 3.3.12., 3.3.14., 3.3.18. пункту 3.3. договору кредиту стосуються виключно прав і обов'язків позичальника.
Пункт 2.4 договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р., який визначає порядок сплати процентів за користування кредитом, впливає на інтереси позивача, оскільки за договором поруки №550-4/047 від 19.06.2009р., він зобов'язався солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту, у тому числі, відносно сплати відсотків за користування кредитом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як було встановлено господарським судом, під час укладення договору кредиту №580/3-40 від 02.08.2007р. сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, зокрема, щодо відсоткових ставок, визначених в договорі кредиту.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України дійсно визначає - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що до суду звертаються юридичні особи та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.
Враховуючи викладене, позивач мав довести факт порушення або оспорення своїх прав через укладення спірного договору між відповідачами.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів обставин, на які він посилався у позові, тому господарський суд обґрунтовано залишив без задоволення позовні вимоги.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. (повний текст підписаний 09.03.2011р.) у справі №10/5пд/2011 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТ» м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. (повний текст підписаний 09.03.2011р.) у справі №10/5пд/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2011р. (повний текст підписаний 09.03.2011р.) у справі №10/5пд/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М.Дучал
Надруковано 7 примірників: 1 -позивачу; 3 -відповідачам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду