Запорізької області
06.05.11 Справа № 31/5009/1792/11
Суддя Хуторной В.М.
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.,
За участю представників: від позивача -не з'явився; від відповідача -ОСОБА_1, довіреність № 10/11-328 від 21.02.11;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №31/5009/1792/11
за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя, (скорочено ФОП ОСОБА_2);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «МетаБанк», м. Запоріжжя, (скорочено ПАТ «МетаБанк»);
про визнання недійсним кредитного договору № 32-10/08/0027-К від 03.03.2008 р.
Ухвалою господарського суду від 11.04.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/1792/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.05.2011 р., оголошувалась перерва до 06.05.11 р.
За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ФОП ОСОБА_2 заявлено вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 32-10/08/0027-К від 03.03.2008 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення договору № 32-10/08/0027-К від 03.03.2008 р. не дотримано вимог чинного законодавства, а тому вказаний договір має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Позивач вказує, що під час укладення кредитного договору банком (відповідачем) не було надано позичальнику (позивачу) «Графіку платежів», що позбавило позивача можливості отримати достовірну інформацію про умови кредитування, зокрема, порядку користування кредитними коштами, сплати відсотків, комісії та інших платежів. Такі дії банку, на думку позивача, суперечать «Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного Банку України № 168 від 10.05.2007 р.
ПАТ «МетаБанк», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву вказує, що «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки виданий кредит не є споживчим.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позивача заперечує, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд
03.03.2008 р. між ПАТ «МетаБанк»(згідно нової редакції Статуту ПАТ «МетаБанк»є правонаступником ВАТ «МетаБанк»та АБ «МетаБанк») (Банк, відповідач у справі) та ПП ОСОБА_2 (Позичальник, позивач у справі) було укладено кредитний договір № 32-10/08/0027-К від 03.03.2008 р. (далі -кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язався видати Позичальнику довгостроковий кредит у сумі 200000 грн. на термін по 03.03.2013 року включно, у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.
Сума кредиту за цим договором поступово зменшується на суму погашення у день погашення відповідно до графіку, що зазначений у п. 3.1.2 цього договору. (п. 1.1 кредитного договору).
Відповідно до п. п. 3.1.2, 3.1.3 кредитного договору, позивач зобов'язався протягом дії цього договору щомісяця здійснювати погашення кредиту частинами по 3700 грн. не пізніше передостаннього дня місяця, починаючи з вересня 2008 року, повністю погасити Банку кредит, отриманий за цим договором, у перший робочий день, наступний за днем, передбаченим у п. 1.1 цього договору, та сплатити Банку відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та порядку, визначеному у п.п.4.2-4.5 цього договору.
Умовами пунктів 4.2-4.5 кредитного договору передбачено наступне: «Позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 16 % (шістнадцять відсотків) річних. Відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником за весь час фактичного користування кредитом за період з дня видачі кредиту по день, зазначений у п. 1.1. цього договору.
Розмір відсоткової ставки за кредитним договором може змінюватися у порядку, передбаченому цим договором. У разі зміни розміру відсоткової ставки, відсотки за новою ставкою нараховуються з дня, наступного за днем укладання додаткової угоди, або закінчення строку для погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до п. 3.1.5. цього договору, або настання події, з якою умови цього договору пов'язують зміну відсоткової ставки.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється Банком виходячи із фактичного терміну користування кредитом та суми заборгованості за кредитом із розрахунку 365 (366) днів на рік. Перше нарахування відсотків здійснюється за період з дня видачі кредиту по день, що передує останньому робочому дню у березні 2008 року, включно. Наступні нарахування відсотків здійснюються щомісячно за період з останнього робочого дня місяця, у якому здійснювалося попереднє нарахування відсотків, по день, що передує останньому робочому дню місяця чергового нарахування відсотків, включно. У місяці погашення кредиту відсотки за користування кредитом нараховуються по день, що передує дню погашення кредиту.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється Банком у останній робочий день того місяця, у якому закінчився відповідний період нарахування відсотків, визначений у попередньому абзаці цього пункту. При цьому, у місяці повного погашення кредиту відсотки за користування кредитом нараховуються в день погашення кредиту.
Нараховані Банком відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником не пізніше 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, у якому вони нараховані (період сплати відсотків). Якщо останній день періоду сплати відсотків припадає на вихідний, святковий або не робочий день, то Позичальник сплачує зазначені відсотки у перший робочий день, який слідує за періодом сплати відсотків. При цьому, у місяці повного погашення кредиту відсотки за користування кредитом сплачуються у день погашення кредиту.
Нарахування відсотків за користування кредитом не здійснюється з дня, у який Позичальник зобов'язаний повністю погасити Банку кредит відповідно до п. 3.1.2. цього договору або до п. п. 2.2.1. та 3.1.6. цього договору. У разі, якщо цим договором передбачено погашення кредиту частинами згідно графіку та Позичальником порушений строк погашення кредиту або його частини, передбачений графіком, Банк продовжує нараховувати відсотки за користування простроченою частиною кредиту в розмірі, передбаченому цим пунктом кредитного договору, до дня погашення Позичальником простроченої суми кредиту або до дня, у який Позичальник зобов'язаний повністю погасити Банку кредит відповідно до п. 3.1.2. цього договору або до п. п. 2.2.1. та 3.1.6. цього договору.
Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку комісію за управління кредитом розмірі 0,05% (нуль цілих та п'ять сотих) відсотків річних від суми кредиту, зазначеної у п. 1.1. цього договору.
Нарахування та сплата комісії здійснюється щомісяця у строки нарахування та сплати відсотків, зазначені у п. 4.2. цього договору.
Пункт 4.4. кредитного договору. Позичальник сплачує Банку комісію за надання кредиту в розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту набуття чинності цього договору.
Пункт 4.5. кредитного договору. У разі виникнення простроченої заборгованості по сплаті відсотків та комісії Позичальник спочатку сплачує Банку заборгованість за відсотками та комісією, потім за кредитом, а в останню чергу - неустойку (штраф, пеню) та відшкодовує збитки.
У разі відсутності простроченої заборгованості за відсотками та комісією Позивальник спочатку повертає Банку суму заборгованості за кредитом, а потім сплачує відсотки, комісію, неустойку (штраф, пеню) та відшкодовує збитки.
Відповідно до п. 2.2.2 кредитного договору Банк має право вимагати збільшення відсоткової ставки за цим договором у разі зміни облікової ставки Національного банку України, або рівня інфляції в Україні, або законодавства про оподаткування, або кон'юнктури ринку кредитних ресурсів, або збільшення вартості кредитних ресурсів, або погіршення фінансового стану Позичальника, визначеного методикою Банку, в порівнянні з фінансовим станом Позичальника по видачі йому кредиту, або не виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 3.1.4 цього договору.
Згідно з п. 3.1.5 кредитного договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вимоги Банку про збільшення відсоткової ставки у відповідності з п. 2.2.2 цього договору позивач зобов'язаний погасити Банку суму кредиту, відсотків, та інших платежів за цим договором, якщо позивач не згоден з такими змінами. При непогашення заборгованості за кредитним договором у цей термін позивач вважається згодним із міною розміру відсоткової ставки.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі наступного.
Згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивачем визначено підставу для визнання недійсним кредитного договору - ч. 1 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства).
При цьому, ПП ОСОБА_2 вважає, що кредитний договір укладено з порушенням «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., оскільки позивачеві не надано графік платежів.
З даними доводами ПП ОСОБА_2 суд погодитись не може з наступних причин.
Згідно пунктів 1.1-1.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», статей 47, 49 та 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі -кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації. Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.
Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 23 статті Закону України «Про захист прав споживачів»також передбачено, що споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання Продукції.
Пунктом 1.2 кредитного договору було чітко встановлено, що кредит надається позивальнику на цілі: фінансування поточної підприємницької діяльності.
Враховуючи, що отриманий позивачем кредит не може вважатися таким, що отриманий з метою придбання продукції фізичною особою для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, посилання на застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів» і «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., є помилковим, оскільки спірні правовідносини не підпадають під регулювання вказаних нормативно-правових актів.
Крім того, суд звертає увагу, що п. п. 3.1.2, 3.1.3, 4.2-4.5 кредитного договору визначено строки і порядок погашення основної заборгованості, сплати відсотків та комісії за кредитом, що по суті є графіком платежів.
Таким чином, підстави для визнання спірного кредитного договору недійсним відсутні.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача. У зв'язку зі сплатою позивачем на помилковий рахунок 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та виправленням цієї помилки, суд видає довідку на повернення вказаних судових витрат позивачеві.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Видати довідку Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на повернення з державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн., сплачених квитанцією № 7693.49.8 від 05.04.2011 р.
Оригінал квитанції № 7693.49.8 від 05.04.2011 р. залишити в матеріалах справи № 31/5009/1792/11.
Суддя В.М. Хуторной
Повний текст рішення складено 06.05.2011 р.