Справа № 2a-1763/09
27 квітня 2009 року. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Зуй Т.С.,
при секретарі: Антощенко Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Фастів про стягнення недоплаченої додаткової пенсії,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом 3 групи. Він отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, значно меншу, ніж передбачено ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Фастів своїми неправомірними діями порушує вимоги Закону, внаслідок чого порушуються його Конституційні права. На своє звернення до ГУ Пенсійного фонду України у Київській області з приводу перерахунку пенсії отримав відмову. У зв"язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м. Фастів та зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 1 січня 2008 року.
В судовому засіданні позивач надав заяву про зміну позовних вимог, та просив здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 22 травня 2008 року, за виключенням сум фактично проведеної виплати.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Київській області позов не визнав, пояснив, що відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії. ст. 50 Закону передбачено, що особам, потерпілим від аварії на ЧАЕС 1 категорії додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у відсотках від мінімальної пенсії за віком. ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни та розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму. Тому вважають позовні вимоги необгрунтованими.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забрудненних територій, умов, проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1, виданим 12.05.1998 року та згідно вкладки № 172447 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивача визнано інвалідом 3 групи довічно, про що свідчить витяг із акту огляду у МСЕК. Положенням статті 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Позивачу додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується не у повному обсязі.
Згідно п. 28 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» була змінена редакція ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначено зокрема, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області розмір додаткової пенсії особам, віднесеним до 1 категорії III групи інвалідності, в 2008 році складав 15 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і з 01.01.2008 р. він складав 70, 50 грн., з 01.04.2008 р. - 72, 15 грн. Станом на 23.03.2009 року розмір додаткової пенсії позивача складав 74, 70 грн.
Тобто Пенсійний фонд, визначаючи розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, керувався редакцією ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була змінена відповідно до п. 28 розділу II ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», не врахувавши ту обставину, що положення п. 28 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Коституції України при ухваленні нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об"єму існуючих прав і свобод людини.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином судом встановлено, що відповідач, визначаючи розмір додаткової пенсії позивачу керувався нормами, які відповідно до рішення Конституційного Суду України втратили чинність.
Також слід зазначити, що зі ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч. 1 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну, здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином слід визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Фастові щодо проведення перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до чинної редакції ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до 1 категорії, інваліду 3 групи, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Керуючись ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 50, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 6, 9-11, 19, 69, 71, 99, 111-112, 158, 163 КАС України, суд -
Позов задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до чинної редакції ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 3 групи, відповідно до чинної редакції ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком протягом 2008 року та за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.